Рішення № 6517450, 19.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.09                                                                                           Справа№ 5/186

За позовом: Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс», м.Червоноград

про стягнення 1 108 040, 35 гривень.

Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: Чупіль Р.Р.-представник (довіренність в матеріалах справи)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс», м. Червононоград, про стягнення 1010 456, 52 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2009 року порушено провадження у справі, призначено розгляд на 23.09.2009 року, зобов’язано відповідача подати письмовий відзив на позов, подати довідку ЄДРПОУ станом на день подання позову до суду.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, подав заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України. Пояснив що відповідач в клопотанні просив про проведення взаємозвірки суми заборгованості, проте свої наміри діями не підтвердив, до банку з даним питанням не звертався.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом матеріали не надав, проти позову не заперечив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

03.10.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс»(надалі –Відповідач) укладено кредитний договір № 11211613000, із змінами до нього від 11.08.2008 р. (додаткова угода № 1), (надалі –Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що становила 150 000,00 (сто п’ятдесят тисяч) євро США 00 євроцентів, що за курсом НБУ дорівнювало еквіваленту 1 072 998,75 (один мільйон сімдесят дві тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) гривень 75 копійок, а Відповідач прийняв та зобов‘язався, належним чином використовувати і повернути, у будь-якому випадку, кредит у повному обсязі до 03.10.2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений у відповідності до розділу 11 Кредитного договору.

Відповідач зобов’язувався повертати основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплати штрафних санкцій та здійснити інші грошові платежі згідно умов Кредитного договору шляхом сплати на рах. № 3739011211613 платежі по основному боргу в розмірі 3723,16 (три тисячі сімсот двадцять три тисячі) євро 16 євроцентів. Погашення кредиту повинно здійснюватись у відповідності до Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору).

У зв’язку з невиконанням Відповідачем умов Кредитного договору 06.04.2009 року на адресу Відповідача було направлено вимогу № 22-011/1364 та 1365 від 06.04.2009 року про невиконання зобов’язань по кредитному договору та попередження про звернення стягнення на майно. Даною вимогою Відповідачу було запропоновано виконати зобов’язання по кредитному договору, а саме: сплатити заборгованість по прострочених кредитних платежах та сплатити нараховані і прострочені проценти протягом 31 (тридцяти одного) дня з моменту отримання вимоги. Однак, відповідачем вимога виконанна не була. Факт отримання даної вимоги підтверджується повідомленням –розпискою про вручення відправлення спецзв’язку від 09.02.2009 р.

У відповідності до п.1.3.1. Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлювалась процентна ставка в розмірі 11,8 % річних в період з 03.10.2007 року по 03.01.2008 р. Починаючи з 03.01.2008 року відсоткова ставка встановлювалась в розмірі 13,8 %.

Нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом «факт /360», відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ. Сплата процентів Відповідачем повинна була здійснюватись у строк з 01 по 10 число( включно) кожного місяця, наступного за тим за який буде нараховані Юанком такі проценти.

На день подання позову до суду сума боргу за кредитним договором з врахуванням процентів становила 1010456,52 грн.

Згідно умов Кредитного договору № 11211613000 кредитний договір діє до повного виконання зобов'язання сторін по ньому, а отже до часу повного погашення заборгованості нараховуються відсотки та штрафні санкції згідно умов договору.

28.09.2009 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме у відповідності до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач просить стягнути з відповідача, згідно доданого розрахунку, боргу за кредитним договором № 11211613000 від 03.10.2007 р. в сумі 1 108 040, 35 (один мільйон сто вісім тисяч сорок) гривень 35 копійок.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 11211613000 від 03.10.2007 р., із змінами до нього від 11.08.2008 р. На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредити у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що становила 150 000,00 (сто п’ятдесят тисяч) євро США 00 євроцентів, що за курсом НБУ дорівнювало еквіваленту 1 072 998,75 (один мільйон сімдесят дві тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) гривень 75 копійок. Відповідно з п.1.4 Кредитного договору Відповідач отримав кредит для поповнення обігових коштів.

З дотриманням вимог передбачених ЦК України, Законом України “Про іпотеку”, ЗУ «Про заставу»та іншими нормативно-правовими документами, між сторонами також укладено ряд договорів для забезпеченням виконання зобов’язань по Кредитному договору, а саме:

- відповідно до договору іпотеки, посвідченого 03.10.2007 року приватним нотаріусом Степчук І.С., Червоноградського міського нотаріального округу за реєстровим № 2409 в іпотеку передано нерухоме майно, що складається з домоволодіння з 8-ми нежитлових будівель загальною площею 373,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Червоноград, вул. Промислова, 12 (дванадцять);

- відповідно до договору застави, посвідченого 03.10.2007 року приватним нотаріусом Степчук І.С., Червоноградського міського нотаріального округу за реєстровим № 2408 в заставу передано рухоме майно, що складається з:

- ТЗ марки MERCEDES-BENZ, моделі Actros 2540, 2001 р.в., державний № ВС0232АТ;

- ТЗ марки MERCEDES-BENZ, моделі Actros 2540, 2002 р.в., державний № ВС0233АТ.

Згідно ст. ст.219, 220 ГК України, ст.ст. 589,590 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 33 Закону України «Про Іпотеку», ст. 19 Закону України «Про заставу», умов Договору іпотеки, договору застави та п. 5.5 Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем зобов’язань, встановлених кредитним та/або договорами забезпечення (в т.ч. порушення встановлених для сплати термінів/строків), останній несе відповідальність належним йому на праві власності майном.

Виходячи з наведеного Позивач має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмети забезпечення. Також за рахунок предметів забезпечення Позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, в т.ч. відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання та витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги (ст.224 ГК України).

Так, згідно ч.1 ст.193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, по кредитному договору Банк зобов’язується надати кредит позичальнику, в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Крім того, відповідно до п.5.5 та п.5.10. Кредитного договору, у випадку несплати Відповідачем чергового ануїтетного платежу в установлений день більше ніж на один місяць та/або порушення інших умов кредитного договору та договору іпотеки Позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів шляхом зміни строку плати за кредит в сторону зменшення в порядку визначеному розділом 11 Кредитного договору.

Відповідно до умов п.11.1 Кредитного договору, у випадку настання обставин, передбачених договором, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п.1.2.2 Кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Відповідач зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Крім того у випадку порушень зобов’язань Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (24% від гривневого еквіваленту суми прострочення платежу), сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені (п. 7.1. Кредитного договору).

Згідно розділу 7 Кредитного договору пеня нараховується за кожень день прострочення платежу, включаючи день погашення заборгованості. При цьому, Позивач має право застосовувати вищезгадане право починаючи на 32 календарний день, рахуючи з дати порушення такого зобов’язання. Пеня повинна сплачуватись Відповідачем за першою вимогою Позивача.

Позивачем представлено суду достатньо доказів, які свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов‘язань за Договором Кредиту. За таких обставин позовні вимоги у сумі 1108040,35 грн. підлягають до задоволення.

          Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на винну сторону.

          На підставі вищенаведеного, керуючись, ст.ст. 526, 554, 651 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс»(80191, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова,12, ЄДРПОУ –32018155) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(61050 м. Харків, пр. Московський, 60, ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) борг в сумі 1108040,32 грн., 11080,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя