Рішення № 6516992, 21.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.09                                                                                           Справа№ 9/176

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Підприємства «Спецбуд-УТОГ»Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів,

До відповідача-1: Міністерства оборони України, м. Київ,

До відповідача-2: Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів,

Про стягнення, солідарно, з Міністерства оборони України та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України заборгованості за виконагні роботи, передбачені договором підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року, в сумі 600 201 грн.00 коп. та про стягнення судових витрат з відповідачів в рівних частинах.

За участю представників:

Від позивача: Степан Шарко –п/к за довіреністю від 29.09.2008р. № 6512/28-09,

Від відповідача-1: не прибув.

Від відповідача-2: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, передбачене ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, письмове клопотання –в матеріалах справи.

Суть спору: розглядається справа за позовом Підприємства «Спецбуд-УТОГ»Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів, до відповідача-1: Міністерства оборони України, м. Київ, до відповідача-2: Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів, про стягнення, солідарно, з Міністерства оборони України та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України заборгованості за виконані роботи, передбачені договором підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року, в сумі 600 201 грн.00 коп. та судові витрати з відповідачів в рівних частинах.

          Ухвалою суду від 03.09.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.09.09р., про день, час та місце розгляду даної справи, сторони були повідомлені під розписку: Позивач: 10.09.09р., Відповідач -1: 11.09.09р., Відповідач-2 –10.09.09р. рекомендованою поштою, відповідно, за № 4697806, за № 4697792 та за № 4697784 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи).

          17.09.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 29.09.2009р. на 15 год. 00 хв., про що представники Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2 були повідомлені, як усно, в судовому засіданні (17.09.09р.), так і під розписку (докази в матеріалах справи).

          Представник позивача в судовому засіданні надав документи, які вимагалися судом (оригінали –для огляду, копії –у справу), надав додаткове пояснення, в судовому засіданні надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовільнити в повному обсязі та стягнути, солідарно, з Відповідача-1 та Відповідача-2 заборгованість за виконані роботи, передбачені договором підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року, в сумі 600 201 грн.00 коп. та стягнути з відповідачів судові витрати в рівних частинах.

          Відповідач-1, в дане судове засідання, повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду –не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, під розписку, 11.09.2009р. рекомендованою поштою № 4697792, про оголошення перерви в судовому засіданні, був повідомлений під розписку, 17.09.09р., через канцелярію господарського суду Львівської області за вхідним № 19589 від 25.09.09р. подав заяву про надання роз»яснення ухвали суду з питань, які не зрозумілі Відповідачу-1.

          Відповідач-2, в дане судове засідання, повноважного представника не направив, надав поясненна № 1 щодо повноважень Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вхідний № 19588 від 25.09.09р.), подав клопотання (вхідний № 18874 від 17.09.09р.) про зобов»язати позивача надати відповідачу-2 подані ним до позовної заяви документи у належно завірених копіях та відкласти розгляд справи на час необхідний для вчинення дій по виконанню вимог ухвали суду від 03.09.09р.

Заслухавши пояснення представника, який прибув в дане судове засідання, дослідивши клопотання подані Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 у даній справі, суд приходить до висновку, клопотання представника Позивача про долучення доказів до справи задовільнити, документи подані представником Позивача - долучити до матеріалів даної справи, клопотання Відповідача-1 щодо роз»яснення ухвали господарського суду Львівської області від 03.09.2009р. з питань зазначених у цій заяві, відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до основних засад судочинства (частина друга статті 129 Конституції України), сторони (Позивач та Відповідач) є рівними перед законом і судом, користуються рівними процесуальними правами визначеними чинним господарським законодавством (стаття 22 ГПК України).

Згідно із п. 4 частини другої статті 129 Конституції України, статті 43 ГПК України, передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з принципом змагальності, обов»язок доказування позовних вимог покладається на позивача, а заперечень –на відповідача, вольова діяльність яких становить основу всієї процесуальної діяльності з доказування.

Господарський суд бере участь у встановленні фактичних обставин справи і має можливість безпосередньо вплинути на діяльність осіб, які беруть участь у справі з доказування, зокрема, шляхом перевірки відповідності, допустимості, достовірності і достатності наданих доказів.

У чинному господарському процесуальному законодавстві закріплені і такі повноваження суду, реалізація яких створює необхідні умови (передумови) для здійснення особами, які беруть участь у справі доказової діяльності за конкретною справою згідно з процесуальними принципами з метою забезпечення правомірності, послідовності, зручності та швидкості провадження.

Відповідно до вимог статті 61 ГПК України, господарський суд, на стадії прийняття позовної заяви, підготовки справи до судового розгляду, які за нормами ГПК України, фактично збігаються, в одній ухвалі вирішує питання про прийняття позовної заяви до провадження і про підготовку справи до судового розгляду.

В такій ухвалі /про порушення провадження у справі/ суд, з метою повного, об»єктивного та всебічного з»ясування обставин справи, зобов»язує сторін, здійснити відповідні дії, як правило, подати документи, які підтверджують правовий статус юридичних осіб, забезпечити участь повноважних представників сторін, подати докази на обґрунтування позовних вимог (Позивача) і заперечень (Відповідача), оригінали документів, в т.ч. вжити заходи до примирення сторін, що в свою чергу, не виключає, до постановлення рішення по суті, відмови позивача від позову або зменшення позовних вимог, визнання відповідачем позову повністю або частково, та/або укладенням між сторонами мирової угоди (стаття 78 ГПК України), призначення судової експертизи, встановлює наявність та/або відсутність третіх осіб, без залучення до участі у справі яких, могли б бути порушені їх права та охоронювані законом інтереси рішенням суду (статті 26 та 27 ГПК України) тощо.

Крім того, суд наділений розпорядчими повноваженнями, оскільки є суб»єктом доказування і пізнає обставини і докази на всіх стадіях руху справи за допомогою участі у формуванні предмету доказування у справі, в дослідженні і оцінці доказів у справі, а у виняткових випадках і у збиранні доказів у справі.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суддя виносить ухвалу, в якій зазначає про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі, дії, що повинні бути вчинені особами, які беруть участь у справі, та строки вчинення цих дій, що гарантує реалізацію принципу змагальності, створює особам, які беруть участь у справі, рівні можливості для захисту в суді своїх прав і законних інтересів, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2009р. за участю повноважних представників Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2, особам, які беруть участь у справі, роз»яснено їх процесуальні права та обов»язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Права та обов»язки були повноважним особам Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2, 17.09.2009р., зрозумілі, судом було визначено порядок ведення судового засідання, порядок дослідження доказів, що не викликало у представників жодних заперечень.

Невиконання вимог ухвал суду належить до числа істотних порушень процесуального законодавства, так як особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, відповідно до основних засад судочинства, наділені правом знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, приймати участь в дослідженні доказів, знімати копії, робити з них витяги, укладати мирові угоди, в процесі розгляду справи, що передбачено ст.ст. 22 та 78 ГПК України, відтак відсутні підстави для роз»яснення ухвали про призначення даної справи до розгляду від 03.09.2009р.

Клопотання Відповідача-2 (вхідний № 19588 від 25.09.09р.) про зобов»язати Позивача надати Відповідачу-2 додані ним до позовної заяви документи, відхилити, так як, по-перше, вказане зобов»язання для господарського суду не передбачено нормами ГПК України; по-друге, в судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2009р. за участю повноважних представників Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2, представникам сторін, в т.ч. представнику Відповідача-2, роз»яснено їх процесуальні права та обов»язки, передбачені ст. 22 ГПК України, роз»яснино право Відповідача-2 на ознайомлення з матеріалами даної справи, яке йому було зрозумілим, роз»яснино право на подання доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, право на приймати участь в дослідженні доказів, право знімати копії, робити з документів, які є у справі витяги, брати участь у судових засіданнях, давати усні і письмові пояснення господарському суду, наводити свої міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу.

Твердження Відповідача-2 (клопотання вх. № 18874 від 17.09.09р.), що поштова квитанція є неналежним доказом надсилання Відповідачу-2 копії позовної заяви з доданими до неї документів є необгрунтованим, так як воно суперечить «Правилам надання послуг поштового зв»язку», які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 (Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270, опубліковано в газеті «Урядовий кур»єр»від 08.04.2009р. № 63 (3969) та правовій позиції Вищого господарського суду України, згідно з якою, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв»язку (касовий чек, поштова квитанція тощо) вважаються доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, оскільки названими Правилами не передбачено обов»язкового оформлення відправником такого опису (Інформаційний лист ВГС України від 13.04.2008р. № 01-08/208 «Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв»язку»).

Клопотання Відповідача-2 (вхідний № 19589 від 25.09.09р.) про відкладення розгляду справи на інший день та час, з тих підстав, що в судовому засіданні, 17.09.09р., у якому було оголошено перерву на 29.09.09р. на 15 год. 00 хв. у даній справі, представнику Відповідача-2 не було відомо про призначення на 29.09.09р. господарським судом Львівської області іншої справи № 15/214, відхилити, так як про день та час на який оголошено перерву сторони були повідомлені, завчасно, під розписку, 17.09.09р. Крім того, статтею 77 ГПК України не передбачено відкладення справ з підстав зазначених Відповідачем-2 у клопотанні.

Справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008 року між Позивачем (Підприємством "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих) та Відповідачем-1 (Міністерством оборони України) був укладений договір № 227/ДБ-267Буд підряду в капітальному будівництві (на будівництво 64-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Львів (Липники), шифр 28/05).

25 грудня 2008р. між тими самими сторонами укладено Додатковий договір 1/267 до договору № 227/ДБ-267Буд від 31.07.2008р. (на будівництво 64-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Львів (Липники), шифр 28/05) /далі за текстом –Договір/.

Договір № 227/ДБ-267Буд від 31.07.08р. та Додатковий договір 1/267 від 25.12.2008р. підписано повноважними представниками сторін та засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України.

Зазначений договір за своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Метою даного договору підряду в капітальному будівництві є забезпечення житлом сімей військовослужбовців Збройних Сил України, яке виконується за рахунок Державного бюджету України шляхом виконання робіт з будівництва 64-х квартирного житлового будинку у місті Львові (Липники) загальною площею 3554 кв. м. /далі за текстом –Об»єкт) –п. 1.1. договору.

Вказаний договір укладені на підставі законодавства, визначеного п. 1.2. договору.

Підставою для укладення договору є рішення тендерного комітету Міністерства Оборони України щодо організації та проведення процедур закупівель товарів і робіт з будівництва (реконструкції) (Протокол засідання тендерного комітету від 22 липня 2008 року № 155) –п. 1.3. договору (Протокол № 155 від 22.07.08р. оцінки тендерних пропозицій –в матеріалах справи).

Предметом зазначеного договору є те, що замовник доручає генпідряднику, а генпідрядник зобов»язується на власний ризик відповідно до проектної документації, яка є невід»ємною частиною договору, чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів, тощо) у галузі будівництва і експлуатації об»єктів житлового призначення та умов договору збудувати об»єкт, ввести його в експлуатацію та передати об»єкт замовнику (у загальнодержавну власність в оперативне управління замовника), а замовник зобов»язується прийняти від генпідрядника закінчені роботи з будівництва об»єкта та оплатити їх у визначеному договором порядку (п. 1.4. договору).

Строки виконання робіт сторони за вказаним договором передбачили у розділі 2 договору ( п.п. 2.1. –2.5.).

Договірна ціна визначена у розділі 3 договору та додатку до цього договору, яка визначена відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000, складена в поточних цінах станом на 01.06.2008р. (докази –в матеріалах справи).

Права та обов»язки сторін –у розділі 4 договору.

Фінансування робіт (будівництва об»єкта) передбачено у розділі 12 договору (п.п. 12.1. -12.7.). 25 грудня 2008р. сторонами внесено зміни та доповнення до Договору № 227/ДБ-267Буд від 31.07.2008р. ( п. 1 Додаткового договору 1/267), а саме: п. 12.5. Договору викладено у редакції п. 1.1. Додаткового договору.

Вказаним Додатковим договором Додаток № 4 до Договору «Графік фінансування робіт з будівництва об»єкта»викладено у новій редакції. Решта положень договору залишено без змін (п. 2 Додаткового договору).

Графік фінансування робіт з будівництва об»єкту (Додаток № 4 до договору) –в матеріалах справи.

Пунктом 12.1. договору, сторони передбачили, що фінансування робіт (будівництво об»єкта) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та залежить від реального надходження коштів, згідно з графіком фінансування у відповідності до вимог п. 14.1. та 14.2. ( абзац другий п. 12.2.).

Як передбачено пунктом 14.2 зазначеного вище договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

З метою проведення розрахунків документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Генпідрядником (Підприємством "Спецбуд-УТОГ" ЛОО УТОГ) та передаються Замовнику, від імені якого діє Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Відповідач-2 –у справі).

Згідно Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Управління діє на підставі Положення, затвердженого Державним секретарем МОУ (Додаток до наказу Міністерства оборони України 17.06.2003р. № 23), із змінами внесеними до нього наказами Міністерства оборони України № 384 від 03.07.2006р., від 04.12.2008р. № 602, перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова як платник податків за № 11477 від 24.07.2003р., є державною госпрозрахунковою організацією МОУ та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об»єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності ( п. 1 Положення).

Згідно з Наказом Міністерства оборони України № 384 від 03.07.2006р., яким абзац три пункту 1 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України викладено у редакції, що «Управління, у відповідності до вимог наказу Міністра оборони України від 28.12.2005р. № 772 …, виконує частину функцій замовника Міністерства оборони України на будівництво об»єктів житлово - комунального, соціального, загальновійськового призначення, а також у порядку, встановленому чинним законодавством України та цим Положенням, залучається до вирішення питань придбання житла.».

Згідно з пунктом 2 наказу Державного секретаря Міністерства оборони України від 17.06.2003р. № 23, до якого, наказом Міністра оборони України від 03.07.2006р. № 384, змін не вносилося (до п. 1 та 2 Наказу № 23 від 17.06.03р. –змін не вносилося, наказ –не скасований та не відмінений) Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України уповноважене здійснювати функції замовника капітального будівництва у Збройних Силах України в Львівській, Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Відповідно до п. 2 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, місцезнаходження Управління: 79005, м. Львів, вул. Івана Франка, 61.

Як вбачається із пункту 5 Положення, Управління є самостійним господарюючим суб»єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов»язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції України, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством (п. 5 Положення).

Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Відповідач-2 у даній справі) є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 24980173, форма власності за КФВ –державна, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ № 737, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (докази - в матеріалах справи).

Згідно наказу Міністра оборони України № 602 від 04.12.2008р. «Про внесення змін до Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України», внесено зміни до Положення, а саме: «По всьому тексту Положення слова «начальник управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України»та «управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України»у всіх відмінках замінити відповідно словами: «директор Департаменту будівництва Міністерства оборони України»та «Департамент будівництва Міністерства оборони України»у відповідних відмінках.

До пунктів 1 та 2 Наказу № 23 від 17.06.2003р. –змін не внесено.

Тому після виконання частини робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку Позивач звернувся до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з вимогою прийняти виконані роботи відповідно до вимог договору № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року та чинного законодавства України.

Однак Відповідач –2 (Західне управління капітального будівництва міністерства оборони України) відмовився підписати Акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, мотивуючи свої дії тим, що на цей час у нього відсутнє необхідне фінансування цих робіт зі сторони Міністерства оборони України і відповідно Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, від якого на користь Підприємства "Спецбуд-УТОГ" ЛОО УТОГ мають надходити кошти за виконані роботи, немає можливості виконати свої зобов'язання, передбачені пунктом 1.4 договору підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд, а саме "прийняти від Генпідрядника закінчені роботи з будівництва Об'єкта та оплатити їх у визначеному порядку".

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 1 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів являються бюджетні установи в особі їх керівників, які згідно статті 22 цього ж Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів зокрема визначені міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які входять до складу Кабінету Міністрів України.

Таким головним розпорядником бюджетних коштів, в нашому конкретному випадку, є Міністерство оборони України. Саме Міністерству оборони України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, Законом України «Про Державний бюджет України»визначаються (виділяються) бюджетні призначення, у тому числі на будівництво житла для військовослужбовців (п. 9, ч. 1, ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Але кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів —бюджетну установу, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету (ч.2 ст.21 Бюджетного кодексу України).

Такою установою виступає Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке виконує функції розпорядника бюджетних коштів, призначених на будівництво житла для військовослужбовців на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей ( згідно Положення).

Таким чином, кошти на будівництво житла для військовослужбовців, у тому числі на будівництво 64-х квартирного житлового будинку, що є предметом договору підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року, можуть бути в наявності як в Міністерства оборони України (головного розпорядника бюджетних коштів), так і в Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (розпорядника бюджетних коштів).

Отже, у вказаних установ є солідарний обов'язок щодо виконання грошового зобов'язання за договором, укладеним з Підприємством "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, оскільки безпосередній розрахунок з останнім, як випливає зі статті 21 Бюджетного кодексу України, має проводити Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань, які воно отримує від головного розпорядника бюджетних коштів —Міністерства оборони України.

В статті 541 ЦК України зазначається, що "солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання".

Неподільність предмета зобов'язання за договором № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року пояснюється тим, що оплата робіт за вказаним договором проводиться Міністерством оборони України через Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Така оплата підтверджується подією, яка відбулася 26 вересня 2008 року за виконані Позивачем будівельні роботи з будівництва житлового будинку в с. Липники (шифр 28/05) кошти в сумі 370063 грн.96 коп. надійшли від Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Так як такі дії Відповідача-2 (Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України) суперечать умовам укладеного договору, інтересам Позивача, останній, повторно, звернувся до Відповідача-2 з вимогою прийняти виконані роботи відповідно до пункту 13.2 договору, що підтверджується листом № 6512/28-144 від 20.08.2009 року.

У відповідь на вимоги Позивача прийняти виконані роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України підтвердило (лист № 333 від 21.08.2009 року), що причиною відмови з його сторони прийняти виконані роботи (підписати Акти прийняття виконаних підрядних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт) є відсутність коштів для фінансування цих робіт.

Однак, як випливає з тексту листа - відповіді Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за № 333 від 21.08.2009 року, у ньому міститься визнання факту виконання Позивачем робіт, відповідність цих робіт умовам договору № 27/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року та їх вартість (600201 грн.00 коп.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положенням статті 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.4. Договору Замовник зобов'язаний прийняти від Генпідрядника закінчені роботи з будівництва Об'єкта та оплатити їх у визначеному договором порядку.

Також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Як вже було зазначено вище у цьому рішенні, відповідно до договору, укладеного між Міністерством оборони України та підприємством "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, передача закінчених робіт генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Крім цього, частина 4 цієї ж статті Цивільного кодексу України передбачає, що "передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами" і при цьому відмова від підписання акту однією із сторін має бути обгрунтованою; обгрунтованим вважається тільки те, що замовник підчас прийняття робіт виявив недоліки, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (частина 6 статті 882 ЦК України).

Оскільки у своєму листі-відповіді № 333 від 21.08.2009 року, Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, не зазначено жодних недоліків у роботах, виконаних Позивачем, і, тим більше, встановлено відповідність цих робіт умовам договору, то представлені Позивачем акти та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт мали бути підписаними, відповідно до умов договору, і як вбачається із листа-відповіді, у Відповідачів були відсутні підстави не підписувати ці документи.

Суд звернув увагу на те, що згідно пункту 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, замовник після отримання від підрядника документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, зобов'язаний перевірити ці документи і, в разі відсутності зауважень, підписати їх, а після підписання зазначених документів —оплатити їх.

Як свідчить надісланий на адресу Позивача лист Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке, є юридичною особою, діє від імені Міністерства оборони України в питаннях будівництва житла для військовослужбовців (згідно наказу Міністра оборони України від 03.07.2006р. № 384 –виконує частину функцій замовника Міністерства оборони України на будівництво об»єктів житлово - комунального, соціального, загальновійськового призначення, а згідно з п. 2 наказу від 17.06.03р. № 23 –уповноважене здійснювати функції замовника капітального будівництва у Збройних Силах України в Львівській … областях) зауважень до представлених нашим підприємством документів про обсяги виконаних робіт та їх вартості не має, а тому ці документи мали бути підписаними, а після їх підписання оплаченими.

Однак, Відповідачем-2 (Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України), яке є безпосереднім розпорядником бюджетних коштів, про що зазначено вище у цьому рішенні, передбачених на будівництво житла для військовослужбовців, не виконуються належним чином взяті на себе Міністерством оборони України грошові зобов'язання в частині оплати виконаних робіт з будівництва 64-х квартирного житлового будинку в м. Львові (Липники), що є порушенням однієї з основних умов, передбачених договором № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року.

Станом на час розгляду справи заборгованість складає 600201 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами даної справи.

Слід зазначити, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності у випадку відсутності у нього необхідних коштів (саме по причині цього зі сторони Замовника не підписуються Акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 і, відповідно, не проводиться оплата за виконані Позивачем підприємством роботи.

Навіть при відсутності необхідних коштів "боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок" (ч. 1 ст.527 ЦК України), а "кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час" (ч. 2 ст.530 ЦК України).

Тому вимога Позивача (Підприємства "Спецбуд-УТОГ" ЛОО УТОГ) про стягнення на його користь заборгованості за виконані ним роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, відповідає нормам чинного законодавства України та умовам договору підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у Міністерства оборони України та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України є солідарний обов'язок щодо виконання грошового зобов'язання за договором, укладеним з Підприємством "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, оскільки безпосередній розрахунок з останнім за виконані роботи має проводити Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України за рахунок коштів, які воно отримує від Міністерства оборони України, як розпорядника коштів Державного бюджету України, так як в статті 541 ЦК України зазначається, що " солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання".

Як зазначено вище у цьому рішенні, неподільність предмета зобов'язання за договором № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року пояснюється тим, що оплата робіт за вказаним договором проводиться Міністерством оборони України через Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, тобто наявність таких коштів може бути як в Міністерства оборони України, так і в Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

В судовому засіданні встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 21/48ж від 22 серпня 2008 року на будівництво 64-х квартирного 4-х поверхового житлового будинку у в/м № 6 «Липники»Пустомитівського району Львівської області: Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України, як безпосередньому замовнику будівництва, що в свою чергу, підтверджує неподільність зобов'язання Міністерства оборони України та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за договором № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року (копія банківської виписки від 26.09.2008 року та копія Дозволу на виконання будівельних робіт № 21/48ж від 22 серпня 2008 року –в матеріалах справи).

Наведеним вище пояснюється те, що Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України було залучене до справи як Відповідач - 2, незважаючи на те, що договір Підприємством "Спецбуд-УТОГ" ЛОО УТОГ був укладений з Міністерством оборони України через Західне УКБ МО України (п. 20 договору).

Як випливає із тексту Дозволу на виконання будівельних робіт № 21/48ж від 22 серпня 2008 року на будівництво 64-х квартирного 4-х поверхового житлового будинку у в/м № 6 «Липники»Пустомитівського району Львівської області, підставою для видачі цього Дозволу Відповідачу-2 були наступні документи: рішення виконавчого комітету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 02.11.2006р. № 49 (п. 1.1. Дозволу); проектна документація у складі генерального плану, паспортів фасадів…(п. 1.2. Дозволу); документа про затвердження проектної документації…( п. 1.3. Дозволу), документ на землекористування: державний акт на право користування землею 25.07.1977р. № 30 (п. 1.4. Дозволу), комплексного висновку (п. 1.5. Дозволу).

Повноваження Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за даним договором № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008р. визначені, зокрема, у п. 2 Наказу Державного секретаря Міністерства оборони України № 23 від 17.06.2003р., абзацом три пункту 1 Наказу Міністра оборони України від 03.07.2006р. № 384 та Наказом від 04.12.2008р., п.п. 1., 5, 6, абзацам 3, 11, 17 –19, 22 – 23, 26, 29, 31- 35 п. 7 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Дозволом на виконання будівельних робіт № 21/48ж від 22 серпня 2008 року та п. 11.3. Договору, згідно умов якого, обов»язок щодо здійснення від імені замовника технічного нагляду і контролю за виконанням генпідрядником робіт з будівництва об'єкту та інших зобов'язань за договором, в т.ч. прийняття виконаних підрядних робіт (підтвердження обсягів робіт та їх вартість) покладений замовником на Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке хоч і не є стороною Договору, однак в силу абзацу три пункту 1 Наказу Міністра оборони України від 03.07.2006р. № 384, виконує частину функцій замовника Міністерства оборони України.

Судом не береться до уваги твердження Відповідача-2, яке викладене у поясненні № 1, що Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України є структурним підрозділом Міністерства оборони України.

В розумінні статті 95 ЦК України, структурний підрозділ юридичної особи –філія, яка в силу частини 3 статті 95 ЦК України –не є юридичною особою.

Як вбачається із довідки Головного управління статистики у Львівській області № 737, дата видачі якої: 27.02.2007р. та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760267 (докази –в матеріалах справи), Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України – є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 24980173, а згідно з п. 5 Положення, є самостійним господарюючим суб»єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов»язки, бути позивачем та відповідачем у судах.

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено статтею 89 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Господарського кодексу України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у статті 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Діяльність незареєстрованого суб»єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Отже, станом на час розгляду справи господарським судом, Відповідач-2 є юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760267, дата проведення первинної державної реєстрації: 18.06.2003р. № 115/1/4885, дата та номер останньої реєстраційної дії: 18.01.2007 року номер державної реєстрації: 1415120 0000 010172, дата внесення даних щодо суб»єкта до ЄДРПОУ: 27.02.2007р. (докази в матеріалах справи).

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін до установчих документів, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п»ятою статті 25 та частинами другою –третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи, отже, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін є датою державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, поданими відповідно до статті 34 ГПК України.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, Відповідачами-1 та 2 –не спростований, підлягає до задоволення повністю.

          Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

          Позивачем за даним позовом сплачено 6002 грн. 10 коп. державного мита платіжним дорученням № 411 від 27.08.09р. (1% ціни позову), відповідно до п/п «а»п. 2 статті 3 Декрету КМ України від 21.01.1993р. № 7-93 (в редакції ЗУ від 25.03.05р. № 2505 –1У) та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які сплачено платіжним дорученням № 410 від 27.08.09р., відповідно до постанови КМ України від 14.04.2009р. № 361.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361 була скасована постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 693 (Офіційний вісник України. 2009р. № 29, ст.. 974).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. № 1258»(набрала чинності з 13.08.2009р.), встановлено розмір витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Позивачем подано позовну заяву до господарського суду Львівської області 31.08.2009р. за № 6318, отже, відповідно до статті 47 ГПК України, належить повернути Позивачеві надмірно сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79 грн. 00 коп. (315,00 грн. –236,00 грн.).

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 43 –47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 – 85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути, солідарно, з Міністерства оборони України (п. і. 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України ( п. і. 79005, місто Львів, вулиця Івана Франка, 61, код ЄДРПОУ 2498173) на користь Підприємства «Спецбуд-УТОГ»Львівської обласної організації Українського товариства глухих (п. і. 79035, місто Львів, вулиця Зелена, 162, код ЄДРПОУ 32052945) заборгованість за виконані роботи, передбачені договором підряду в капітальному будівництві № 227/ДБ-267Буд від 31 липня 2008 року, в сумі 600 201 грн.00 коп.

3.          Стягнути з Міністерства оборони України (п. і. 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України ( п. і. 79005, місто Львів, вулиця Івана Франка, 61, код ЄДРПОУ 2498173) на користь Підприємства «Спецбуд-УТОГ»Львівської обласної організації Українського товариства глухих (п. і. 79035, місто Львів, вулиця Зелена, 162, код ЄДРПОУ 32052945) 6002 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в рівних частинах.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Відповідно до статті 47 ГПК України, повернути Позивачеві: Підприємству «Спецбуд-УТОГ»Львівської обласної організації Українського товариства глухих (п. і. 79035, місто Львів, вулиця Зелена, 162, код ЄДРПОУ 32052945) з Державного бюджету України 79 грн. 00 коп. надмірно сплачених ним витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідку.

Суддя Л.С.Данко

          За згодою представника позивача, 29.09.2009 р. підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 05.10.2009р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя