Постанова № 65192543, 06.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2017 р. Справа№ 910/13886/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача Джугостран В.І.

Відповідача не з'явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16 (судя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СмартФармінг"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

про стягнення 250 281,41 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СмартФармінг" 232 000,00 грн суми основного боргу, 14 012,80 грн інфляційних втрат, 3 340,61 грн 3% річних та 3 740,30 грн судового збору.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 скасувати, в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 20.02.2017.

Розпорядженням від 20.02.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 20.02.2017, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М, який не є головуючим суддею на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16 до свого провадження.

16 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник відповідача (апелянт) подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 відкладено розгляд справи до 06.03.2017.

Розпорядженням від 02.03.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 02.03.2017, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16 до свого провадження.

03 березня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник відповідача (апелянт) подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 06.03.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016

Колегія суддів розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь в судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників , так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, в ст. 77 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи, як відрядження представника сторони по справі.

Також, суд зазначає, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів розглянувши матеріали справи, прийшла до висновку, що сторонами надано достатньо доказів для розгляду справи по суті і відсутність представника відповідача не перешкоджає такому розгляду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17 грудня 2013 року між відповідачем (замовник) та ТОВ "Панорама Консалтинг" (виконавець), (змінено на ТОВ "СмартФармінг") укладено Договір субпідряду №17/12 П-13 (далі - Договір субпідряду).

Відповідно до умов Договору субпідряду виконавець зобов'язувався у 2013 році надати замовнику послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги, а саме здійснення прив'язки, трансформації та векторизації (створення цифрових векторних карт) для 250 територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно п. п. 1.3. 1.4. Договору субпідряду найменування, зміст, характеристика та інші вимоги до послуг договору, визначається узгодженим сторонами технічним завданням (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору. Результати послуг, що надаються за цим договором, передаються замовнику на електронному (них) носію (ях) інформації з використанням системи координат СК 63 згідно Технічного завдання (додаток 1).

Пунктом 2.1. Договору субпідряду сторони погодили, що виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам технічного завдання (додатку 1), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору субпідряду ціна договору становить 290000,00 грн., в тому числі ПДВ 48333,33 грн. із узгодженими сторонами Протоколом погодження договірної ціни (додаток 3) та калькуляцією кошторисної вартості (додаток 4), що є невід'ємними частинами договору.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору субпідряду встановлено, що термін надання послуг 19 грудня 2013 року та визначений календарним планом (додаток 4), який є невід'ємною частиною договору. Місце надання послуг: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3.

Згідно з п. п. 10.1., 10.2. Договору субпідряду сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 19.12.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання умов договору, які вони допустили протягом строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 290000,00 грн.

20 липня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання боржника перед кредитором за договором субпідряду становить 290000,00 грн. (п. 1. Договору від 20.07.2015р.).

Зобов'язання в п. 1 договору припиняється шляхом заміни його на нове зобов'язання боржника (новація зобов'язання) перед кредитором, зміст і умови виконання якого вказані в пунктах 3-7 договору (п. 2. Договору від 20.07.2015).

Згідно з п. 3. Договору від 20.07.2015р. зобов'язання боржника перед кредитором щодо заборгованості в сумі 290 000,00 грн. погашається шляхом перерахування боржником грошових коштів на банківський рахунок кредитора на умовах розстрочення, відповідно до Графіка платежів (Додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору від 20.07.2015 сторонами погоджено наступний графік платежів, а саме:

- 58 000,00 грн. до 31.08.2015р.;

- 46 400,00 грн. до 30.09.2015р.;

- 46 400,00 грн. до 31.10.2015р.;

- 46 400,00 грн. до 30.11.2015р.;

- 46 400,00 грн. до 31.12.2015р.;

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України новація - це спосіб припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Новація - це угода сторін про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між учасниками виникає нове. Сторони мають обумовити у своїй угоді припинення зобов'язання, що раніше діяло, і заміну його новим зобов'язанням.

Не можуть сприйматися як новації договори про зміну окремих елементів договірного зобов'язання: сторін (зміна кредитора чи боржника), умов (предмет, строків, місця виконання та інших умов) або заміну самого виконання.

За змістом статті 604 ЦК України зобов'язання є новим, якщо наявний безпосередній юридичний зв'язок між зобов'язанням, що припинилося та новим зобов'язанням. Вказана обставина повинна бути відображена у договорі, як-то у тексті договору про це повинно бути прямо і недвозначно вказано або ж може випливати із сутності нового зобов'язання.

В даному випадку зазначений Договір є новацією, в розумінні статті 604 ЦК України, оскільки передбачає, що зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим.

Таким чином, уклавши договір від 20.07.2015 сторонами замінено первісне зобов'язання новим зобов'язанням.

Як вбачається з матеріалів справ, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме частко оплатив борг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 232000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта, що підписи представників сторін в договорі субпідряду, акті здавання-приймання послуг та договорі від 20.07.2015 відрізняються, що свідчить про те, що вони здійснені різними людьми без відповідних повноважень, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи договір субпідряду та акт здавання-приймання послуг підписано директором відповідача ОСОБА_4 та директором позивача ОСОБА_5

При цьому візуальної різниці в підписах, які містяться в договорі субпідряду та акті колегія суддів не вбачає.

В той же час, договір від 20.07.2015 зі сторони відповідача підписано В.о. генерального директора -керівника технічних програм ОСОБА_6 а не ОСОБА_4, в зв'язку чим підписи і відрізняються.

При цьому відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_6, на час підписання правочину не мала необхідного обсягу повноважень на підписання договору.

Також, колегія суддів враховує положення ст. 204 ЦК України про презумпцію дійсності правочину.

Більш того, зазначені договори та акт здавання-приймання послуг скріплені печатками підприємств.

Відповідачем не подано доказів неправомірного використання печатки відповідача чи її втрати, а тому доводи Відповідача щодо підписання правочинів не уповноваженими особами оцінюються господарським судом критично, як намір уникнути виконання зобов'язання.

Посилання апелянта на неповідомлення останнього про заміну кредитора у зобов'язанні, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки, як вірно зазначив місцевий господарський суд, в даному випадку відбулась зміна назви позивача, відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 по справі №910/13886/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/13886/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець