Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2009 р.Справа № 15/78-09-2707 Господарський суд Одеської області у складі: судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Єнік Є.В.,
від відповідачів:
1) ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” –Авдєєв О.С.;
2) ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” - Драганов К.В., Каніковський О.О.;
від третьої особи –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” до Закритого акціонерного товариства „Перший лікеро-горілчаний завод” та Закритого акціонерного товариства „Одеський завод шампанських вин”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Товариство з обмеженою відповідальністю „Консолідація”, про стягнення 20994630,93 грн., –
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк „Надра” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Закритого акціонерного товариства „Перший лікеро-горілчаний завод” та Закритого акціонерного товариства „Одеський завод шампанських вин” заборгованості за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 року в сумі 20994630,93 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
25 травня 2007 року між ВАТ КБ „Надра” та ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” був укладений договір кредитної лінії № 05/05/2007/840-К/269, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” кредитну лінію строком до 31 грудня 2009 року. Так, на виконання договору позивачем було видано ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” грошові кошти в сумі 19249999,92 грн. Однак, як зазначає позивач, відповідач –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” свої зобов’язання за кредитним договором не виконує: заборгованість за кредитом не сплачується, проценти за користування кредитом не погашаються, що призводить до виникнення значної суми кредитної заборгованості. У зв’язку з цим повідомленням-вимогою від 29.05.2009 р. позивач просив ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” достроково погасити кредит.
При цьому позивач зазначає, що станом на 29.05.2009 р. заборгованість ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” перед ВАТ КБ „Надра” згідно кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 становить 20994630,93 грн., у т.ч.:
- прострочена заборгованість за кредитом 19249999,92 грн.;
- прострочена заборгованість за відсотками 1 679027,73 грн.;
- пеня за прострочення сплати відсотків 65603,28 грн.
Крім того, позивач посилається на те, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем –ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” був укладений договір поруки від 25.05.2007 р., згідно якого ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” виступив поручителем перед позивачем згідно укладеного кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 р.
Таким чином, оскільки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” зобов’язалось відповідати перед позивачем за виконання ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” грошових зобов’язань по кредитному договору, позивач просить стягнути з відповідачів як з солідарних боржників заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 20994630,93 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2009 р. порушено провадження у справі № 15/78-09-2707 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2009 р. до участі у справі № 15/78-09-2707 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів –Товариство з обмеженою відповідальністю „Консолідація”, яке згідно договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання зобов’язання „Перший лікеро-горілчаний завод”, що випливає з кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 р., є майновим поручителем ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” перед Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком „Надра”.
Відповідач –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, однак підтвердив факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 р.
Відповідач –ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” проти позову заперечує та вважає позовні вимоги необґрунтованими з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 126-128), посилаючись при цьому на те, що договір поруки від 25.05.2007 р., за яким ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” прийняло на себе зобов’язання відповідати солідарно з ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” перед позивачем за виконання лікеро-горілчаним заводом умов кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 р., є припиненим. Тому відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення з ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” заборгованості за вказаним кредитним договором.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
25 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком „Надра” та Закритим акціонерним товариством „Перший лікеро-горілчаний завод” (позичальник) був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269, відповідно до умов якого позивач зобов’язався відкрити ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” кредитну лінію на строк до 22.05.2009 р. з метою поповнення заводом обігових коштів (придбання спирту та комплектуючих для виробництва лікеро-горілчаних виробів). В свою чергу ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” зобов’язалось сплачувати відсотки за користування кредитною лінією у гривні –15.0%, у доларах США –13,0%.
П. 1.2 вказаного кредитного договору визначено, що видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами як в валюті ліміту, так і в гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату видачі траншу, після подачі позичальником письмових заявок на видачі траншу.
При цьому банком встановлений ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати в еквіваленті 4000000,00 доларів США.
Згідно п. 2.1.1, п. 2.1.2 вказаного договору в забезпечення виконання зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні траншів в межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування кредитною лінією, комісійної винагороди, а також можливої сплаті неустойки (штрафу, пені) ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” забезпечує:
- надання банку в іпотеку цілісного майнового комплексу загальною площею 6203,70 кв.м, що належить ТОВ „Консолідація”;
- укладання договору поруки з фінансовим поручителем ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” з банком, відповідно до якого ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” поручається перед банком за виконання зобов’язань ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” за цим кредитним договором..
Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору по мірі надання ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” письмових заявок на видачу траншів в межах кредитної лінії у відповідності з п. 3.2.1 цього ж договору банк зобов’язаний надати лікеро-горілчаному заводу транші у безготівковій формі.
П. 3.2.2, п. 3.2.3, п. 3.2.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний спрямовувати надані банком транші в межах кредитної лінії виключно на цілі, передбачені цим договором, здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, а також здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії згідно п. 2.3 в валюті траншу.
Разом з тим згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, на виконання п. 2.1.1 вказаного кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком „Надра” та ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” (поручитель) був укладений договір поруки № 05/05/2007/840-п/269 від 25.05.2007 р., згідно якого ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” поручилось перед банком за виконання/належне виконання позичальником –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” взятих на себе зобов’язань за цим кредитним договором.
До того ж 30.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком „Надра” (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консолідація” (іпотекодавець), що виступає як майновий поручитель ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” (позичальник) був укладений іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов’язання, що випливає з кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 05/05/2007/840-К/269 від 25.05.2007 р., передав в іпотеку цілісний майновий комплекс, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку вказаний ЦМК. При цьому в п. 1.2 договору іпотеки від 30.05.2007 р. зазначено, що ТОВ „Консолідація” забезпечує як виконання зобов’язання позичальника, так і вимоги ВАТ Комерційного банку „Надра” (іпотекодержателя) щодо відшкодування визначених витрат та збитків, завданих внаслідок порушення умов цього договору.
Між тим, як з’ясовано судом, позивач прийняті на себе зобов’язання щодо відкриття кредитної лінії та надання в межах цієї лінії траншів виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № NL-99 від 30.05.2007 р., № NL-99 від 05.06.2007 р., № NL-1 від 08.06.2007 р., № 1 від 15.06.2007 р., № 1 від 15.06.2007 р., № NL-3 від 12.07.2007 р., № NL-2 від 24.07.2007 р., № NL-13 від 06.08.2007 р., № NL-4 від 21.08.2007 р., № NL-8 від 19.06.2008 р., № NL-100 від 26.06.2008 р., № NL-106 від 04.07.2008 р., № NL-100 від 24.07.2008 р., № NL-2 від 31.07.2008 р., № NL-2 від 29.08.2008 р., № NL-5 від 11.09.2008 р.
При цьому додатковими угодами до кредитного договору № 4 від 24.09.2008 р. та № 6 від 05.02.2009 р. сторони продовжили строк користування позичальником кредитною лінією до 19.12.2009 р.
Також додатковими угодами до кредитного договору № 1 від 25.02.2008 р., № 2 від 19.06.2008 р., № 4 від 24.09.2008 р., № 5 від 03.10.2008 р., № 6 від 05.02.2009 р. сторони змінили відсоткову ставку за користування кредитними коштами. Зокрема, згідно останньої додаткової угоди № 6 від 05.02.2009 р. відсоткова ставка за користування ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” кредитними коштами в межах кредитної лінії складає 21%..
Проте, як з’ясовано судом, в порушення умов кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 відповідач –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” прийняті на себе зобов’язання щодо повернення у передбачені договором терміни сум отриманих траншів та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконував належним чином, що не оспорюється ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”. У зв’язку з цим у відповідача –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” виникла заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором. Так, відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 05/05/2007/840-К/269 (а.с. 73) станом на 02.06.2009 р. заборгованість ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” за цим кредитним договором становить 19249999,92 грн. за отримані та неповернуті позивачу кредитні кошти та 1679027,73 грн. по несплаченим відсоткам за користування кредитом. При цьому слід зазначити, що вказана сума заборгованості ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” не оспорювалась.
Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.3.8 кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269 банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань позичальника за цим договором.
Також діючим законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов’язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 4.1 кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269, за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, в тому числі пред’явлених до дострокового погашення позичальник сплачує пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Враховуючи те, що відповідачем –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” не виконувались належним чином зобов’язання за вказаним кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, що не спростовано відповідачами, на думку суду, позивачем правомірно нарахована відповідачу - ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” пеня за період з 05.01.2009 р. по 02.06.2009 р., що складає 65603,28 грн. згідно розрахунку суми заборгованості (а.с. 73).
Таким чином, загальна сума заборгованості ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 перед позивача складає 20994630,93 грн., що не оспорювалось відповідачами.
Між тим вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись при цьому на те, що за укладеним між банком та ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” (поручитель) договором поруки № 05/05/2007/840-п/269 від 25.05.2007 р. поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання/належне виконання позичальником –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269.
При цьому позивач посилається на те, що повідомленням-вимогою від 29.05.3009 р. поручителя було повідомлено про невиконання зобов’язання з боку позичальника.
Так, п. 1.2 договору поруки № 05/05/2007/840-п/269 від 25.05.2007 р. передбачено, що поручитель відповідає перед банком у повному обсязі та повинен виконати зобов’язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором. Позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банку вимагати виконання зобов’язання, вказаного у п. 1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя, так і від кожного окремо.
Згідно п. 1.3 договору поруки відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-якої частини зобов’язання, так і при невиконанні позичальником зобов’язання в цілому.
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору (п. 1.5 договору поруки).
Так, відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Однак, під час розгляду справи відповідач –ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” заперечував проти стягнення з нього суми заборгованості, яка виникла у ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” перед банком, посилаючись на те, що договір поруки є припиненим, оскільки позивач разом з відповідачем –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” (позичальником) змінили зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” перед банком за договором поруки.
Разом з тим відповідно до положень ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як вже зазначалось судом, між позивачем та відповідачем –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” були внесені зміни до кредитного договору № 05/05/2007/840-К/269, про що були укладені додаткові угоди до цього договору.
Зокрема, умовами додаткової угоди № 1 від 25.02.2006 р. до кредитного договору передбачалось збільшення відсоткової ставки за користування кредитною лінією до 18,9% річних у гривнях та 13,9% річних у доларах США (за кредитним договором відсоткові ставки становили 15% річних у гривнях та 13% річних у доларах США). Умовами додаткової угоди № 2 від 19.06.2009 р. до кредитного договору передбачало збільшення відсоткової ставки за користування кредитною лінією до 25% річних у гривнях та 16% річних у доларах США. Також згідно умов додаткової угоди № 4 до кредитного договору сторони продовжили строк користування кредитною лінією до 24 вересня 2009 року (за кредитним договором цей строк становив - 22 травня 2009 року). Таким чином, строк користування кредитною лініює було збільшено на 125 календарних днів. У відповідності з умовами додаткової угоди № 5 від 03.10.2009 р. відсоткову ставку за користування кредитною лінією було збільшено до 27% річних у гривні та 18,0% річних у доларах США. Згідно додаткової угоди № 6 до кредитного договору строк користування кредитною лінією був продовжений до 19 грудня 2009 року (тобто порівняно з первісним кредитним договором строк користування кредитною лінією збільшено на 211 календарних днів), також було змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією до 21% річних у гривнях та збільшено основне грошове зобов'язання до 30 800 000,00 грн. (тоді як за кредитним договором основне грошове зобов'язання становило 4 000 000,00 доларів США (або 20200000,00 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кредитного договору). Відтак, суд погоджується з доводами ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” про те, що продовження строку користування кредитною лінією призводить до збільшення відповідальності його як поручителя, оскільки більш тривалий строк користування кредитом призводить до збільшення суми відсотків, які підлягають сплаті відповідачем - ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269. Крім того, у разі зміни відсоткової ставки (у бік збільшення) за користування кредитною лінією відповідно змінюється сума відсотків, які підлягають сплаті за користування –ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” кредитними коштами. При цьому, як з’ясовано судом, про внесені зміни до кредитного договору, які істотно змінили обсяг відповідальності відповідачів перед банком за виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” не повідомлявся та такі зміни не погоджувались останнім.
Таким чином, суд доходить до висновку про обґрунтованість стверджень ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” щодо припинення договору поруки № 05/05/2007/840-п/269 від 25.05.2007 р. у зв’язку зі зміною зобов'язання без його згоди як поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
За таких обставин, виникла у ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” заборгованість за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 перед позивачем, що складає 20994630,93 грн., підлягає стягненню саме з основного боржника - ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 в розмірі 20994630,93 грн. частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача - ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача - ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” до Закритого акціонерного товариства „Перший лікеро-горілчаний завод” та Закритого акціонерного товариства „Одеський завод шампанських вин”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Товариство з обмеженою відповідальністю „Консолідація”, про стягнення 20994630,93 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Закритого акціонерного товариства „Перший лікеро-горілчаний завод” (65119, м. Одеса, Старосінна площа, 1; п/р 26005002324001 в філії ВАТ КБ „Надра” Одеське РУ, МФО 328975, код ЄДРПОУ 31631092) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 2005456; к/р 32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО 321024).заборгованість за кредитним договором № 05/05/2007/840-К/269 від 25 травня 2007 року в сумі 20994630/двадцять мільйонів дев’ятсот дев’яносто чотири тисячі шістсот тридцять/грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 20 994/двадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири/грн. 30 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315/триста п’ятнадцять/грн. 00 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення підписано 21.09.2009 р.
Суддя
Судове рішення № 6518206, Господарський суд Одеської області було прийнято 14.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/78-09-2707. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: