Ухвала суду № 65181592, 06.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3171/16-ц Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22ц/774/324/К/17 суддя Багрова А.Г.

Категорія № 57 (1) Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Барильської А.П.

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача ПАТ «КБ «ПриватБанк» - Бродька Анатолія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ «КБ «ПриватБанк»)про захист прав споживачів, в обґрунтування якого зазначила, що в травні 2015 року вона отримала від ПАТ «КБ «ПриватБанк»платіжну картку GOLD № НОМЕР_3 з кредитним лімітом 20000 грн.

До 01.06.2015 року вона самостійно користувалась карткою та кредитним лімітом та станом на 01.06.2015 року заборгованість перед банком складала 6851,42 грн.

01.06.2015 року приблизно о 16.10. на її мобільний телефон надійшов телефонний дзвінок з невідомого їй номеру та за результатом цієї розмови з її банківської картки було здійснено перерахування грошових коштів на невідомий рахунок в розмірі 12610 грн.

В той же день вона повідомила ПАТ «КБ «ПриватБанк»про факт незаконного заволодіння невідомим особами кредитними коштами і звернулась до Нікопольського відділу МВ УМВС України в Дніпропетровській області із відповідною заявою, на підставі якої 02.06.2015 року органом досудового розслідування було відкрите кримінальне провадження № 12015040340001806 за статтею 190 ч. 1 КК України. До цього часу досудове розслідування триває.

В липні та у вересні 2015 року вона зверталась до відповідача з проханням зупинити нарахування відсотків, пені та штрафів на викрадені кошти до закінчення розслідування, однак їй було відмовлено та відповідач продовжує нараховувати їй відсотки та штрафні санкції на кредитні кошти у розмірі 12610 грн., які були зняті шахрайським шляхом.

Просила суд зобов'язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку платіжної картки GOLD № НОМЕР_3 в розмірі 12610 грн.00 коп., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним лімітом, встановленим на картку GOLD № НОМЕР_3 з урахуванням відновленого залишку коштів з 01.06.2015 року, тобто з дня неналежного переказу грошових коштів.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів - відмовлено. Судовий збір в розмірі 1102,40 грн. компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Вважає, що суд, посилаючись на Умови та правила надання банківських послуг, не встановив, чи ознайомлена вона з цими Правилами, чи підписувала їх та чи повинна цих Правил дотримуватись.

На думку позивача, висновок суду про те, що вона особисто надала невідомій особі персональні дані та іншу інформацію по картці, є помилковим, оскільки вона зазначала, що на момент бесіди з невідомою особою, вона була впевнена, що ця особа є дійсно представником Банку, який назвав її ім'я, прізвище, залишок на картці та номер картки.

Позивач вважає, що посилання суду на те, що незаконному перерахуванню коштів з кредитної картки сприяли її необережні дії, є помилковим, оскільки обов'язок доказування щодо розголошення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію по банківських картках лежить на Банку, а не на суду. Самим Банком не доведено розголошення нею конфіденційної інформації щодо себе або банківської картки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в травні 2015 року позивач ОСОБА_1 отримала у ПАТ «КБ «ПриватБанк» картку GOLD НОМЕР_4 з кредитним лімітом в розмірі 20000 грн.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що 01.06.2015 року вона повідомила невідомій їй особі по телефону «НОМЕР_1» особисту інформацію по банківському рахунку, яка надходила їй смс-повідомленнями з номеру 10060, внаслідок чого з картки GOLD № НОМЕР_3 було здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 12610 грн.

В цей же день 01 червня 2015 року позивач з цього приводу звернулась з заявою до Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 6-8).

24 червня 2015 року позивач звернулась із заявою до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про повернення коштів та зупинення нарахування відсотків, пені та штрафів на перераховані кошти до закінчення розслідування, однак Банком у задоволенні її прохання було відмовлено, з посиланням на те, що, ОСОБА_1 були порушені умови і правила надання банківських послуг, оскільки всі операції були можливі лише при знанні особистих даних та даних картки, порушень та фактів шахрайських дій чи інших зловживань з боку співробітників ПАТ «КБ «ПриватБанк» не встановлено, а тому підстав для повернення коштів та припинення нарахування відсотків, пені та штрафів не має (а.с. 9-13).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з наданої апеляційному суду представником Банку Анкет-заяв від 16.05.2012 року та від 23.12.2014 року, позивач ОСОБА_1, отримуючи в ПАТ «КБ «ПриватБанк» платіжну картку, була ознайомлена та приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 63, 64).

Так, Умовами та Правилами надання банківських послуг ПАТ «КБ «ПриватБанк» передбачено:

1.1.2.1.12. Вживати заходів щодо запобігання втраті (викраденню) карток, стікера PayPass, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхньому незаконному використанню.

1.1.2.1.13. Інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера PayPass, ПІНа, SIM-картки мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищезазначених випадків необхідно звернутися до відділення Банку або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні, НОМЕР_2 (для дзвінків з-за кордону).

1.1.2.1.13.1. У випадку заперечення власником картки операцій, здійснених з використанням карток, стікеру PayPass або інформації, нанесеної на картці, власник картки зобов'язаний протягом тридцяти днів з моменту утримання грошових коштів з рахунка звернутися в Банк і заявити про операції, що оскаржуються, і про причини заперечування, подати письмову заяву (у разі якщо вирішення питання передбачає таку необхідність).

1.1.2.1.14. У випадку якщо держателю картки відомі факти про незаконне використання картки, держатель картки зобов'язаний у триденний термін після усної заяви про втрату картки, стікера PayPass, ПІНа надати в Банк докладний виклад обставин втрати картки, стікера PayPass і/або ПІНа і відомі факти про їх незаконне використання.

1.1.2.1.15. Письмово доручати Банку постановку картки до СТОП-листа платіжної системи.

1.1.2.1.16. У разі невиконання зобов'язань, передбачених Договором, Банк залишає за собою право вилучати будь-яке інше майно, що належить клієнту, достатнє для погашення заборгованості у позасудовому порядку.

1.1.2.1.17. Закриття рахунка картки не спричиняє припинення обов'язку клієнта погасити перед Банком заборгованість за рахунком картки, включаючи заборгованість з оплати комісій Банку.

1.1.2.1.18 Клієнт зобов'язаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші контактні дані, що є у розпорядженні Банку. У разі їхньої зміни інформувати про це Банк у термін не пізніше 15 днів з моменту їхньої зміни.

1.1.2.1.19. Основним засобом актуалізації контактних даних є банкомати ПриватБанку (спеціалізоване меню). У разі зміни контактних даних і за будь-якою вимогою Банку (запит у банкомату) клієнт зобов'язаний актуалізувати свої контактні дані.

1.1.2.1.20. Підтверджувати шляхом відправлення SMS-пароля тільки ті транзакції, які клієнт має намір здійснити або вже передав Банку як доручення.

1.1.2.1.21. Негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колл-центру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту, про втрату/викрадення карти, стікера PayPass, SIM-картки мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками 3-х осіб).

1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПіН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.

1.1.5.13. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

1.1.5.14. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

1.1.5.15. Клієнт несе відповідальність перед Банком за збиток і витрати, понесені Банком внаслідок порушення Клієнтом умов чи положень Договору або законодавчих чи нормативних актів.

1.1.5.29. Держатель несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення Власника Карти в Банк та блокування Карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки незаконному перерахуванню коштів з кредитної картки позивача GOLD НОМЕР_4 в розмірі 12610 грн. сприяли саме дії ОСОБА_1, яка повідомила невідомій собі особисту інформацію та інші персональні дані щодо картки, чим порушила Умови та Правила надання банківських послуг.

Посилання позивача в апеляційні скарзі на те, що судом не було встановлено, чи була вона ознайомлена з Правилами надання банківських послуг, чи підписувала їх та чи повинна цих Правил дотримуватись, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як вбачається з наданих представником Банку анкет-заяв ОСОБА_1, вона приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанкута була з ними ознайомлена.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що на момент бесіди з невідомою особою, вона була впевнена, що ця особа є дійсно представником Банку, який назвав її ім'я, прізвище, залишок на картці та номер картки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а п. 1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS-повідомленні ПіН-коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що обов'язок доказування щодо розголошення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію по банківських картках лежить на Банку, а Банком не доведено розголошення нею конфіденційної інформації щодо себе або банківської картки, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та доводами, викладеними в позовній заяві про те, що 01.06.2015 року саме вона повідомила невідомій їй особі по телефону «НОМЕР_1» особисту інформацію по банківському рахунку, яка надходила їй смс-повідомленнями з номеру 10060, внаслідок чого з картки GOLD № НОМЕР_3 було здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 12610 грн.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст. 308 ЦПК України має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

В.П. Зубакова