Рішення № 6517180, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа№ 30/183

за позовом: ТзОВ „Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ          

до відповідача: ДП „Стрийський вагоноремонтний завод”, м. Стрий

про стягнення 1119529,64 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача: Гільбурд Р.Ю.

від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ до державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод”, м. Стрий про стягнення 1119529,64 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.09.2009 року.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду з причин, наведених у відповідній ухвалі.

Представник позивача 13.10.2009р. в судове засідання з"явився, подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 13.10.2009р., в якому просить стягнути з відповідача 783926,80 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 5775,16 грн., 12542,82 грн. інфляційних нарахувань, 47765,83 грн. пені, всього- 850010,61 грн. заборгованості. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданого уточнення.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, проте на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позов №ЮВ-15-ВЗ від 08.10.2009р., згідно якого основний борг 78926,80 грн. визнав повністю. Крім того зазначив, що позивачем нарахування пені проведено з порушенням ст.343 ГК України та невірно обраховано збитки від інфляції, у зв”язку з чим представив контррозрахунок проведених позивачем нарахувань. Справу просить розглядати без участі повноважного представника, з врахуванням поданих заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № У226/2006 від 31.01.2006р., згідно якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу продукцію (колеса суцільнокатані) в асортименті та кількості на відповідно до специфікації до договору, що є невід”ємною його частиною, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити її вартість, згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 983926,80 грн., що підтверджується накладною №26122-Т від 24.04.2009р. та квитанцією про приймання вантажу (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 договору, відповідач зобов”язувався оплатити за отриманий товар протягом 5 банківських днів після дати поставки продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 783926,80 грн. і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.8.7 договору, позивачем за період з 01.05.2009р. по 05.08.2009р. (всього 97 днів) правомірно нараховано пеню, яка згідно уточнення позовних вимог становить 47765,83 грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати (травень та червень 2009р.) на загальну суму 12542,82 грн. та 3% річних в сумі 5775,16 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625,692 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод”, Львівська область, м. Стрий, вул.Зубенка,2 (р/р 2600100945 у ЛФ АБ „Експрес-Банк” м. Стрий, МФО 325956, ЄДРПОУ 20770332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського,1-а (р/р 2600530287401 в ПАТ „Кредит Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749, ЄДРПОУ 33668606) – 783926,80 грн. основного боргу, 5775,16 грн.-3% річних, 12542,82 грн. інфляційних нарахувань, 47765,83 грн. пені, 8500,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.                                                                                          

Суддя