Рішення № 6519943, 12.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2009 р.Справа № 12/195-09-4426 Позивач: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". Відповідач: Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області

про стягнення 11954,21 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Чумак О.В. –довіреність від 05.01.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в загальній сумі 11954,21 грн. з яких 11868,17 грн. –сума основного боргу та 86,04 грн. –пені.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, поштовими повідомленнями від 07.09.2009 р. та від 24.09.2009 р., але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          25.11.2008 р. між ОФ ВАТ „Укртелеком” (далі –Підприємство зв’язку) та відповідачем –Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (далі –Споживач), було укладено договір № 7-19-5 про надання послуг електрозв’язку.

          Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком" (протокол №3 від 16.04.2004 р.) та наказу ВАТ „Укртелеком" від 14.05.2004 р № 173 запроваджені нові назви філій ВАТ „ Укртелеком", в тому числі Одеську дирекцію ВАТ „Укртелеком" перейменовано в Одеську філію ВАТ „ Укртелеком" з правонаступництвом в частині основної діяльності.

Згідно п. 7.1. Договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв п’ять років, тобто до 25.11.2013 р.

Відповідно до п. 2.1.1. укладеного Договору Підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку

Згідно п. 4.1. послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

          Відповідно до п. 4.3. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.4. встановлено, що Підприємство зв'язку у відповідності з нормативними докумен тами приймає від Споживача оплату послуг електрозв'язку або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв'язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори. Підприємство зв'язку інформує Споживача про перелік та місцезнаходження (адресу) пунктів приймання платежів. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5.)

Відповідно до п.5.8. у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Як зазначив Позивач в своїй позовній заяві, за період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р. Відповідачу надані телекомунікаційні послуги (міський, міжміський та міжнародний телефонний зв’язок), всього на суму 11868,17 грн.

У зв’язку з несплатою Відповідачем отриманих у січні 2009 р. по липень 2009 р. телекомунікаційних послуг, Позивач для захисту своїх порушених прав звернувся з позовною заявою до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          відповідно до ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Позивач в період з січня 2009 р. по липень 2009 р. включно надав Відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 11868,17 грн., що підтверджується наданим Позивачем розрахунком заборгованості станом на 01.07.2009 р. та актом звіряння розрахунків №7 підписаний обома Сторонами Договору, відповідно до якого загальна сума заборгованості станом на 01.07.2009 р. складає 11954,21 грн., 86,04 грн. з яких –пеня.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

          З урахуванням цього, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість на загальну суму 11954,21 грн., з яких: 11868,17 грн. - основного боргу, 86,04 грн. –пені.

          Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті держмита в сумі 119,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн. сплачені згідно платіжному дорученню від 12.08.2009 р. № 5870 та від14.08.2009 р. №5896.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код ЄДРПОУ 04056894) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (65029, м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 01186691) –11868 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 17 коп. –боргу за надані телекомунікаційні послуги; 86 (вісімдесят шість) грн. 04 коп. –пені, 119 (сто дев’ятнадцять) грн.54 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя