Рішення № 6519727, 14.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2009 р.Справа № 12/174-09-4276 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ИМПЕКС Л". Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІСА ПЛЮС";

про стягнення 29633,08 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Філіппенкова О.Б. –довіреність від 01.08.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ИМПЕКС Л", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІСА ПЛЮС" суму заборгованості за невиконання умов укладеного договору поставки № 32 від 01.01.2008 р., яка становить: 22012,35 грн. –сума боргу за поставлений товар; 2088,72 грн. –інфляційні; 5111,92 грн. –пеня; 420,09 грн. –3% річних, разом загальна сума заборгованості складає –29633,08 грн.

          07.09.2009 р. суд отримав від Позивача уточнення до позовної заяви від 03.09.2009 р.

          21.09.2009р. суд отримав від Позивача уточнення до позовної заяви від 18.09.2009 р. відповідно до якої суму позовних вимог зменшено до 24238,18 грн. у зв’язку з частковим погашенням заборгованості Відповідачем.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.09.2009р. наданими суду позивачем, а також поштовими повідомленнями від 04.09.2009 р., від 23.09.2009 р., від 25.09.2009 р. та від 07.10.2009 р., але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          01.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ИМПЕКС Л" - (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІСА ПЛЮС" - (Покупець) було укладено договір поставки № 32 (далі –Договір).

          Даний Договір вступив в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діяв до 31.12.2008 р. (п.8.1. Договору).

У разі коли за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.8.3. Договору).

          Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов’язався передати товар Покупцю, а той в свою чергу прийняти та оплатити товар.

          Згідно з п.2.1.4. ціни на товар узгоджуються сторонами та вказуються в прайслисті.

          Відповідно до п. 3.1. Покупець зобов’язаний провести оплату за отриманий товар на протязі 30 календарних днів.

          Згідно п.3.3. Договору Покупець проводить оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

          У разі несвоєчасної оплати товару Покупець буде зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

          Відповідач сплачував за товар грошові кошти, але не в повному обсязі. Відповідно до наданих Позивачем копій актів звірки взаємних розрахунків підписаних обома сторонами за періоди з 01.01.08 р по 28.10.08 р., з 28.10.2008 р. по 19.01.2009 р., з 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. сума заборгованості Відповідача відповідно до уточнення від 18.09.2009 р. наданого суду Позивачем складає 15852,23 грн.

          Також Позивачем надано розрахунок пені у сумі 5819,02 грн., інфляційних –2088,72 грн. та 3 –х % річних –478,21 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ИМПЕКС Л", щодо стягнення з Відповідача 15852,23 грн. заборгованості за Договором №32 від 01.01.2008 р. пені у сумі 5819,02 грн., інфляційних –2088,72 грн. та 3 –х % річних –478,21 грн., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 277,75 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

          З огляду на те, що інтереси Позивача представляв адвокат, що підтверджується договором про надання юридичної допомоги від 01.09.2009 р. укладеного між ТОВ "ИМПЕКС Л" та адвокатом Філіпченковою О.Б., а також квитанцією від 01.09.2009 р., який відвідував кожне судове засідання по даній справі, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 3000 грн.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІСА ПЛЮС" (65082, м. Одеса, вул. Ляпунова, буд. 5, код ЄДРПОУ 31977132) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ИМПЕКС Л" (69037, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 22133368) - 15852 (п’ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн. 23 коп. –заборгованість за договором поставки, 5819 (п’ять тисяч вісімсот дев’ятнадцять) грн. 02 коп. –пені, 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн. 72 коп. –інфляційних, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 21 коп. –3 % річних, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 75 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, 3000 (три тисячі) грн. –сума судових витрат на послуги адвоката.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 19.10.2009 р.

Суддя