Ухвала суду № 65211240, 02.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/11757/16-ц

Провадження № 22-ц/792/211/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Янчук Т.О.,

суддів: Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя. В обґрунтування позову зазначала, що з 03.02.1991 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.06.2013 року шлюб між сторонами розірвано. За час проживання сторін у зареєстрованому шлюбу ними за спільні кошти було придбано: житловий будинок №93 з надвірною будівлею-гаражем та прибудинкова земельна ділянка площею 0,05 га, що знаходяться за адресою вул.Ювілейна в м.Хмельницькому; три земельні ділянки площею 0,10 га, що знаходяться по вул.Південній 163,161,159 в м.Хмельницькому. Право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_3 Просила суд поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 частину будинку № 93 по вул. Ювілейній в м. Хмельницькому з надвірною будівлею гаражем, 1/2 частину земельної ділянки площею 0,05 га, що знаходиться на вул. Ювілейній,93 в м.Хмельницькому, земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться по вул.Південній,163 в м.Хмельницькому, ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться по вул.Південній,161 в м.Хмельницькому. Відповідачу ОСОБА_3 виділити у власність ? частину житлового будинку по вул.Ювілейній в м.Хмельницькому з надвірною будівлею гаражем, ? частину земельної ділянки площею 0,05 га, що знаходиться по вул.Ювілейній в м.Хмельницькому, земельну ділянку площею 0,10 га по вул.Південній,159 в м.Хмельницькому, ? частину земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться по вул.Південній,161 в м.Хмельницькому.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовних вимог в частині поділу трьох земельних ділянок площею 0,10 га №№159,161,163 розташованих по вул.Південній в м.Хмельницькому задоволено, позовні вимоги в цій частині залишено без розгляду.

________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4 Категорія: 48

Доповідач: Янчук Т.О.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2016 року позовну заяву було задоволено та розподілено майно подружжя, визнано право власності за ОСОБА_1 на одну другу частину будинку №93, розташованого по вул.Ювілейній у м.Хмельницькому, загальною площею 131,7 кв. м., житловою 73,4 кв. м. та право власності на одну другу частину земельної ділянки площею 0,05 га, яка знаходиться по вул.Ювілейній,93 у м.Хмельницькому, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог за безпідставністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В судове засідання представник ПАТ КБ «ПРИВАБАНК» не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно придбано в період перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а співвласник має право на розділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 03 лютого 1991 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 червня 2013 року шлюб між сторонами розірвано.

Перебуваючи у шлюбі, сторони за спільні кошти придбали: житловий будинок №93 по вул.Ювілейній у м.Хмельницькому, загальною площею 131,78 кв.м з гаражем, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.04.2007 року (а.с.10), земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель за адресою вул.Ювілейна,93 м.Хмельницький, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ№370376 від 17.05.2006 року виданим ОСОБА_3, підстава видачі - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2004 року №3721 (а.с.12-14).

Зазначені обставини визнаються ОСОБА_3, ОСОБА_1 та підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, догляд за дітьми, ведення домашнього господарства, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст.60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Доказів, які спростовували б презумпцію спільності майна та доводили існування обставин, передбачених ст. 57 СК України, в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що спірне нерухоме майно є спільним майном подружжя та підлягає поділу.

Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», щодо поділу судом особисто набутого майна ОСОБА_3 спростовуються вищезазначеними доказами.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

В судовому засіданні представником ОСОБА_1 підтверджено, що договір іпотеки від 27.04.2007 року, предметом якого є спірне нерухоме майно, укладався за згодою іншого подружжя ОСОБА_1. Інших доказів, які спростували зазначене матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Посилання апелянта на те, що при укладенні договору іпотеки, ОСОБА_3 надав інформацію, що на момент укладення договору іпотеки, предмет іпотеки знаходиться у власності іпопекодавця, не знаходиться у спільній (колективній) власності, не є часткою, паєм у статутному фонді підприємства, не є часткою у спільному майні за договором про спільну діяльність не може бути підставою для скасування рішення суду. Зазначені відомості відповідач надавав для отримання кредиту.

Так, пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку слід дійти висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя, може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, хто укладав договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Інші доводи апеляційної скарги, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду першої інстанції та не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук