Ухвала суду № 65181522, 01.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/228/17 Справа № 206/901/17 Слідчий суддя - Сухоруков А.О. Суддя-доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.,

суддів Кленцаря В.Б., Крот С.І.,

за участю секретаря Бондаренко К.О.,

прокурора Кучеренка Д.О.,

захисника Хоміча Р.Г.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу захисника Хоміча Р.Г. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 20 лютого 2017 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 квітня 2017 року. Встановлено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 32 000 гривень, останній підлягає звільненню з-під варти.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що надані слідчим докази доводять наявність стосовно ОСОБА_3 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі адвокат підозрюваного ОСОБА_3 - Хоміч Р.Г. порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 20.02.2017 року та постановлення нової ухвали, якою обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, захисник Хоміч Р.Г. вважає, що вищезазначена ухвала слідчого судді є незаконною, а застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід необґрунтованим з наступних підстав, а саме: зазначені слідчим ризики в клопотанні про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого чи свідків, вчиненні підозрюваним інших кримінальних правопорушень не обґрунтовані та недоведені, оскільки ОСОБА_3 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки за місцем проживання і роботи, не судимий, має на утриманні малолітню дитину, матеріальну шкоду потерпілому відшкодовано, а підозра у даному кримінальному провадженні є необгрунтованою та неконкретизованою. Зазначає, що слідчий суддя не обґрунтував, на підставі яких доказів та міркувань ним встановлено існування того чи іншого ризику, передбаченого зазначеною статтею та взагалі. Крім того вказує на те, що слідчим суддею безпідставно було відмовлено у застосуванні більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту з підстав того, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке не є тяжким.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Хоміча Р.Г. та підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали в повному обсязі апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію сторони захисту без задоволення, обґрунтовуючи свої доводи ризиками, зазначеними у клопотанні, вивчивши надані судом першої інстанції та органом досудового розслідування матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.

З таким висновком, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки він в повній мірі не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040700000173 від 18 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

18 лютого 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з тим, при розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний був перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно до ст.176 КПК України, ст.178КПК України, ст.183 КПК України, визначено що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом і застосовується лише, якщо жоден із інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Однак, зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотриманні. Слідчий суддя не перевірив відповідність змісту клопотання вимогам ст. 184 КПК України. У клопотанні слідчого не вказано наявність доказів того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не розглянуто можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до клопотання, слідчим були зазначені такі ризики, як можливість ОСОБА_3: 1) переховуватись від органів досудового слідства або суду, 2) впливати на свідків та потерпілого, 3) скоєння інших кримінальних правопорушень.

Для доведення наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, по вказаному кримінальному провадженню, прокурор повинен надати певні докази, які б засвідчували факти вказаних ризиків. Однак клопотання слідчого вказаних доказів не містить.

Твердження слідства та суду про можливість впливати ОСОБА_3 на свідків, колегія суддів вважає припущенням, оскільки свідки та потерпілий по вказаній справі допитані, а в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували будь-які спроби впливу на таких.

Отже колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність по справі ризиків передбачених ст.177 КПК України, нічим не підтверджені, постанова суду є необґрунтованою в цій частині, і як наслідок підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та про наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, що має місце по даному кримінальному провадженню, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Дослідивши доводи клопотання слідчого, колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі існування одного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового слідства або суду, розуміючи про те, що підозрюється в у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.

Враховуючи викладене, а також, що у даному провадженні існує ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені п.1) ч.1 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, а також те, що вже було встановлено судом першої інстанції, а саме, що ОСОБА_3 раніше судимий, не працевлаштований, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_3 цілодобово залишати житло до 17 квітня 2017 року із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеному ризику.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею необґрунтовано обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування менш суворого зможе запобігти ризику, який передбачений ст. 177 КПК України. А тому апеляційну скаргу захисника - адвоката Хоміча Р.Г. в інтересах підозрюваного необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді - скасувати, постановивши свою.

На підставі ст.194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підозрюваного ОСОБА_3 покласти обов'язки, передбачені п. п.1, 2,3 ч.5 цієї статті на зазначений строк.

Керуючись ст.ст.376,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Хоміча Р.Г. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції Бариш С.О. про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його проживання : АДРЕСА_1, із застосуванням електронного засобу контролю на строк до 17 квітня 2017 року, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час;

-носити електронний засіб контролю;

-не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді цілодобово;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в України.

Ухвалу надіслати для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального керівника прокурора прокуратури Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _____ ___

Г.П. Слоквенко С.І. Крот В.Б. Кленцарь