Рішення № 6521721, 07.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2009 р. Справа № 38/245-09

вх. № 6872/5-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Рудь С.О. - за довір. б/н від 25.08.2009 року,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Стек груп", м. Харків

до ТОВ "Кітос", м. харків

про стягнення 3790,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек груп" полягають у стягненні на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітос" 2500 грн. 00 коп. основного боргу, 787 грн. 97 коп. пені, 402 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 99 грн. 90 коп. відсотків.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

02.02.2009 року між сторонами було укладено договір поставки №4/02/09 (далі – договір), за яким позивач (п. 1.1.) зобов'язався в порядку та у строки, визначені договором, виготовити та передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язалося прийняти цю продукцію та оплатити її.

Відповідно до п. 3.3. договору поставка вважається завершеною з моменту передачі продукції “замовнику”, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

На виконання договірних зобов'язань, за видатковою накладною № РН-0000018 від 13.02.2009 р., позивач поставив відповідачу дисплеї “Мівіна” у кількості 3000 шт. на суму 15540 грн. з ПДВ.

На оплату поставленої продукції відповідачеві був виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000019 від 13.02.2009 року.

В п. 5.2. договору відповідач, як замовник, зобов'язався сплатити виконавцю (позивач) по факту отримання продукції в строк не більш ніж 14 банківських днів з дати поставки, вказаної у накладній.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 19.03.2009 р. - 2540,00 грн., 30.04.2009 р. - 5 000,00 грн., 29.05.2009 р. - 5500,00 грн. на загальну суму 13 040,00 грн., що вбачається з банківських виписок з рахункаму позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України вимагають належного виконання боржником свого зобов’язання перед кредитором у відповідності до положень договору та чинного законодавства.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором сторін та законом одностороння відмова від зобов'язання не встановлена.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сума неустойку, передбаченої сторонами в п. 7.2. договору в формі пені, за час прострочення яка складає 787,97 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати позивача від інфляції за час прострочення відповідача становлять 402,15 грн., проценти - 99,90 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кітос” (61176, м. Харків, вул. Велозаводська, б. 28, кв. 58, код 36032257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕК ГРУП” (адреса: 61099, м. Харків, б-р Богдана Хмельницького, б. 12, кв. 20, код 35476505) 2500 грн. 00 коп. основного боргу, 402 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 787 грн. 97 коп. пені, 99 грн. 90 коп. процентів, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя