Рішення № 6521875, 26.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 50/128-09

вх. № 7280/5-50

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Нагаєць Д.В., дов. № Д-01/03 від 25.09.2009 р.

1-ого відповідача - не з"явився

2-ого відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл", м. Харків

до 1) ПП "Спецмонтаж-ресурс", м. Миколаїв

2) ТОВ "Ю.ПІ.-Кемикал" , м.Харків

про стягнення 210045,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 210045,86 грн. основного боргу за неналежне виконання умов договору поставки № 060809-К від 06.08.2009 р. та договору поруки від 11.08.2009 р.

В судове засідання 28.09.2009 р. представник позивача надав клопотання (вх. № 11531), в якому просить суд замінити товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пересічанський МЕЗ" на товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл".

Суд, розглянувши надане клопотання, враховуючи, що 05.09.2009 р. загальними зборами ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" було прийнято рішення про заміну товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пересічанський МЕЗ" на товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" та 10.09.2009 р. здійснено перереєстрацію змін до установчих документів, керуючись ст. 25 ГПК України, задовольнив його та здійснив процесуальне правонаступництво та замінив товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пересічанський МЕЗ" на товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" (код 35588156, м.Харків, вул.Ревкомівська, б.62-А).

Враховуючи нез"явлення відповідачів та ненадання ними витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 26.10.2009 р.

В судове засідання 26.10.2009 р. відповідачі не з"явилися, відзивів на позов не надали.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

06.09.2009 р. між позивачем та 1-м відповідачем укладений договір поставки № 060809-К, відповідно умов якого 1-й відповідач зобов"язався поставити та передати у власність позивачу, а позивач зобов"язався прийняти та оплатити товар - соняшник врожаю 2008 р. за ціною однієї тони - 1800,00 грн., загальним об"ємом поставки 160 тон на загальну суму 288000,00 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA - (франко - борт транспорту, поданого покупцем) згідно Інкотермс-2000. Місцем поставки (передання) товару постачальником покупцю визначається склади постачальника, які знаходяться за адресою: Запорожська область, с.Чернигівка.

Згідно п.3.3 Договору, покупець зобов"язаний надати будь-яким чином (в тому числі факсом, поштою, електронною поштою) заявку на відвантаження загальної кількості товару або відокремленої його частини за 1 календарний день до можливої дати поставки

Відповідно п.3.4 Договору, поставка загального об"єму товару здійснюється в строк не пізніше 11.09.2009 р.

Відповідно до п.3.6 Договору, моментом поставки товару є фактична передача від постачальника до покупця в місці поставки за фізичною вагою та отримання документів, вказаних в п.3.2 цього Договору.

Згідно п.3.7 Договору, покупець зобов"язаний за свій рахунок організувати перевезення товару, а постачальник зобов"язаний за свій рахунок завантажити товар на транспорт в місці поставки.

Згідно п.5.1 Договору, розрахунок за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника частинами в наступному порядку: перша частина в розмірі 80% від вартості поставленого об"єму за фізичною вагою окремої партії товару по факту завантаження та 20% від вартості об"єму окремої партії товару, яка постачається - на протязі 1 (одного) банківського дня з моменту приймання покупцем товару за фізичною вагою.

Позивач на виконання умов Договору здійснив передплату сумі 75000,00 грн. 10.08.2009 р. та 135045,86 грн. 12.08.2009 р., всього на загальну суму 210045,86 грн., що підтверджується наданими виписками банку.

Проте, відповідач своє зобов"язання за Договором не виконав, у встановлений Договором строк товар не поставив.

14.08.2009 р. позивач направив 1-ому відповідачу листа № 5/11, в якому просив повернути передплату в сумі 210045,86 грн. у зв"язку з невиконанням останнім умов Договору.

1-й відповідач відповіді на листа не надав, товар не поставив, грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

          Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами .

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти і сплатити за нього грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст..265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ст..662 ЦК України, продавець зобов”язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов”язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 1-й відповідач в порушення домовленості сторін не поставив відповідачу товар за Договором та не надав суду жодних доказів того, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

11.08.2009 р. між позивачем та відповідачем укладений договір поруки, відповідно умов якого поручитель (2-й відповідач) зобов"язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов"язань 1-ого відповідача, що виникли з Договору.

Згідно п.3.1 та 3.2 Договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов"язання, поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов"язання за основним Договором в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов"язань боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи відшкодування битків, завданих боржником неналежним виконанням основного Договору.

Згідно п.5.1.1 Договору поруки, при порушенні боржником зобов"зання перед кредитором за основним Договором, поручитель зобов"язаний виконати за боржника зобов"язання у трьох денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Позивач, не отримавши від 1-ого відповідача товару за Договором, направив 2-ому відповідачу вимогу про необхідність виконання умов Договору поставки продукції, а у разі неможливості виконати зобов"язання в натурі - здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 210045,86 грн., проте 2-й відповідач відповіді не надав, зобов"язань за Договорами не виконав.

Згідно ст.553 Договору, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання.

Відповідно до ст..193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи, що 1-й відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за Договором, а 2-й відповідач не виконав умови Договору поруки та Договору, відповідачі не надали суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів попередньої оплати в сумі 210045,86 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу витрати, пов"язані зі сплатою держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок 1-ого та 2-ого відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 55 Конституції України, статтями 6, 11, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 610, 611, 612, 614, 662, 693 Цивільного кодексу України, статтями 174, 179, 193,265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з приватного підприємства "Спецмонтаж-ресурс" (код 34889589, м.Миколаїв, вул.Маршала Василевського, 44) та товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ПІ.-Кемикал" (код 33066990, м.Харків, провул.Кирпичний, б.5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Пересічанський маслоекстрактний завод" (код 35588156, м.Харків, вул.Ревкомівська, 62-А, поштова адреса: м.Харків, вул.Новгородська, б.3-А, офіс.309) - 210045,86 грн. основного боргу, 2100,46 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя