Рішення № 6517434, 08.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.09                                                                                           Справа№ 13/170

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах держави в особі ДП „Волиньвугілля” відокремленого підрозділу шахта №9 „Нововолинська”, м.Нововолинськ Волинської області

до відповідача: ТзОВ „Онікс”, м.Червоноград

про стягнення 1512,69 грн.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Макогон Ю.І. –пр-р відділу

Від позивача: не з”явився

Від відповідача: не з”явився

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах держави в особі ДП „Волиньвугілля” відокремленого підрозділу шахта №9 „Нововолинська”, м.Нововолинськ Волинської області до відповідача: ТзОВ „Онікс”, м.Червоноград про стягнення 1512,69 грн.

Прокурором в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, поважності причин не повідомлено, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

між відокремленим підрозділом шахта №9 "Нововолинська" державного підприємства "Волиньвугілля" та відповідачем - ТзОВ «Онікс»04.09.2007 року укладено договір № 9/1-38, згідно якого продавець - ВП "Шахта №9 "Нововолинська" зобов'язується продати, а покупець - ТзОВ «Онікс»зобов'язався прийняти товар-вугілля марки ДГР по ціні товару 210,98 грн. за одну тонну загальним обсягом 440т. та оплатити готівкою придбаний товар.

Поставка товару, відповідно до п.1.3. договору, проводилась транспортом покупця. Термін поставки (вивозу товару) - з 4 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

На підставі накладної №1196 від 29 грудня 2007 року позивачем відвантажено в користь відповідача 69 тон вугілля на загальну суму 22935,93грн.

При проведенні взаєморозрахунків (акт від 15 липня 2008року) , покупцем, в порушення умов договору, не доплачено грошові кошти за відпущене вугілля на суму 2017,29грн.

З метою досудового врегулювання спору, на виконання вимог ст. 222 ГК України, позивачем направлено 6 претензій, на які відповідач надав одну відповідь №4 від 01.08.2008 року в якій визнав борг і зобов'язався погасити до 20.08.2008 року. На даний час заборгованість становить 1317,29грн., за що позивачем нараховано 155,90грн. пені та 39,50грн. 3% річних.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

у відповідності до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суму основного боргу станом на день розгляду справи відповідачем не погашено, то, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 1317,29грн. боргу та 39,50грн. 3% річних підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення,.

Що стосується вимог про стягнення 155,90грн. пені, то суд приходить до висновку, що в задоволенні позову у цій частині слід відмовити, оскільки: згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

А оскільки, сторонами в договорі не було передбачено відповідальності у вигляді пені, то і відсутні підстави для її нарахування.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ „Онікс” ( м.Червоноград, вул.С.Бандери, 1/59, ЄДРПОУ 31147889) на користь відокремленого підрозділу шахти №9 „Нововолинська” ДП „Волиньвугілля” (м.Нововолинськ, ЄДРПОУ 00176236) 1317,29грн. боргу та 39,50грн. 3% річних.

3.Стягнути з ТзОВ „Онікс” ( м.Червоноград, вул.С.Бандери, 1/59, ЄДРПОУ 31147889) в доход державного бюджету 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 155,90грн. пені – відмовити.

6.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя