Постанова № 65166766, 06.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/2643/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Кулевча» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Кулевча» (далі Позивач, або ФГ «Кулевча») з адміністративним позовом до Саратської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі Відповідач, або Саратська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) в якому Позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.05.2016 року про нарахування суми зобовязань за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 25088,82 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що на підставі акту Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 22.05.2016 року № 0181/2200/37232251 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Кулевча» з питань дотримання вимог валютного законодавства в звязку з порушенням встановлених строків розрахунків в іноземній валюті згідно отриманого повідомлення ПАТ «Креді ОСОБА_1» в м. Києві № 1231/9744 від 06.11.2015 року, Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.05.2016 року про нарахування суми ФГ «Кулевча» зобовязань за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 25088,82 грн. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що не відповідає нормам законодавства, накладені на Позивача фінансові санкції цим рішенням безпідставними та необґрунтованими. Позивач зазначив, що в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні вказано про порушення ФГ «Кулевча» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Разом з цим, Позивач вказав, що проаналізувавши вантажно-митні декларації та виписки з розрахункового рахунку ФГ «Кулевча» в ПАТ «Креді ОСОБА_1» можна дійти висновку, що повернення виручки в іноземній валюті ФГ «Кулевча» за контрактом № 11/05-15 від 11.05.2015 року було здійснено в строк, передбачений ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме в строк, що не перевищує 180 днів. Позивач вважає, що в даному випадку при визначенні строку повернення виручки в іноземній валюті слід керуватися саме Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а не будь-якими іншими підзаконними нормативно-правовими актами. На думку Позивача, посилання Відповідача на декілька наказів Правління Національного банку України, якими встановлений інший строк повернення виручки в іноземній валюті, є неспроможними, оскільки Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що актами Національного банку України такий термін може бути змінено, але на строк не більше, як на 6 місяців, проте запровадження 90-денного строку здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснювалось Національним банком України постановами № 354 від 03.06.2015 року та року № 581 від 03.09.2015 на загальний строк, що перевищує шість місяців, що є неприпустимим. Окрім того, Позивач зазначив, що розрахунок граничного строку здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснювався за постановами Правління Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року за поставками, які були здійснені (оформлені вивізні вантажно-митні декларації на кожну партію) до набрання чинності цими нормативно-правовими актами, що виключає можливість застосування їх дії на правовідносини, що виникли до цього. Позивач вказав, що керуючись ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виходячи з нормативно-правових приписів, встановлених ч. 4 цієї статті, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», укладаючи контракт № 11/05-15 від 11.05.2015 року, він не міг знати та передбачити наслідки прийняття Національним банком України постанов, якими в майбутньому буде зменшено строк повернення виручки в іноземній валюті. За викладених обставин, враховуючи, що всі розрахунки ФГ «Кулевча» за контрактом № 11/05-15 від 11.05.2015 року були здійснені в межах строку, встановленого Законом, Позивач вважає, що відсутнє з його боку порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, первинного відповідача по справі замінено на його процесуального правонаступника Арцизьку ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т. 2 а.с.25).

В судове засідання 01.03.2017 року представник Позивача не зявився, подав до канцелярії суду додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких просив розглянути справу в порядку письмового провадження, а також додатково в обґрунтування заявлених вимог послався на те, що постанови Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року, які стали підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, за правовою силою у ієрархії правових актів є нижчими ніж закон, а тому, для покладення обовязку щодо їх виконання на особу, слід встановити, що вказані нормативні акти були доведені до особи, у той саме спосіб та порядком, що оприлюднюються закони. Разом з цим, представник Позивача зазначив, що відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про національний банк України» постанови Правління Національного банку України не потребують реєстрації у Міністерстві юстиції України, а набирають чинності з моменту їх оприлюднення у центральних засобах масової інформації чи на першій сторінці офіційного Інтернет - представництва Національного банку України, тобто у спосіб, який значно обмеженіший, ніж спосіб оприлюднення Законів України, який визначений Конституцією України (т. 2 а.с. 36-37).

