Рішення № 6518346, 22.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р. Справа № 15/90-09-3624

Господарський суд Одеської області у складі: судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача Олійничук О.В.,

від відповідачів:

1)Виробничо-комерційної фірми „Конкорд” у вигляді ТОВ не зявився,

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до Виробничо-комерційної фірми „Конкорд” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобовязання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми „Конкорд” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання для обробки профілю з полівінілхлориду та алюмінію від 10.12.2007 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Виробничо-комерційною фірмою „Конкорд” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та про зобовязання сторін вказаного договору повернути майно державі в особі позивача. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси знаходиться майно з ознаками безхазяйного, яке переходить у власність держави в особі ДПІ у Київському районі м. Одеси. Вказане майно на підставі Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України № 18 від 19.01.2007 р., було поставлене на облік ДПІ у Київському районі м. Одеси згідно акту № 79 від 18.07.2007 р. опису і попередньої оцінки майна, що переходить у власність держави.

ДПІ у Київському районі м. Одеси, керуючись п. 7 зазначених Методичних рекомендацій, було укладено з ТОВ „Лотос” (код 30080368) угоду про відповідальне зберігання безхазяйного майна та іншого майна, що належить або переходить у власність держави від 18.07.2007 р. № 42/07, відповідно до якого позивачем на підставі акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 79 від 18.07.2007 р. було передано ТОВ „Лотос” на відповідальне зберігання майно, що переходить у власність держави в особі позивача.

ДПІ у Київському районі м. Одеси було подано запит до Одеської чорноморської митниці щодо надання інформації про осіб, які здійснювали перевезення, ввіз на територію України, розмитнення цього майна. Також зроблений запит до Київського РВ ОМУ ГУМВД України в Одеській області щодо надання інформації про надходження заяв про втрату чи викрадення виявленого майна. Проте, осіб, які мають відношення до виявленого майна з ознаками безхазяйного не було встановлено.

Однак, до ДПІ у Київському районі м. Одеси звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із заявою, якою він повідомив, що виявлене майно належить йому та надав копії документів. Так, позивач вказує, що при проведенні аналізу та звірки наданих документів було встановлено, що на підставі наданих вказаною особою документів неможливо підтвердити право власності ФОП ОСОБА_2 на майно, яке на підставі діючого законодавства перейшло у власність держави.

Так, ДПІ у Київському районі м. Одеси було подано до господарського суду Одеської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на безхазяйне майно. До участі у зазначеній справі було залучено ФОП ОСОБА_2 з самостійними вимогами на предмет спору, яким було подано позов до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на майно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. за ФОП ОСОБА_2 було визнано право власності на майно. Проте, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 15/266-07-7300 було змінено, в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скасовано, в позові відмовлено.

При цьому позивач вказує, що оскільки ніхто не підтвердив своє право власності на майно з ознаками безхазяйного та власник майна залишився не визначеним, то майно переходить у власність держави в особі ДПІ у Київському районі м. Одеси. Однак, як стало відомо позивачу, 10 грудня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Виробничо-комерційною фірмою „Конкорд” у вигляді ТОВ був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є обладнання, яке являється власністю ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 15/266-07-7300. Між тим, на думку позивача, вказаний договір купівлі-продажу від 10.12.2007 р. укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Конкорд” з порушенням ст. 203 ЦК України, та є недійсним на підставі положень ст. 215 ЦК України та таким, що суперечить інтересам держави та порушує її законні права.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/90-09-3624 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач ВКФ „Конкорд” у вигляді ТОВ позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх безпідставність і необґрунтованість, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 50-53).

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не зявився.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

На підставі Постанови Кабінету міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340 „Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України № 18 від 19.01.2007 р., та протоколу огляду від 04.07.2007 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси 18.07.2007 р. був складений акт № 79 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного, виявленого на території ТОВ ВКФ "Хвиля", зокрема:

- полівінілхлоридний металопрофіль білого кольору, без маркування (5655 шт.); занавіски хлопкові „ІКЕА” (680 шт.);

- нові джинси з ременями різних розмірів фірми ''Westport" (180 шт.);

- нові футболки різних розмірів ХL, ХХL, S, М (72 шт.);

- автоматичні двохшпиндельні станки для зачищування імпоста „СF 3060 АUTОМАТІС END MILLING MACHINE WITH DOUBLE CUTTER SETS-VARIOUS ANGLES” (5 шт. - № 1474, № 1505, № 1521, № 1524, № 1525);

- ручні копіювально-фрезерні станки з трьома фрезами під ручку „DЕ 4050 МАNUAL СОРІ МАСНІNE WITH ТНRЕЕ ORILLS” (5 шт. № 2157, № 2317, № 2385, № 2386, № 2397).

