Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" жовтня 2009 р.Справа № 24/82-09-2435 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Дельта"; до відповідача: Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" про стягнення 10 009 041,1грн.
Головуючий суддя Оборотова О.Ю.
Судді Аленін О.Ю.
Цісельський О.В.
За участю представників
позивача: Гаврилов В.В. на підставі довіреності від 13.07.2009р.
відповідача: Козачишин О.В. на підставі довіреності № 100809 від 10.07.2009р.
Суть спору: 09.06.2009 року за вх. № 4108 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК»(далі –відповідач) суми боргу в розмірі 10000000, 00 грн. за облігації, які Позивач зобов’язаний був викупити за договором купівлі-продажу, суму штрафних санкцій у вигляді трьох відсотків річних від суми боргу в розмірі 9041, 10 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2009 р. було порушено провадження у справі, присвоєно справі № 24/82-09-2435, зобов’язано відповідача надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць до 09.09.2009 р.
Ухвалою в.о. голови Господарського суду Одеської області від 09.09.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі судді Оборотової О.Ю., судді Аленіна О.Ю. та судді Цісельського О.В., головуючим колегії призначено суддю Оборотову О.Ю.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2009 р. колегією суддів прийнято справу до свого провадження.
У судовому засіданні від 05.10.2009 р. оголошено перерву до 19.10.2009 р.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 04.09.2009 р. за вх. № 22362 Позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, згідно якою остаточно змінив позовні вимоги та просить суд на підставі ст. 526, 629, 633 ЦК України та ст.ст. 175, 193 ГК України ЦК України стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 10000000, 00 грн., інфляційних витрат у розмірі 8900, 00 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 83835, 62 грн. та суму пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 309383, 57 грн, а всього стягнути загальну суму 10402119, 19 грн. та судові витрати: 25000, 00 грн. держмита та 312, 50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Як на підставу своїх позовних вимог посилається, зокрема, на те, що згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-372/2008 від 22.12.2008 р., укладеним між позивачем як покупцем та продавцем - Закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «Авторитет», Позивач придбав 10000 штук облігацій відповідача (емітента), загальною номінальною вартістю 10000000, 00 грн. Позивач зазначає, що у відповідності до вимог, передбачених в п. 3.9 Проспекту емісії облігацій, що зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та опублікований у офіційному друкованому виданні цієї комісії «Бюлетень. Цінні папери України»№ 106 (2036) 15.05.2007 р., ним було дотримано процедуру та строки, передбачені для проведення дострокового викупу облігацій, вчасно подано повідомлення про намір щодо пред’явлення облігацій емітента у кількості 10000 штук до дострокового викупу. Проте відповідач листом вих. № 4201 від 12.05.2009 р. відмовився від викупу облігацій з посиланням на постанову Правління НБУ № 228/БТ від 16.04.2009 р., яка забороняє проведення дострокового викупу облігацій.
Позивач повідомив відповідача листом вих. № 2/01-17/773 від 19.05.2009 р. про те, що вказаний нормативно-правовий акт не регулює відносини щодо дострокового викупу облігацій та не може слугувати підставою для невиконання Емітентом своїх обов’язків. Однак, в порушення своїх зобов’язань емітент (відповідач), не уклав відповідний договір купівлі-продажу облігацій та грошові кошти в сумі номінальної вартості облігацій, запропонованих до викупу у розмірі 10000000, 00 грн., позивачу не перерахував.