В судовому засіданні 01.03.2017 року представник Відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.52-55), в яких представник Відповідача зазначив, що на підставі направлення від 31.03.2016 року № 76 та згідно наказу від 31.03.2016 року № 111, виданих Саратською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі ПК України), посадовою особою Відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФГ «Кулевча» з питань дотримання вимог валютного законодавства у звязку з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті згідно отриманого повідомлення ПАТ «Креді ОСОБА_1» в м. Києві № 12311/9744 від 06.11.2015 року. В ході перевірки стану виконання умов контракту № 11/05-15 від 11.05.2015 року встановлено порушення ФГ «Кулевча» законодавчо встановлених строків повернення валютної виручки за відвантажений товар згідно ВМД від 13.07.2015 року №№ 500080005/2015/001208, 500080005/2015/001209, від 20.07.2015 року №№ 500080005/2015/001243, 500080005/2015/001244, 500080005/2015/001245, 500080005/2015/001246. На підставі викладеного, Відповідач вважає, що за порушення резидентом ФГ «Кулевча» строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з урахуванням постанов Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року, останньому цілком правомірно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нарахована пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, а саме у сумі 25088,82 грн. Підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку Відповідача, відсутні.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на подане до суду представником Позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи відсутність потреби витребування додаткових письмових доказів, заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

В період з 04.04.2016 року по 15.04.2016 року, на підставі наказу від 31.03.2016 року № 111 та направлення № 76 від 31.03.2016 року, у відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі ПК України), посадовою особою Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФГ «Кулевча» з питань дотримання вимог валютного законодавства у звязку з порушенням встановлених строків розрахунків в іноземній валюті згідно отриманого повідомлення ПАТ «Креді ОСОБА_1» в м. Києві № 12311/9744 від 06.11.2015 року (т. 2 а.с. 34), за результатами якої складено акт від 22.04.2016 року № 0181/2200/37232251 (далі Акт перевірки) (т.1 а.с.14-20).

Відповідно до висновків Акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку Позивача ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № НОМЕР_2 від 23.09.1994 року, постанов Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року, а саме порушення ФГ «Кулевча» законодавчо встановлених термінів повернення валютної виручки по експортними операціями з ВАТ «Московський комбінат шампанських вин» (контракт № 11/05-15 від 11.05.2015 року).

На підставі висновків вказаного Акту перевірки, Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.05.2016 року, яким Позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 25088,82 грн. (т.1 а.с.13).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Крім того, за правилами ч. 4 вказаної статті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 року № 160 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно вимог п. 9 вказаної Постанови, ця Постанова набирає чинності з 4 березня 2015 року і діє до 3 червня 2015 року включно.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 року № 354 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У відповідності до пункту 9 вказаної Постанови, ця Постанова набирає чинності з 4 червня 2015 року і діє до 3 вересня 2015 року включно.

Також, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 року № 581 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У відповідності до пункту 9 вищевказаної постанови, ця Постанова набирає чинності з 4 вересня 2015 року і діє до 4 грудня 2015 року включно.

Тобто, законодавчо встановлений термін для розрахунків по розглянутим даною перевіркою експортним операціям за період з 04.03.2015 року по 04.12.2015 року включно складає 90 календарних днів.

Посилання Позивача на те, що строк повернення валютної виручки, визначений у наведених постановах Правління Національного банку України, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказані постанови Національного банку України мають нижчу, ніж закон силу і фактично обмежили термін розрахунків в іноземній валюті, замість 6-ти місяців, на загальний строк 90 днів, що, на думку Позивача, є неприпустимим, суд вважає безпідставними, оскільки саме Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року надано право Національному банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Тобто, наведені постанови Правління Національного банку України № 160 від 03.03.2015 року, № 354 від 03.06.2015 року, № 581 від 03.09.2015 року прийняті на виконання вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Також, суд вважає помилковим висновок Позивача про неможливість застосування до спірних експертних операцій 90-денного строку для повернення валютної виручки ФГ «Кулевча», що встановлений постановами Правління Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року, з посиланням на те, що поставки Позивача були здійснені (оформлені вивізні вантажно-митні декларації на кожну партію) до набрання чинності цими нормативно-правовими актами, що, на думку Позивача, виключає можливість застосування їх дії на правовідносини, що виникли до цього, оскільки, як на момент укладення Позивачем контакту з ВАТ «Московський комбінат шампанських вин» № 11/05-15 від 11.05.2015 року, так і на момент здійснення Позивачем поставки товару вказаному підприємству, Національним банком України був запроваджений 90-денний строк для повернення валютної виручки за експертними операціями постановами Правління Національного банку України № 160 від 03.03.2015 року, № 354 від 03.06.2015 року, № 581 від 03.09.2015 року. При цьому, суд зазначає, що Відповідачем цілком правомірно застосовані до спірних правовідносин саме постанови Правління Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року, що діяли на момент оформлення Позивачем митних декларацій на поставлений товар, оскільки за правилами п. 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Що стосується доводів Позивача про неможливість застосування строків повернення валютної виручки, визначених у наведених постановах Правління Національного банку України, з огляду на те, що такі постанови Національного банку України не були доведені до субєктів зовнішньоекономічної діяльності у порядку та спосіб, який є не гіршими тим, що визначені для оприлюднення Законів України, суд зазначає, що згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-XIV офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань «Офіційному віснику України», газетах «Урядовий курєр», «Голос України» або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Як встановлено судом з інформації, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, постанови Правління Національного банку України № 160 від 03.03.2015 року, № 354 від 03.06.2015 року, № 581 від 03.09.2015 року були опубліковані на офіційному інтернет- представництві Національного банку України 03.03.2015 року, 03.06.2015 року, 03.09.2015 року та в офіційному віснику України (офіційне друковане видання) від 03.04.2015 року № 24, від 26.06.2015 року № 48, від 09.10.2015 року № 78 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0160500-15/ed20150415, http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0354500-15/ed20150822,http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0581500-15).

Тобто, з наведеного вбачається, що постанови Правління Національного банку України № 160 в від 03.03.2015 року, № 354 від 03.06.2015 року, № 581 від 03.09.2015 року були офіційно оприлюднені, у спосіб, що визначений Законом, та доведені до відома субєктів господарювання, а тому відповідно строки розрахунків в іноземній валюті, встановлені цими постанови, підлягали застосуванню сторонами у даній справі.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року визначено, що порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до абз. 12 п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями № 136 від 24.03.1999 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) день виникнення порушення перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

За правилами ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються, та в такому випадку і нарахування пені, в разі, зокрема, прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Таким чином, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року передбачає відповідний порядок здійснення та строки розрахунків учасниками зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за його недотримання, встановлює виключні підстави, зокрема, для зупинення вказаних строків та звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування на його валютний рахунок в установі банку.

Як встановлено судом, на виконання умов контакту № 11/05-15 від 11.05.2015 року, укладеного ФГ «Кулевча» (Продавець) з ВАТ «Московський комбінат шампанських вин» (Покупець), Позивачем був відвантажений товар (виноматеріал) згідно МД: № 500080005/2015/001208 від 13.07.2015 року вартістю 209522,59 грн. (541752 руб.); № 500080005/2015/001209 від 13.07.2015 року вартістю 207294,91 грн. (535992 руб.); № 500080005/2015/001243 від 20.07.2015 року вартістю 218950,37 грн. (565325 руб.); № 500080005/2015/001244 від 20.07.2015 року вартістю 216239,27 грн. (558325 руб.); № 500080005/2015/001245 від 20.07.2015 року вартістю 220015,45 грн. (568075 руб.); № 500080005/2015/001246 від 20.07.2015 року вартістю 205414,24 грн. (530375 руб.)

Тобто, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 року та постанов Правління Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року виручка за товар згідно МД від 13.07.2015 року №№ 500080005/2015/001208, 500080005/2015/001209 мала бути зарахована на рахунок в установі банку Позивача у термін не пізніше 11.10.2015 року, згідно МД від 20.07.2015 року №№ 500080005/2015/001243, 500080005/2015/001244, 500080005/2015/001245, 500080005/2015/001246 не пізніше 18.10.2015 року.

Проте, як встановлено Відповідачем під час проведення перевірки, підтверджено матеріалами справи та не заперечується Позивачем, виручка за поставлений Позивачем наведений товар ВАТ «Московський комбінат шампанських вин» у вказані строки не була зарахована на рахунок ФГ «Кулевча» в установі банку, чим Позивачем було допущено порушення строків повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним контрактом № 11/05-15 від 11.05.2015 року.

Так, фактично валютна виручка за поставлений товар була зарахована на рахунок Позивача у наступні строки: згідно МД від 13.07.2015 року № 500080005/2015/001208: 05.10.2015 року у сумі 77744 руб. (24932,50 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), 16.10.2015 року у сумі 250000 руб. (87120 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), 19.10.2015 року у сумі 214008 руб. (74282 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 11.10.2015 року сума прострочення складала 464008 руб.; згідно МД від 13.07.2015 року № 500080005/2015/001209 19.10.2015 року у сумі 535992 руб. (186042,82 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 11.10.2015 року сума прострочення складала 535992 руб.; згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001243: 20.10.2015 року у сумі 141331,25 руб. (49725,99 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), 21.10.2015 року у сумі 423993,75 руб. (149983,55 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 18.10.2015 року сума прострочення складала 565325 руб.; згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001244: 26.10.2015 року у сумі 164193,75 руб. (59853,55 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), 27.10.2015 року у сумі 394131,25 руб. (144437,28 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 18.10.2015 року сума прострочення складала 558325 руб.; згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001245: 27.10.2015 року у сумі 348450 руб. (127696,47 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), 28.10.2015 року у сумі 219625 руб. (79075,98 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 18.10.2015 року сума прострочення складала 568075 руб.; згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001246 28.10.2015 року у сумі 530375 руб. (190961,52 грн. згідно курсу НБУ на дату отримання коштів), станом на 18.10.2015 року сума прострочення складала 530375 руб.

За таких обставин, суд вважає, що Відповідачем цілком правомірно була нарахована Позивачу пеня та штрафні санкції за порушення строків повернення валютної виручки за вказаним зовнішньоекономічним контрактом оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з цим, погоджуючись із висновком Відповідача про наявність підстав для нарахування Позивачу пені та штрафних санкцій за порушення строків повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним контрактом № 11/05-15 від 11.05.2015 року, суд вважає, що Відповідачем помилково визначено день порушення Позивачем строків повернення валютної виручки, що призвело до неправильного визначення розміру пені, що підлягає нарахуванню ФГ «Кулевча», з огляду на викладене.

Як вже зазначалось судом, відповідно до п.п. 1.1, 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 24.03.1999 року № 136 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа). День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Однак, вищевказаним нормативно-правовим актом не врегульовано питання обчислення строків розрахунків за експортною операцією, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день.

Водночас, у ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України чітко визначено, що коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Аналогічні правові норми закріплені у частині 6 статті 103 КАС України, у статті 51 ГПК України, у пункті 49.20 статті 49, пункті 56.13 статті 56, пункті 183.6 статті 186 ПК України.

Проаналізувавши вказані положення законодавства, суд дійшов висновку, що при обрахунку строків передбачається перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день, на наступний за ним робочий день.

З огляду на зазначене, до правовідносин у даній справі, необхідно застосовувати аналогію закону в частині перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день, на наступний за ним робочий день.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 року та постанов Правління Національного банку України № 354 від 03.06.2015 року та № 581 від 03.09.2015 року виручка за товар згідно МД від 13.07.2015 року №№ 500080005/2015/001208, 500080005/2015/001209 мала бути зарахована на рахунок в установі банку Позивача у термін не пізніше 11.10.2015 року, згідно МД від 20.07.2015 року №№ 500080005/2015/001243, 500080005/2015/001244, 500080005/2015/001245, 500080005/2015/001246 не пізніше 18.10.2015 року, проте, повернення Позивачу валютної виручки 11.10.2015 року та 18.10.2015 року є об'єктивно неможливим, зважаючи, що вказані дні є неробочими, а тому останній день строку в даному випадку повинен бути перенесений на 12.10.2015 року та 19.10.2015 року відповідно, тобто на наступні робочі дні. В свою чергу, днем порушення строків повернення валютної виручки повинен бути визначений наступний день після цих дат, а саме 13.10.2015 року та 20.10.2015 року.

Таким чином, оскільки фактично валютна виручка у розмірі 541752 руб. за поставлений товар згідно МД від 13.07.2015 року № 500080005/2015/001208 була зарахована на рахунок Позивача 05.10.2015 року у сумі 77744 руб., 16.10.2015 року у сумі 250000 руб. та 19.10.2015 року у сумі 214008 руб., кількість прострочених днів повернення валютної виручки у сумі 250000 руб. складає 4 дні, у сумі 214008 руб. 7 днів, а тому розмір пені за таке прострочення складає 2673,69 грн. (4 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35677 (курс валют НБУ на 13.10.2015 р.) х 250000 руб. (сума прострочення) = 1070,31 грн.) + (7 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35677 (курс валют НБУ на 13.10.2015 р.) х 214008 руб. (сума прострочення) = 1603,38 грн.).

Оскільки фактично валютна виручка у розмірі 535992 руб. за поставлений товар згідно МД від 13.07.2015 року № 500080005/2015/001209 була зарахована на рахунок Позивача 19.10.2015 року, кількість прострочених днів повернення валютної виручки складає 7 днів, а тому розмір пені за таке прострочення складає 4095,74 грн. (7 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35677 (курс валют НБУ на 13.10.2015 р.) х 535992 руб. (сума прострочення)).

Оскільки фактично валютна виручка у розмірі 565325 руб. за поставлений товар згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001243 була зарахована на рахунок Позивача 20.10.2015 року у сумі 141331,25 руб. та 21.10.2015 року у сумі 423993,75 руб., кількість прострочених днів повернення валютної виручки у сумі 141331,25 руб. складає 1 день, у сумі 423993,75 руб. 2 дні, а тому розмір пені за таке прострочення складає 1044,25 грн. (1 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 13.10.2015 р.) х 141331,25 руб. (сума прострочення) = 149,18 грн.) + (2 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 20.10.2015 р.) х 423993,75 руб. (сума прострочення) = 895,07 грн.).

Оскільки фактично валютна виручка у розмірі 558325 руб. за поставлений товар згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001244 була зарахована на рахунок Позивача 26.10.2015 року у сумі 164193,75 руб. та 27.10.2015 року у сумі 394131,25 руб., кількість прострочених днів повернення валютної виручки у сумі 164193,75 руб. складає 7 днів, у сумі 394131,25 руб. 8 днів, а тому розмір пені за таке прострочення складає 4541,28 грн. (7 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 13.10.2015 р.) х 164193,75 руб. (сума прострочення) = 1213,17 грн.) + (8 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 20.10.2015 р.) х 394131,25 руб. (сума прострочення) = 3328,11 грн.).

Оскільки фактично валютна виручка у розмірі 568075 руб. за поставлений товар згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001245 була зарахована на рахунок Позивача 27.10.2015 року у сумі 348450 руб. та 28.10.2015 року у сумі 219625 руб., кількість прострочених днів повернення валютної виручки у сумі 348450 руб. складає 8 днів, у сумі 219625 руб. 9 днів, а тому розмір пені за таке прострочення складає 5028,74 грн. (8 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 20.10.2015 р.) х 348450 руб. (сума прострочення) = 2942,37 грн.) + (9 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 20.10.2015 р.) х 219625 руб. (сума прострочення) = 2086,37 грн.).

Оскільки фактично валютна виручка у розмірі 530375 руб. за поставлений товар згідно МД від 20.07.2015 року № 500080005/2015/001246 була зарахована на рахунок Позивача 28.10.2015 року, кількість прострочених днів повернення валютної виручки складає 9 днів, а тому розмір пені за таке прострочення складає 5038,39 грн. (9 (дні прострочення) х 0,3% (0,3/100 (розмір пені)) х 0,35184 (курс валют НБУ на 20.10.2015 р.) х 530375 руб. (сума прострочення)).

Таким чином, загальний розмір грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій, що підлягає нарахуванню Позивачу за прострочення повернення валютної виручки за поставлений товар згідно МД від 13.07.2015 року №№ 500080005/2015/001208, 500080005/2015/001209, від 20.07.2015 року №№ 500080005/2015/001243, 500080005/2015/001244, 500080005/2015/001245, 500080005/2015/001246 за зовнішньоекономічним контрактом № 11/05-15 від 11.05.2015 року, складає 22422,09 грн., а не 25088,82 грн., як визначено Відповідачем.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині нарахування Позивачу грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій у розмірі 2666,73 грн. за порушення строків зарахування валютної виручки за МД від 13.07.2015 року №№ 500080005/2015/001208, 500080005/2015/001209, від 20.07.2015 року №№ 500080005/2015/001243, 500080005/2015/001244, 500080005/2015/001245, 500080005/2015/001246 згідно контракту № 11/05-15 від 11.05.2015 року є безпідставним та таким підлягає скасуванню, а вимоги Позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Кулевча» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Саратської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування Фермерському господарству «Кулевча» грошового зобовязання за платежем: «Пеня за поруш. термінів розрах. у сфері ЗЕД. невик. зобов. та ШС за поруш. вимог валютн. законод.» у сумі 2666,73 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.