- модульні станки для зачищування кутів „СА 3020 МODULER CORNER CLEANING МАСНІNE” (5 шт. № 2155, № 2203, № 2237, № 2278, № 2279);

- одноголовочні зварювальні станки ВА 2020 для зварювання кутів із ПВХ профілю „ВА 2020 SINGLЕ НЕАD WELDING МАСНІNE ( 5 шт. - № 2335, № 2427, № 2442, № 2448, № 2464);

- півавтоматичні трьохфрезерні станки для просвердлювання водозливних пазів „DD 4070 SEMI АUTОМАТІС WATER SLOT МАСНІNE WITH ТНRЕЕ DRILIS” (5 шт. - № 1824, № 1899, № 1916. № 1929, № 1934);

- одноголовочні станки АА 1020 з нижньою подачею пилки призначений для точної різки пластикового і алюмінієвого профілю „АА 1020 SINGELEHEAD МІRЕ SAW POR PVS AND ALUMINIUM” ( 2 шт. - № 1349, № 1622);

- автоматичні станки різки штапика „AD 1050 АUTОМАТІС GLAZING BEAD SAW (5 шт. - № 2379, № 2393, № 2464, № 2517, № 2546.

комплекти приналежностей до станка „AD 1050 АUTОМАТІС GLAZING BEAD SAW” (8 шт.);

- станок SINGLE СОRNЕR VELOING МАСНІNE КВ-512 № 116268 (1 шт.) ;

- станок АUTОМАТІС ЕND МІLLING МАСНІNE FА-152 № 116187 (1 шт.);

- cтанок АUTОМАТІС ВAZING SЕАD SAV ТС-292 № 116237 (1 шт.);

- cтанок АUTОМАТІС ONE ВЕАD SAV ТА-143 № 116251 (1 шт.);

- станок АUTОМАТІС CORNER CLEANING МАСНІNE СА-727 № 116252 (1 шт.);

- станок СОРІ АND DRAIN SLOTH ROUTERS FR-488 № 116221 (1 шт.);

- cтанок для відрізування металопрофілю модель 100 серія № 256 „МОТОR - 4НР ТЕSТ ЕВАDІ 3-4 х 40 (1 шт.).

- компресор - ГАРО - г. Бежецк, 1958 г., № 2728 (1 шт.);

- компресор „Code 1523870000 Serial № 320620190 Max pressure 10/145, Kg 150 (1 шт.).

Як зясовано судом, 18.07.2007 р. між ДПІ у Київському районі м. Одеси та ТОВ „Лотос” (код 30080368) була укладена угода про відповідальне зберігання безхазяйного майна та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, відповідно до якого ТОВ „Лотос” позивачем було передане на відповідальне зберігання майно, що переходить у власність держави, на підставі акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 79 від 18.07.2007 р.

У вересні 2007 року ДПІ у Київському районі м. Одеси до господарського суду Одеської області було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на вищезазначене майно.

Також до господарського суду Одеської області фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була подана заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та позовна заява до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на вищевказане майно.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 15/266-07-7300 (а.с. 11-16) у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на безхазяйне майно відмовлено, самостійні позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Хвиля” про визнання права власності на майно задоволено та за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 визнано право власності на вказане майно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. (а.с. 18-22) рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 15/266-07-7300 змінено, в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скасовано, в позові відмовлено. При цьому, як вбачається зі змісту вказаної постанови ОАГС, рішення в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скасовано з тих підстав, що підстави для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні, оскільки його право власності на майно, заявлене ним в позовній заяві, не оспорюється відповідачами. Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як особа, яка заявила своє право власності на майно , не повинна доводити його у справі № 15/266-07-7300, предметом розгляду якої є визнання майна безхазяйним.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить до висновку про те, що вказаною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. у справі № 15/266-07-7300 встановлено право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на виявлене позивачем майно, яке було поставлено на облік як таке, що переходить у власність держави.

Так, підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому слід зазначити, що постановою ОАГС від 22.11.2007 р. не встановлено незаконність або неправомірність набуття ФОП ОСОБА_2 права власності на виявлене позивачем майно, яке було поставлено на облік як таке, що переходить у власність держави. Навпаки, цією постановою підтверджено право власності ФОП ОСОБА_2 на вказане майно і такі факти не підлягають доведенню у даній справі.

У звязку з цим суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що оскільки ніхто не підтвердив своє право власності на майно з ознаками безхазяйного та власник майна залишився не визначеним, то майно переходить у власність держави в особі ДПІ у Київському районі м. Одеси. Так, відповідно до положень ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Адже, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_2 заявив про своє право власності на вказане майно, таке майно позбавляється статусу безхазяйного.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та Виробничо-комерційною фірмою „Конкорд” у вигляді ТОВ (покупець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання для обробки профілю з полівінілхлориду та алюмінію, яке є власністю покупця на підставі рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 15/266-07-7300, відповідно до якого зазначене обладнання було продано Виробничо-комерційній фірмі „Конкорд” у вигляді ТОВ.

Так, позивач вважає вказаний договір таким, що укладений з порушенням законних прав та інтересів держави, а також порушенням ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним на підставі положень ст. 215 ЦК України.

Однак, позивач не надав суду доказів того, що держава в особі позивача володіє будь-якими правами стосовно вказаного обладнання. Відтак, суд вважає, що оспорюваним позивачем договором купівлі-продажу від 10.12.2007 р. не могли бути порушені права та інтереси держави, що не спростовано позивачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів недодержання сторонами договору купівлі-продажу від 10.12.2007 р. в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до Виробничо-комерційної фірми „Конкорд” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобовязання виконати певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 28.09.2009 р.

Суддя