Рішення № 6517579, 09.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.09                                                                                           Справа№ 4/88

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Вільбіцького О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” до фермерського господарства „Надія” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” звернулося з позовом до фермерського господарства „Надія”, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 107434,17 грн. заборгованості за кредитним договором № 41/08-ю від 31 березня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що станом на 01 жовтня 2009 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 41/08-ю від 31 березня 2008 року становить 86167,80 грн., з якої сума 76800,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1236,77 грн. –прострочена заборгованість за відсотками, 8131,03 грн. –пеня за прострочення грошового зобов»язання. Просить стягнути з відповідача 86167,80 грн., судові витрати покласти на відповідача.

З метою забезпечення процесуальних прав відповідача суд неодноразово відкладав розгляд справи, оскільки у позовній заяві місцезнаходженням відповідача названо: с.Корчів Сокальського району Львівської області, така ж адреса вказана відповідачем у кредитному договорі та у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо фермерського господарства „Надія” станом на 19 серпня 2009 року. Суд надсилав відповідачу ухвали про дату, час і місце розгляду справи саме за названою вище адресою, проте поштове відправлення повернулось із відміткою про відсутність адресата. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає іншого способу повідомлення сторони про дату, час і місце розгляду справи. Отже, відповідач вважається повідомленим належним чином. Виходячи з викладеного, на підставі ст. 75 ГПК України суд ухвалив розглядати спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 193, 216 Господарського Кодексу України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

Згідно з матеріалами справи акціонерне товариство „ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” і фермерське господарство „Надія” (позичальник) 31 березня 2008 року уклали кредитний договір № 41/08-ю, за умовами якого банк зобов»язався, зокрема, відкрити позичальнику кредитну лінію в розмірі 140000,00 грн. із строком функціонування з 31 березня 2008 року до 30 вересня 2009 року; відкрити позичковий рахунок; надати позичальнику кредит при наявності вільних кредитних ресурсів та письмового запиту про його надання шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку позичальника та шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника в гривні; нараховувати відсотки за користування кредитом за ставкою 22 відсотки річних. Відсотки за кредитною лінією нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту щомісяця в період з 26 числа попереднього місяця до 25 числа включно поточного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом (п.2.3.). Позичальник зобов»язався щомісячно не пізніше останнього банківського дня поточного місяця погашати відсотки за користування кредитом та забезпечити повне погашення кредиту (п.п.2.11., 2.12.). У випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення (п.4.1.). Сторони також погодили графік погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 41/08-ю від 31 березня 2008 року (п.1.2.)

Позивач зобов»язання за кредитним договором № 41/08-ю від 31 березня 2008 року виконав, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 31 березня 2008 року. За наданими суду доказами станом на 01 жовтня 2009 року заборгованість відповідача становить 86167,80 грн. з якої прострочена заборгованість за кредитом становить 76800,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками становить 1236,77 грн., пеня - 8131,03 грн.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного Кодексу України виконання зобов”язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.230, 231, 232 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконаним.

За невиконання відповідачем грошового зобов'язання - несвоєчасну сплату отриманого кредиту в період з 03 листопада 2008 року до 30 вересня 2009 року начислено 7381,92 грн., за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в період з 01 серпня 2008 року до 28 серпня 2009 року на суму боргу начислено 749,91 грн. пені, що відповідає закону та умовам кредитного договору. При цьому пеня за прострочення грошового зобов»язання нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення, як це передбачено п. 4.1. договору та п.п.5,6 ст.232 Господарського Кодексу України.

Отже, позов в частині стягнення 86167,80 грн. відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору № 41/08-ю від 31 березня 2008 року.

Суд відмовляє в задоволенні решти позовних вимог оскільки представник позивача повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованої суми після порушення провадження у справі, проте не подав відповідну заяву.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з фермерського господарства „Надія” (с.Корчів Львівської області Сокальського району; ідентифікаційний код 22381480) на користь акціонерного товариства „ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” (м.Львів, вул.Пекарська,23; ідентифікаційний код 25249723) - 76800,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1236,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 1074,34 грн. пені та судові витрати – грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.