Рішення № 6521770, 19.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2009 р. Справа № 15/278-09

вх. № 7305/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Закабліков А.С.,

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури територій", м. Харків

до ПП "Солоницівський житлокомунсервіс", с. Солоницівка

про стягнення 22267,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 141 по о/р 21003-3160: суму основного боргу 16014,95 грн., інфляційних витрат в сумі 4230,70 грн., пені в сумі 1200,84 грн., трьох відсотків річних в сумі 821,41 грн., всього - 22267,90 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду належним чином засвідчену копію акту звірки, підписаного обома сторонами, яка буда залучена судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 21.09.2009 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.12.2006 року між Харківським обласним комунальним підприємством “Дирекція розвитку інфраструктури території" та ПП "Солоніцівський житлокомунсервіс" був укладений договір № 141 про постачання теплової енергії (далі Договір). Відповідно до умов договору п.1.1. позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору для теплозабезпечення об'єктів, визначених в додатку № 1в до договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен був за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплатити позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. Остаточні розрахунки за теплову енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача. Згідно п. 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають розрахунковим методом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації, та втрат тепла в мережах споживача. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем, або зараховується (у разі передплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання виконав, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, лише частково оплатив теплову енергію, внаслідок чого за період з 22 жовтня 2007 року по 08 квітня 2008 року утворилась заборгованість за договором № 141 в сумі 16014,95 грн.

В судовому засіданні позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію акту звірки від 01.10.2009 року, відповідно якого станом на 01.10.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить16014,95 грн.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача сум основного боргу у розмірі 16014,95 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунки сум пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 р., тому позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені у розмірі 1200,84 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення 4230,70 грн. інфляційних витрат та 821,41 грн. суд задовольняє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Отже суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 222,68 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Солоницівський житлокомунсервіс" (адреса: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Пушкіна, 27, р/р 26008012917 в філії № 6 АВУБ "Грант", МФО 350459, код ЗКПО 34466433) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 3 п., 5 пов., р/р 260023011273 в Першій Харківській філії АКБ "Базіс", МФО 351599, код ЗКПО 03361721) - 16014,95 грн. основного боргу, 1200,84 грн. пені, 4230,70 грн. інфляційних витрат, 821,41 грн. трьох відсотків річних, 222,68 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст рішення підписаний 22.10.2009 року.

Суддя