Також позивач просить стягнути відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування в сумі 8900, 00 грн., 3% річних від простроченої суми за період 102 дні (з 23.05.2009 р. по 01.09.2009 р.) в сумі 83835, 62 грн. та пеню згідно ст. 231 ГК України у розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення –в сумі 309383, 57 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, 31.07.2009 р. за вх. № 19161 через канцелярію Господарського суду Одеської області відповідачем наданий відзив на позовну заяву про стягнення боргу та штрафних санкцій, 03.09.2009 р. за вх. № 22233 подані доповнення до відзиву на позовну заяву, 07.09.2009 р. за вх. № 22658 наданий відзив на заяву Позивача про збільшення позовних вимог, 02.10.2009 р. за вх. № 25363 Відповідачем через канцелярію Господарського суду Одеської області подані письмові пояснення по справі.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що згідно Постанови Правління НБУ від 16.04.2009 р. № 228/БТ АКБ «ІМЕКСБАНК»було заборонено здійснювати викуп акцій власної емісії та дострокове погашення цінних паперів власної емісії. Аналогічна заборона міститься в п. 3 постанови Правління НБУ від 22.07.2009 р. № 421 «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи», згідно якого банкам, які мають збитки, заборонено здійснювати дострокове погашення боргових цінних паперів власної емісії. При цьому відповідач зазначає, що згідно п. 3.9 Проспекту емісії облігацій АКБ «ІМЕКСБАНК»банк здійснює виплату коштів за облігації лише після перерахування облігацій на рахунок емітента в депозитарії ВАТ «МФС», а позивачем облігації не були перераховані. Відповідач зазначає, що їм здійснена Позивачу виплата відсотків по облігаціям за другий та третій квартал 2009 року, тобто після встановленого строку виплати за облігаціями, які не повернути позивачем як безпідставне отримані.
При цьому, посилання позивача на ст. 231 ГК України як підставу нарахування пені, відповідач вважає необґрунтованою, з огляду на те, що Проспектом емісії облігацій нарахування штрафних санкцій не передбачено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем як емітентом зобов’язань щодо здійснення викупу облігацій, запропонованих позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін виникли на підставі укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-372/2008 від 22.12.2008 р, відповідно до умов якого позивач (Покупець) придбав у Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «Авторитет» (Продавець) 10000 облігацій серії «А», емітентом яких є відповідач.
Згідно з ч. 1 ст. 1 закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»№ 3480-IV від 23.02.2006 р. (зі змінами) проспект емісії цінних паперів –це документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»встановлено, що облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігацій та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк и виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Відсоткові облігації –облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізація прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.
Умови викупу та розміщення облігацій відповідачем, а також права та обов’язки емітента та власника облігацій врегульовано Проспектом емісії облігацій Акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК», опублікованим у офіційному друкованому виданні ДКЦПФР «Бюлетень. Цінні папери України»№ 106 (2036) від 15.05.2007 р. (далі - Проспект емісії облігацій).
Згідно п. 1 розділу 1 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2003 р. № 322, погашення облігацій –сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.
Порядок пред’явлення облігацій для погашення визначено п. 3.11 Проспектом емісії облігацій. При цьому строк погашення облігацій –18 травня 2012 року.
Пунктом 3.9 Проспекту емісії визначено, що облігації вільно обертаються на території України. Право власності на придбані облігації виникає з моменту їх зарахування на рахунок у цінних паперах власника у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку.
Право власності позивача на придбані відсоткові облігації у кількості 10000 штук підтверджується виписками про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 001231 від 12.12.2008 р., 23.04.2009 р., 03.06.2009 р. у зберігача –ТОВ «Комерційний банк «Дельта»
Згідно розділу 3 п. 3.9 Проспекту емісії, за бажанням, власник облігацій має право пред’явити облігації емітенту для їх викупу. Викуп здійснюється Емітентом самостійно.
Для здійснення продажу власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа має подати в АКБ «ІМЕКСБАНК»повідомлення про намір здійснити такий продаж у певні періоди: з 24.04.2008 року по 08.05.2008 р., з 23.04.2009 р. по 07.05.2009 р., з 22.04.2010 р. по 06.05.2010 р., з 21.04.2011 р. по 05.05.2011 р. Відповідно викуп здійснюється емітентом 23.04.2008 р., 22.05.2009 р., 21.05.2010 р., 20.05.2011 р.
Ціна викупу облігацій в терміни, які зазначені, дорівнює номінальної вартості облігацій, що становить 1000, 00 грн.
Згідно умов Проспекту емісії протягом 6-ті робочих днів, що передують даті викупу АКБ «ІМЕКСБАНК»укладає угоди купівлі-продажу облігацій з власниками, які належним чином та в строки подали повідомлення про викуп облігацій.
Згідно п. 3.9 Проспекту емісії облігацій встановлено, що на дату здійснення викупу облігацій Власник перераховує облігації в кількості, що вказана в повідомленні, на рахунок Емітента в депозитарії ВАТ «МФС», після чого Емітент протягом одного робочого дня виплачує Власникові грошові кошти у відповідності до вимог чинного законодавства.
Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що 23.04.2009 р. позивач направив відповідачу повідомлення вих. № 2/01-17/631 про підтвердження наміру щодо пред’явлення облігацій АКБ «ІМЕКСБАНК»серії А у кількості 10000 штук до дострокового викупу, що відбудеться 22 травня 2009 року –згідно дати викупу облігацій, встановленої в п. 3.9 Проспекту емісії облігацій, яке було отримано відповідачем 30.04.2009 р. вх. № 6641, про що свідчить відмітка на повідомленні.
Однак, відповідач жодних дій щодо укладення договору купівлі-продажу облігацій не вчинив, повідомив позивача листом вих. № 4201 від 12.05.2009 р. про встановлення НБУ певних обмежень та неможливість проведення дострокового викупу облігацій Банку та здійснення відповідних розрахунків відповідно до Постанови Правління НБУ від 16.04.2009 р. № 228/БТ (банківська таємниця).
Щодо пояснень відповідача про неможливість виконання ним своїх обов’язків по викупу власних облігації відповідно до Проспекту емісії облігацій з огляду на заборону щодо таких дій, викладену в постанові Правління НБУ від 16.04.2009 р. № 228/БТ (банківська таємниця) та в п. 3 постанови Правління НБУ від 22.07.2009 р. № 421 «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи», то таки доводи судова колегія вважає необґрунтованими за наступним.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»встановлено, що обмеження обігу та/або реалізація прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.
При цьому, статтею 56 Закону України «Про Національний банк України»№ 679-XIV від 20.05.1999 р. визначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються, зокрема, у формі постанов Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Між тим наведені постанови Правління НБУ від 16.04.2009 р. № 228/БТ та від 22.07.2009 р. № 421 не прийняті як нормативно-правові акти в порядку, встановленому Указом Президенту України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств або інших органів виконавчої влади»№ 493/92 від 03.10.1992 р. (зі змінами та доповненнями) та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим Постановою КМУ № 731 від 28.12.1992 р., про що свідчить їх не реєстрація в Міністерстві юстиції України та не оприлюднення в засобах масової інформації. Крім того, постанова Правління НБУ від 22.07.2009 р. № 421 «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи»прийнята пізніше ніж виникли спірні правовідносини.
Враховуючі наведене, судова колегія зазначає - посилання відповідача на те, що невиконання ним своїх обов’язків по викупу облігацій згідно Проспекту емісії облігацій обумовлено забороною щодо таких дій, що міститься в зазначених постановах Правління НБУ, безпідставне, тому що ці акти не можуть встановлювати будь-які обмеження обігу та/або реалізації прав за облігаціями, що може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбаченими законом.
Як свідчать матеріали справи, заявлені позивачем наміри щодо продажу облігацій емітенту, відповідачем задоволені не були та відповідний договір з позивачем не укладений в строки, передбачені п. 3.9 Проспекту емісії облігацій.
При цьому, з огляду до встановленої Проспектом емісії облігацій процедури та строків проведення викупу облігацій, виплата грошових коштів у випадку здійснення викупу облігацій, здійснюється за умови укладення договору про викуп облігацій між сторонами у встановлені строки та лише після перерахування продавцем облігацій на рахунок емітента в депозитарії ВАТ “Міжрегіональний Фондовий Союз”.
