Рішення № 6517433, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09 Справа№ 13/167

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою : ФОП ОСОБА_1, смт.Немирів Яворівського району Львівської області

до відповідача: ТзОВ „Лісоторгпроект”, м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області

про стягнення 18564,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 прив.п-ць, ОСОБА_2 - ФОП

Від відповідача: Танчин Є.Б. - представник

Порушено провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1, смт.Немирів Яворівського району Львівської області до відповідача: ТзОВ „Лісоторгпроект”, м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області про стягнення 18564,00 грн.

Представниками позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем у відзиві позов визнано частково, на суму 14000,00грн., решту позовних вимог заперечено з підстав, викладених у відзиві на позов.

Зясовано:

як вказується позивачем, що згідно платіжного доручення № 1 від 10.11.08 на рахунок ТзОВ «Лісоторгпроект» ним перераховано кошти в сумі 20 000,00грн. В призначенні платежу зазначено «оплата за товар», проте це призначення вказано помилково, оскільки жодної домовленості між ТзОВ «Лісоторгпроект»та приватним підприємцем ОСОБА_1 про купівлю - продаж товару не було.

03.04.09р. позивачем направлено на адресу ТзОВ «Лісоторгпроект» лист - претензію, яким виражено прохання на протязі 7 днів з дня одержання цього листа - претензії повернути кошти в сумі 20 000,00грн. на його розрахунковий рахунок.

Станом на день подання позову, відповідачем лист-претензію задоволено частково, оскільки перераховано лише 5000,00грн. і заборгованість становила 15000,00грн.

Після подання позову, відповідачем, платіжним дорученням №855 від 07.08.09р. перераховано ще 1000,00грн. і сума неповернутих коштів, станом на день розгляду справи, становить 14000,00грн., за що позивачем нараховано 564,00грн. пені, а також вимагається стягнення з відповідача 3000,00грн. витрат на оплату юридичних послуг.

Відповідачем визнано факт неповернення коштів в сумі 14000,00грн., вказано, що 07.11.2008р. між ТзОВ «Лісоторгпроект» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було досягнуто усної домовленості про купівлю лісопродукції «пиловник хв. п.»на суму 20 000 тис. грн. в кількості 31,25 м куб. і 10.11.2008р. платіжним дорученням №1 на рахунок ТзОВ «Лісоторгпроект»поступило 20000,00грн., як передоплата, з яких було сплачено податок. Проте, перерахувавши кошти, позивач товар не забрав і в кінцевому результаті відмовився від отримання продукції. Проти стягнення пені та витрат на оплату юридичних послуг відповідачем заперечено.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

у відповідності до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідачем прийнято відмову позивача від отримання товару, то отримані кошти в рахунок передоплати в сумі 14000,00грн. підлягають поверненню, а позов у цій частині позовних вимог задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн. передоплати підлягає припиненню, враховуючи її оплату після порушення провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

А оскільки, сторонами договору укладено не було, то і відсутні підстави для нарахування пені і в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Що стосується вимог про стягнення 3000,00грн. витрат на оплату юридичних послуг, то судом зазначається наступне:

відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру», відповідно до якого його дія розповсюджується тільки на осіб, що є адвокатами. Отже, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум, як судових витрат, сплачених стороною за отримання послуг адвокатів, а не представників.

Розділом VI ГПК України визначено, що судовими витратами є витрати, пов'язані з розглядом справи в господарському суді. Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України, згідно якої судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як випливає з приписів зазначеної норми Кодексу, суб'єктом правотворчості визначено склад витрат, які зобов'язані нести учасники судового процесу при розгляді справи в господарському суді. Таки чином, судові витрати є обов'язком сторін відповідного господарського процесу. Згідно ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Отже, дія зазначеного Закону розповсюджується тільки на осіб, які є адвокатами. Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру»визначено поняття особи, котра є адвокатом, а саме адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Позивачем не подано доказів надання таких послуг саме адвокатом, а тому позов у цій частині позовних вимог слід залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1.1 ст.80, п.5 ст.81, ст.ст. 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ „Лісторгпроект” (м.Рава-Руська Жовківського р-ну Львівської обл., вул.Д.Галицького,42, код ЄДРПОУ 34519825) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 14000,00грн. коштів, сплачених у якості передоплати товару, 140,00грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн. припинити.

5.В задоволенні вимог про стягнення 564,00грн. пені відмовити.

6.Позовні вимоги в частині стягнення 3000,00грн. витрат по оплаті юридичних послуг залишити без розгляду.

7.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя