Рішення № 6516656, 29.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.09                                                                                 Справа № 13/180

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 2 077 грн. 20 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

секретар с.з.Чорна І.М.

За участю: від позивачаБахтигозіна О.А., довіреність № 05 від 02.02.09; від відповідача Ямбогло О.А., длвіреність № 01/48 від06.01.09. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1 666 грн. 40 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 210 грн. 29 коп., неустойки в розмірі 200 грн. 51 коп. Клопотанням від 09.10.2009 року № 125 позивач збільшив розмір позовних вимог - просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1 666 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 236 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 50 грн. 67 коп., неустойку в розмірі 200 грн. 51 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору від 28.04.2009 року № 47 (надалі за текстом Договір), позивач за розрахунковими накладними від 07.10.2008 року № 254946 та від 07.10.2008 року № 255589 продав відповідачу, а відповідач купив Продукцію на загальну суму 1 666 грн. 40 коп.

Згідно до п. 5.1 Договору оплата здійснюється з моменту поставки продукції у продовж 3-х календарних днів в національній валюті України за цінами даного договору шляхом перерахування грошових коштів відповідача на розрахункових рахунок позивача.

Відповідач в порушення вище зазначеної умови Договору оплату за отриманий від позивача Товар не здійснив.

Позивач 25.05.2009 року звернувся до суду із позовом, яким з урахуванням збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1 666 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 236 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 50 грн. 67 коп., неустойку в розмірі 200 грн. 51 коп. Позов обґрунтований умовами Договору та положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України. Інфляційні втрати позивачем нараховані за період з жовтня 2008 по червень 2009 року, 3% річних –з 11.10.2008 по 15.10.2009 року, неустойка –з 11.10.2008 року по 11 04.2008 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт несплати відповідачем отриманої від позивача за договором від 28.04.2009 року № 47 продукції на суму 1 666 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на наведене вище позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., та 2 500 грн. 00 коп. витрати на послуги адвоката.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області, вул. Феросплавщиків, 1, ідентифікаційний код 00186513, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, буд. 2, ідентифікаційний код 31594936, на р/р 26003130026039 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305229, ОКПО 00186513, заборгованість у сумі 1 666 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 236 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 50 грн. 67 коп., неустойку в розмірі 200 грн. 51 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., та 2 500 грн. 00 коп. витрати на послуги адвоката, наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частини рішення.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

03 листопада 2009 року