Рішення № 6516887, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа№ 26/199

зЗа позовом: Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Вікторія-транс», смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області

про: стягнення 15231,57 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Букеда Р.О. –представник (довіреність № 309-5805/ТА від 08.09.2009 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Вікторія-транс», смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області про стягнення 15231,57 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 25.08.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання № 46 від 12.10.2009 р. про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням уповноваженого представника. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється так як документально не підтверджене. Крім того, у матеріалах справи достатньо доказів для повного та об’єктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

06.03.2008 р. між сторонами укладено договір № 25979-04 про надання овердрафту (далі по тексту –кредитний договір).

Згідно умов кредитного договору позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у формі овердрафту із 06.03.2008 р. з лімітом в сумі 82000,00 грн., з терміном погашення кредиту до 06.09.2008 р., на поточні потреби і підтримання платіжного обороту. Відповідно до укладеного між сторонами Договору про внесення змін № 2 до кредитного договору, позивач пролонгував дію овердрафту в сумі 45000,00 грн. із 07.09.2008 р. строком повернення до 06.03.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання виконав належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов кредитного договору відповідач зобов’язався: повернути, наданий позивачем кредит у формі овердрафту на поточні потреби і підтримання платіжного обороту 06.03.2009 р. (пролонгований в сумі 45000,00 грн., п. 1.1. договору про внесення змін № 2 від 05.09.2008 р., 37000,00 грн. –строк повернення до 06.09.2008 р.); за користування кредитними коштами сплачувати позивачу проценти: в розмірі 18,5% річних за період з 06.03.2008 р. по 08.06.2008 р., в розмірі 24% річних за період з 09.06.2008 р. по день повернення кредиту (договір про внесення змін № 1 від 09.06.2008 р. до кредитного договору); проценти та комісії в нарахованій позивачем сумі сплачувати в період з 25 числа по останній робочий день поточного місяця включно (п. 4.2. кредитного договору).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов’язання по кредитному договору перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 11669,30 грн. –сума кредиту та 989,52 грн. –сума заборгованості по нарахованих процентах.

Позивачем, у зв’язку із про строчкою повернення кредиту у формі овердрафту та не сплати процентів, нараховано відповідачу згідно п. 4.4. кредитного договору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, на загальну суму 1667,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 691,96 грн. та три проценти річних в розмірі 213,76 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Вікторія-транс», смт. Гніздичів, вул. Коновальця, 1, Жидачівський район, Львівська область (р/р 26008301140002 у ЗРФ АКБ «Трансбанк» в м. Львові, МФО 385435, р/р 2600325979 у ВАТ СКБ «Дністер», МФО 325569, код ЄДРПОУ 23966277) на користь Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів, вул. Переяславська, 6а (к.р. 32001104400 в УНБУ у Львівській області, МФО 325622, код ЄДРПОУ 19159542) 11669 грн. 30 коп. кредитної заборгованості, 989 грн. 52 коп. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, 1667 грн. 03 коп. пені, 691 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 213 грн. 76 коп. –3% річних, 152 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4.          Видати ВАТ «СКБ «Дністер»довідку на повернення з державного бюджету 79,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачених.

Суддя