Господарським судом встановлено, що необхідних дій щодо перерахування позивачем облігацій на рахунок відповідача в депозитарії ВАТ «МФС»здійснено не було, належних доказів такого перерахування позивачем суду не надано. Натомність в матеріалах справи міститься надана позивачем виписка з рахунку в цінних паперах № 001231, складена 03.06.2009 р., тобто після передбаченої Проспектом емісії облігацій дати закінчення викупу –22.05.2009 р., яка підтверджує знаходження на рахунку ТОВ «Комерційний банк «Дельта»в цінних паперах зазначеної в позові кількості облігацій АКБ «ІМЕКСБАНК».
Також матеріалами справи підтверджується, що у терміни, встановлені п. 3.10 Проспекту емісії облігацій, в період на дату закінчення та після дати закінчення викупу облігацій згідно п. 3.9 Проспекту емісії облігацій, позивачу був сплачений відповідачем відсоткових дохід за облігаціями за другий та третій квартал 2009 року, всього у сумі 947400, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером АКБ «ІМЕКСБАНК»№ 298/34 від 22.05.2009 р. на суму 374000, 00 грн. з призначенням платежу –«виплата процентного доходу за 8-й купонний період за облігаціями АКБ «ІМЕКСБАНК»серії А»та меморіальним ордером АКБ «ІМЕКСБАНК»№ 298/24 від 21.08.2009 р. на суму 573400, 00 грн. з призначенням платежу - «виплата процентного доходу за 9-й купонний період за облігаціями АКБ «ІМЕКСБАНК»серії А», отримувачем платежів за якими є ТОВ «Комерційний банк «Дельта», що підтверджує прийняття позивачем виконання відповідачем (емітентом) зобов’язань, які виникли у останнього перед власником облігацій згідно Проспекту емісії облігацій, вже після закінчення строку викупу облігацій.
У відповідності до положень п. 3.9 Проспекту емісії облігацій, облігації вільно обертаються на території України, відповідно власник облігацій може скористатись своїм правом щодо надання облігацій до викупу їх емітентом протягом всього терміну їх обігу, у встановлені Проспектом емісії облігацій строки для подання відповідних повідомлень про їх викуп та з дотримання встановленого порядку викупу.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія, дослідивши обставини справи, приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, враховуючи, що встановлена п. 3.9 Проспекту емісії облігацій процедура для викупу облігацій сторонами дотримана не була протягом періоду, в який позивач подав емітенту відповідне повідомлення про викуп облігацій. За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача номінальної вартості облігацій, придбаних позивачем, на підставі ст.ст. 526, 629, 633 ЦК України та ст.ст. 175, 193 ГК України, а також інфляційних нарахувань, 3% річних за прострочення сплати вартості облігацій згідно ст. 625 ЦК України та пені згідно ст. 231 ГК України є відсутніми.
При цьому судова колегія зазначає, що п. 6 ст. 231 ГК України не встановлює вид відповідальності за порушення грошових зобов’язань, а лише встановлює яким чином визначається розмір штрафних санкцій, якщо розмір цих санкцій не встановлено законом або договором. В даному випадку –за прострочення зобов’язання по викупу облігацій на законом, ні Проспектом емісії облігацій взагалі не встановлено відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
У своїх позовних вимогах позивач просить суд, вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми у розмірі 10 035 000грн.
Клопотання позивача про забезпечення позову суд вважає недоцільним, необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта»(код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Щорса, 36 «б») до відповідача Акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК»(Код ЄДРПОУ 20971504, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12 «а») про стягнення суми боргу у розмірі 10000000, 00 грн., інфляційних витрат у розмірі 8900, 00 грн., суми трьох процентів річних у розмірі 83835, 62 грн. та суми пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 309383, 57 грн, а всього на загальну суму 10402119, 19 грн. - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 19.10.2009р.
Головуючий суддя Оборотова О.Ю.
Судді Аленін О.Ю.
Цісельський О.В.
Судове рішення № 6519643, Господарський суд Одеської області було прийнято 19.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/82-09-2435. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: