Ухвала суду № 65192427, 06.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2017 року Справа № 914/1351/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовичана постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року Господарського суду Львівської області від 01.06.2016 рокуу справі Господарського суду № 914/1351/16 Львівської областіза заявоюТОВ "Вілік Буд"до ТОВ "Трускавецьінвест"про визнання банкрутомрозпорядник майнаЗубик Ю.З.вдруге подана ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича (далі - скаржником) касаційна скарга за вих. №42 від 16.01.2017 року на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2016 року у справі №914/1351/16 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України "Про судовий збір", якою визначалися пільги щодо сплати судового збору, викладено у новій редакції та позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України №484-VIII від 22.05.2015 року передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги за вих. №42 від 16.01.2017 року, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 28.09.2016 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду від 01.06.2016 року про порушення справи про банкрутство ТОВ "Трускавецьінвест" (том 1, а.с. 117 - 122, том 17, а.с. 201 - 207).

Отже, ставка судового збору за подання скаржником касаційної скарги на постанову апеляційного суду про залишення без змін ухвали підготовчого засідання суду першої інстанції від 01.06.2016 року обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення справи про банкрутство, та становить 120% від її розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, зі заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Трускавецьінвест" ініціюючий кредитор - ТОВ "Вілік Буд" звернулося до місцевого господарського суду 20.05.2016 року (том 1, а.с. 11 - 25). Отже, ставка судового збору за подання ініціюючим кредитором заяви про порушення даної справи про банкрутство становила 13 780 грн. (10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року), що узгоджується з положеннями частини 1 статті 4 та підпункту 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.

Відтак, оскаржуючи до Вищого господарського суду України постанову апеляційного суду від 28.09.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.06.2016 року у даній справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 16 536 грн. (13 780 * 120%).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 року вперше подану скаржником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 28.09.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.06.2016 року у даній справі повернено на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні заяви банку про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги (том 17, а.с. 231 - 234).

Вдруге звертаючись до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанцій про порушення провадження у справі №914/1351/16 про банкрутство ТОВ "Трускавецьінвест", скаржник подав заяву про звільнення від сплати судового збору, за змістом резолютивної частини якої просить суд "звільнити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2016 року у даній справі".

Отже, подана скаржником до суду касаційної інстанції заява про звільнення від сплати судового збору за вих. №41 від 16.01.2017 року не може вважатися "заявою про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 28.09.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.06.2016 року у справі №914/1351/16".

При цьому, належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у встановлених порядку і розмірі скаржником не надано.

З огляду на таке, касаційна скарга скаржника за вих. №42 від 16.01.2017 року не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича за вих. №42 від 16.01.2017 року на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2016 року у справі №914/1351/16 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко