Рішення № 6516313, 23.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09                                                                                 Справа № 19/160

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Вагер”, м.Луганськ

до Товариства з об еженою відповідальністю "Луганська інженерно-будівельна компанія", м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 51544 грн. 46 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Ямпольський Г.В., довіреність № б/н від 09.07.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором від 15.09.2008 № 43 у сумі 43710,68 грн., неустойки у сумі 2185,53 грн. 3% річних у сумі 883,79 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 4764,46 грн.

02.10.2009 позивач здав до канцелярії суду заяву про зміну підстав позову, в якій просить стягнути з відповідача оплату за поставлений товар в сумі 43710,68 грн., річні в сумі 772,42 грн. та інфляційні у сумі 3767,86 грн. на підставі поставки товару без договору.

Дана заява розглянута у судовому засіданні 12.10.2009, встановлено що вона не суперечить чинному законодавству, на підставі чого судом прийнято зміну підстав позову. Тобто позов розглядається з урахуванням вимог викладених в даній заяві.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вагер” (позивач) згідно з накладними № 14 від 03.11.2008, № 25 від 12.11.2008, (а.с.68, 96) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганська інженерно-будівельна компанія" (відповідачу) анкерні болти (товар) на загальну суму 43710,68 грн.

В накладних зазначено, що товар відпущено через Журбу А.А. на підставі довіреностей № 53 від 03.11.2008 та № 85 від 03.11.2008.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи рахунки на оплату товару видані раніше ніж накладні, тобто була передбачена попередня оплата товару, яка здійснена не була.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

На поставку товару від 12.11.2008 позивачем була виписана накладна № 25 від 12.11.2008, яка позивачем в оригіналі на вимогу суду надана не була. Позивач пояснив, що примірник накладної не був підписаний та повернутий відповідачем. У підтвердження отримання товару за цією накладною позивач надав довіреність № 85 від 03.11.2008 на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.71) та рахунок № 771 від 05.11.2008 на суму 15681,72 грн., у т.ч ПДВ –2613,62 грн. (а.с.70).

Надане пояснення не може прийматися судом до уваги, оскільки накладна є первинним документом на поставку товару, а доводи позивача на наявність у нього довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідно за цією накладною відхиляються, оскільки довіреність надає тільки право на отримання товару, а не підтверджує відбувшийся факт отримання.

Тобто позивачем не надано належного доказу отримання відповідачем товару за накладною № 25 від 12.11.2008, у зв"язку з чим у задоволенні вимог в цій частині лід відмовити.

Стосовно поставки від 03.11.2008 була виписана накладна № 14 від 03.11.2008 (а.с.68), яка підписана обома сторонами, до якої надана довіреність № 53 від 03.11.2008 на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.69), що належним чином підтверджує отримання товару. На оплату товару за цією накладною був виписаний рахунок-фактура № 762 від 30.10.2008 (а.с.52), але оплата здійснена не була, тобто заборгованість позивача склала 28028,96 грн., у т.ч. ПДВ –4671,50 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що є платою за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем правомірно нараховані інфляційні витрати у сумі 2403,34 грн. та 3% річних у сумі 495,30 грн. за період з 26.12.2008 по 28.07.2009.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 0 грн. 10 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 693 „Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009”. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах встановлено: для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів –за ставкою 118 грн. Тобто зайві кошти, сплачені на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 207 грн. 00 коп. підлягають поверненню.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.10.2009 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська інженерно-будівельна компанія", Луганська область, м.Ачевськ, вул.Чайковського, б.43, код 33553744 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагер", м.Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, б.8, код 21756498 - заборгованість у сумі 28028 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 495 грн. 30 коп., інфляційні витрати у сумі 2403 грн. 34 коп., державне мито у сумі 309 грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 70 грн. 80 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагер", м.Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, б.8, код 21756498 зайве сплачені 207 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за платіжним дорученням № 744 від 24.07.2009; зайве сплачене за платіжним дорученням № 745 від 24.07.2009 державне мито в сумі 0 грн. 10 коп.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 28.10.2009.

Суддя                                                             Т.В.Косенко