Рішення № 6518205, 16.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2009 р. Справа № 15/96-09-3653

Господарський суд Одеської області у складі: судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача Мелеш Н.О.;

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення 1598 709,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 заборгованості за кредитними договорами № 010/15-56/162 від 16 квітня 2008 року та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. в сумі 1496837,55 грн., посилаючись на наступне.

16.04.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 010/15-56/162,. за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 160000,00 доларів США для розрахунків з постачальниками сировини та матеріалів для виробництва виноматеріалів, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, сплати страхової премії, комунальних послуг, сплати заборгованості по заробітній платі, за надання послуг, догляд за багаторічними насадженнями (виноградниками), згідно представлених договорів, рахунків та інших документів, з процентною ставкою 13,5 % річних, строком погашення до 09.04.2009 року.

Також 16.10.2008 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № 010/15-56/331, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 196 000,00 грн. для розрахунків з постачальниками сировини та матеріалів для виробництва виноматеріалів, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, сплати страхової премії, комунальних послуг, сплати заборгованості по заробітній платі, за надання послуг, догляд за багаторічними насадженнями (виноградниками), згідно представлених договорів, рахунків та інших документів, з процентною ставкою 21 % річних, строком погашення до 09.04.2009 року.

Згідно п. 3.1 вищевказаних кредитних договорів банк надав відповідачу кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

У п. 3.2 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. сторонами встановлено, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому відсотки за користування кредитами нараховуються на залишок заборгованості за кредитами, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.2 кредитних договорів).

Відповідно до п. 6.1 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. відповідач прийняв на себе зобов'язання забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані відсотки на умовах, передбачених договорами.

Так, позивач вказує, що ним були виконані прийняті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. банк відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав кредитні кошти в сумі 160 000,00 доларів США, також за кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. банк відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав кредитні кошти в сумі 164 798,99 грн.

Однак, відповідач в порушення умов п. 6.1 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту у встановлений строк. Так, строк повернення кредиту за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. закінчився 09.04.2009 р., проте у вказаний строк відповідач не повернув банку кредитні кошти в сумі 160000,00 доларів США, що еквівалентно 1 220 224,00 грн. за курсом НБУ станом на 15.07.2009 р.)

Строк повернення кредиту за кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. закінчився 09.04.2009 р., проте у зазначений строк відповідач не повернув банку кредитні кошти в сумі 163 400,00 грн.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по кредитним договорам № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. позивачем нарахована відповідачу пеня, що передбачено п. 6.2 та п. 10.2 вказаних договорів. Так, за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. нарахована позивачем пеня складає 13142,12 доларів США, що 100227,06 грн. за курсом НБУ станом на 15.07.2009 р. За кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. позивачем нараховано пеню в розмірі 12986,49 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості, що виникла у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 перед позивачем за кредитними договорами № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. станом на 15.07.2009 р. складає 1496837,55 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/96-09-3653 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач збільшив позовні вимоги до 1598 709,26 грн. Так, в заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що станом на 07.09.2009 р. заборгованість відповідача за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. складає 177560,29 доларів США, у т.ч. 160000,00 доларів США (що еквівалентно 1279200,00 грн.) заборгованість по кредиту, 2858,22 доларів США (що еквівалентно 22851,478 грн.) заборгованість по відсоткам, 14702,07 доларів США (що еквівалентно 117543,05 грн.) заборгованість по пені. Також позивач вказує, що заборгованість відповідача по кредитному договору № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. станом на 07.09.2009 р. складає 179114,74 грн., у т.ч. 163400,00 грн. заборгованість по кредиту, 2726,32 грн. заборгованість по відсоткам, 12988,42 грн. заборгованість по пені.

Відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 21.07.1994 р., номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 2553 017 0000 002270, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 100859.

16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним банком "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 010/15-56/162, згідно якого банк зобовязався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 160000 доларів США для розрахунків з постачальниками сировини та матеріалів для виробництва виноматеріалів, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, сплати страхової премії, комунальних послуг, сплати заборгованості по заробітній платі, за надання послуг, догляд за багаторічними насадженнями (виноградниками), згідно представлених договорів, рахунків та інших документів. При цьому відповідач зобовязався сплачувати проценти за користування кредитними коштами за ставкою 13,5 % річних, та повернути отримані кредитні кошти у строк до 09.04.2009 року.

Також 16 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним банком "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 010/15-56/331, згідно якого банк зобовязався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 196 000,00 грн. для розрахунків з постачальниками сировини та матеріалів для виробництва виноматеріалів, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, сплати страхової премії, комунальних послуг, сплати заборгованості по заробітній платі, за надання послуг, догляд за багаторічними насадженнями (виноградниками), згідно представлених договорів, рахунків та інших документів. Відповідач в свою чергу зобовязався сплачувати проценти за користування кредитними коштами за ставкою 21% річних та повернути отримані кредитні кошти у строк до 09.04.2009 року.

Згідно п. 3.1 вищевказаних кредитних договорів банк надає відповідачу кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

П. 3.2 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. сторонами встановлено, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому відсотки за користування кредитами нараховуються на залишок заборгованості за кредитами починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Відповідно до п. 6.1 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. відповідач прийняв на себе зобов'язання забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані відсотки на умовах, передбачених договорами.

Відсотки за кредит відповідач зобовязався сплачувати щомісячно платіжними дорученнями на рахунок нарахованих відсотків банку, зазначеного у відповідному кредитному договорі, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування відповідачем коштів платіжними дорученнями з поточного рахунку. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається відповідачем у відповідності з графіком погашення кредитної заборгованості, який визначений додатками № 1 до кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. відповідно.

Так, у додатку № 1 до кредитного договору № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. встановлено наступний графік погашення заборгованості по кредиту: до 31 січня 2009 року - 40 000,00 доларів США, до 28 лютого 2009 року - 40 000,00 доларів США, до 31 березня 2009 року - 40 000,00 доларів США, до 09 квітня 2009 року - 40 000,00 доларів США.

У додатку № 1 до кредитного договору № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. встановлено наступний графік погашення заборгованості по кредиту: до 09 листопада 2008 року - 32600,00 грн., до 09 грудня 2008 року - 32 680,00 грн., до 09 січня 2009 року - 32 680,00 грн., до 09 лютого 2009 року - 32 680,00 грн., до 09 березня 2009 року - 32 680,00 грн., до 09 квітня 2009 року - 32 680,00 грн.

Відповідач також прийняв на себе зобов'язання сплачувати банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит, неустойку, пеню та інші штрафні санкції, передбачені п. 10 кредитних договорів, за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням (п. 6.2 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р.).

Згідно п. 3.4 кредитного договору № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. забезпеченням цього договору є майновий комплекс будівля, споруди та обладнання, розташовані за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комсомольська, 130, що належить відповідачу.

Разом з тим згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як зясовано судом, на виконання умов кредитного договору № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. в якості забезпечення вимог банку за цим договором між позивачем та відповідачем 17 квітня 2008 р. був укладений іпотечний договір, відповідно до п. 3.1 якого відповідач як заставодавець для своєчасного виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором передав в іпотеку банку належне йому майно у вигляді нежитлових будівель, які розташовані в Одеській області, м. Ізмаїл, вул. Комсомольська, 130, загальною площею 1264,3 кв.м. Вартість предмета іпотеки визначена сторонами та становить 3014000,00 грн. (п. 4.4. іпотечного договору).

17 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 17.04.2008 року, згідно якого іпотекою забезпечуються також вимоги банку, що витікають з кредитного договору № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. При цьому вартість предмета іпотеки сторонами визначена у розмірі 3447794,00 грн. (п. 5 договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору).

Як вказує позивач та підтверджено відповідачем, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" виконав прийняті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме:

-за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав кредитні кошти в сумі 160 000,00 доларів США;

-за кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав кредитні кошти в сумі 164 798,99 грн.

Між тим відповідач в порушення умов п. 6.1 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. не виконав прийняті на себе зобов'язання та не здійснив погашення кредиту у встановлений вказаними кредитними договорами строк, тобто 09.04.2009 р. Так, у вказаний строк за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. відповідач не повернув банку кредитні кошти в сумі 160 000,00 доларів США, що еквівалентно 1279200,0 грн. за курсом НБУ станом на 07.09.2009 р. Також відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2858,22 доларів США, що еквівалентно 22851,47 грн. за курсом НБУ станом на 07.09.2009 р (розрахунок а.с. 72-73)

За кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. відповідач не повернув позивачу кредитні кошти в сумі 163400,00 грн. та не сплатив позивачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2726,32 грн. (розрахунок а.с. 75-76), що є порушенням зобовязання.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 10.2 кредитних договорів № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, передбачених п. 1.1., 6.1 відповідного кредитного договору, відповідач сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.2 зазначених кредитних договорів, у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати відсотків по ним, банк має право стягувати неустойку, пеню та інші штрафні санкції, що передбачені п. 10 кредитних договорів.

Враховуючи те, що відповідачем не були належним чином виконані зобовязання за вказаними кредитними договорами № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. щодо повернення позивачу отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими коштами, на думку суду, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня, яка складає:

- за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. - 14702,07 доларів США, що еквівалентно 117543,05 грн. за курсом НБУ станом на 07.09.2009 р., згідно наданого позивачем розрахунку пені (а.с. 72-74);

- за кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. 12988,42 грн. згідно наданого позивачем розрахунку пені (а.с. 75-77).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. складає 177560,29 доларів США (160000,00 доларів США заборгованість по кредиту + 2858,22 доларів США заборгованість по відсоткам + 14702,07 доларів США нарахованої пені), що еквівалентно 1419594,52 грн. за курсом НБУ станом на 07.09.2009 р.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. складає 179114,74 грн. (163400,00 грн. заборгованість по кредиту + 2727,32 грн. заборгованість по відсоткам + 12988,42 грн. нарахованої пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність зазначеної заборгованості у відповідача підтверджено у судовому засіданні представником відповідача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обовязку в натурі.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. в розмірі 1598 709,26 грн. цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення 1598 709,26 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (68600, АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, код 23876031) заборгованість за кредитними договорами № 010/15-56/162 від 16.04.2008 р. та № 010/15-56/331 від 16.10.2008 р. у загальній сумі 1598709/один мільйон пятсот девяносто вісім тисяч сімсот девять/грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 15987/пятнадцять тисяч девятсот вісімдесят сім/грн. 09 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315/триста пятнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 21.09.2009 р.

Суддя