Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2009 р. Справа № 45/230-09
вх. № 7057/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Носенко Н.М., довіреність № 47 від 22.09.2009 року
відповідача - не з’явився
розглянувши справу за позовом Телерадіокомпанія "ТВК" у формі ПП, м. Охтирка
до ТОВ "МКС" м. Харків
про стягнення 8032,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити прийняття виконаних робіт, шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ФМ-0100034 від 31 березня 2009 року та стягнути з відповідача суму позову у розмірі 8032,36 грн.. яка складається із сум боргу, пені, інфляційних та річних мотивуючи невиконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору про надання рекламних послуг № АР-1 від 17.06.2008 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 03 вересня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи № 45/230-09 було призначено на 23 вересня 2009 року об 11:10 год.
В судове засідання 23 вересня 2009 року позивач з’явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду довідку про банківські рахунки позивача, яка залучена судом до матеріалів справи.
Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про його отримання.
У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи неявку в судове засідання відповідача та необхідність надання сторонами витребуваних та додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 12 жовтня 2009 року об 11:30.
Позивач в засіданні суду 12 жовтня позов підтримує.
Відповідач в призначене засідання суду 12 жовтня 2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 23 вересня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З метою оформлення рішення у справі у відповідності до ст. 84 ГПК України, в судовому засіданні 12 жовтня 2009 року була оголошена перерва до 13 жовтня 2009 року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню виходячи з наступного:
17 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № АР-1 про надання рекламних послуг (аудіо) за умовами якого позивач зобов’язався розміщувати рекламний матеріал на умовах договору, наданий відповідачем та узгоджений з позивачем, на "А ФМ" 102,8 ФМ в м. Ахтирка і населених пунктах Лебедин, Тростянець, Котельва, Зинків, В. Писаревка, Богодухів, Краснокутськ, а відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати якісно виконані послуги позивачу. Позивач за завданням та за рахунок відповідача може приймати на себе підготовку для відповідача рекламних матеріалів, що додатково узгоджується в додатках до договору (п.п. 1.1, 1.2, договору). Відповідно до п. 5.3, 5.2 договору у разі виникнення у відповідача виробничої необхідності в розміщені реклами, він зв’язується із позивачем і оформлює замовлення на розміщення реклами, з наступним узгодженням медіа-плану; сторони домовились про використання факсових копій документів, за умови їх підтвердження на протязі 3 календарних днів оригіналами документів, а також домовились використовувати інші засоби зв’язку, в тому числі електронну пошту. Пунктами 4.1-4.3 договору сторони визначили вартість надаваємих послуг, яка узгоджується в медіа-плані, а відповідно до пунктів 4.4, 4.5, 4.6 договору сторони зобов’язані підписати акт виконаних робіт, відповідач повинен здійснити розрахунок по строку до 15 робочих днів з моменту виходу реклами безготівковим розрахунком.
Суд, проаналізувавши укладений між сторонами договір № АР-1 про надання рекламних послуг (аудіо) від 17 червня 2008 року та вчинені на його виконання сторонами дії, вважає, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, оскільки саме послуги по розповсюдженню реклами та за завданням відповідача надавались позивачем за вищевказаним договором.
Позивачі, згідно позовної заяви, просить суд зобов’язати відповідача здійснити прийняття виконаних робіт, шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ФМ-0100034 від 31 березня 2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб’єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв’язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Судом встановлено, що обраний позивачами спосіб захисту порушеного права в вигляді зобов’язання відповідача здійснити прийняття виконаних робіт, шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ФМ-0100034 від 31 березня 2009 року не відповідає встановленим законом способам захисту порушених прав, передбачених діючим законодавством України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про припинення провадження по справі в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити прийняття виконаних робіт, шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ФМ-0100034 від 31 березня 2009 року, оскільки позивачами обрано спосіб захисту порушеного права, не передбаченого чинним законодавством України.
Судом також встановлено, що 17 червня 2008 року сторонами було складено додаток № 1 до договору № АР-1 про надання рекламних послуг (аудіо), відповідно до якого сторони узгодили рекламний матеріал, періодичність та час його виходу, вартість та порядок розрахунку.
31 жовтня 2008 року між сторонами на підставі рахунку від 14 жовтня 2009 року № ФМ-0000205 було складено акт № ФМ-0000211 здачі-прийняття робіт (надання послуг), за яким відповідач визнав проведені позивачем роботи по розміщенню рекламного аудіо ролику, вартість яких становить 2008,32 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем зобов’язання по оплаті вартості наданих послуг в розмірі 2008,32 грн. за договором, актом здачі прийняття виконаних робіт 31 жовтня 2008 року та за рахунком від 14 жовтня 2008 року не виконано.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнав позовні вимоги позивача в розмірі 2008,32 грн., які ґрунтуються на договорі № АР-1 про надання рекламних послуг (аудіо) від 17 червня 2008 року, специфікації № 1 до договору від 17 червня 2008 року, рахунку-фактурі № ФМ-0000205 від 14 жовтня 2008 року та акті №ФМ-0000211 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2008 року, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів замовлення із боку відповідача послуг та саме в межах договору № АР-1 про надання рекламних послуг (аудіо) від 17 червня 2008 року, і які відображені позивачем в додатку до договору № 15 від 05 березня 2009 року, рахунку-фактурі від 06 березня 2009 року, акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 березня 2009 року, вказані документи, на які посилається позивач, з боку відповідача не підписані, позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 4723,60 грн. боргу задоволенню не підлягають.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 7.1 договору у разі прострочення оплати, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на вищевказаний пункт договору та на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було також пред’явлено до стягнення із відповідача нараховану на підставі пункту 7.1 договору пеню в розмірі 805,51 грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні та річні, загальний розмір яких становить 494,93 грн. Розглянувши цю частину позовних вимог позивача, враховуючи наявне у відповідача прострочення щодо оплати наданих позивачем послуг, суд визнав позовні вимоги позивача в розмірі 230,11 грн. пені, 249,12 грн. інфляційних та 30,04 грн. річних, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В решті нарахованих сум пені, інфляційних та річних суд вважає за необхідне відмовити позивачу у зв’язку з їх безпідставним пред’явленням до стягнення.
Згідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 80, 82-84 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з ТОВ "МКС", 61037, пр. Московський, 197 б (код ЗКПО 21197076) на користь Телерадіокомпанії "ТВК" у формі приватного підприємства, 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 27 а (код ЗКПО 30366113) - 2008,32 грн. боргу, 230,11 грн. пені, 249,12 грн. інфляційних, 30,04 грн. річних., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
По позовним вимогам щодо зобов’язання відповідача здійснити прийняття виконаних робіт, шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ФМ-0100034 від 31 березня 2009 року провадження у справі припинити.
Суддя
Рішення виготовлено та проголошено в засіданні суду 13 жовтня 2009 року
справа № 45/230-09
Судове рішення № 6521727, Господарський суд Харківської області було прийнято 13.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 45/230-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: