Рішення № 6516303, 23.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09                                                                                 Справа № 19/201

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, м.Луганськ

до Приватного підприємства „Делом”, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 11980 грн. 64 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Халанський Ю.М., довіреність № б/н від 23.10.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у сумі 11462,09 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 57,31 грн., 3% річних у сумі 51,81 грн., пені у розмірі 409,43 грн.

Позивач у судовому засіданні 09.10.2009 подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у сумі 9559,03 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 200,74 грн., 3% річних у сумі 126,50 грн., пеню у розмірі 1011,94 грн.

Подана заява була розглянута у судовому засіданні, було виявлено, що вона не суперечить чинному законодавству, позивач був ознайомлений з наслідками зменшення позовних вимог, на підставі чого судом прийнято зменшення позовних вимог. Тобто справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємством „Фірма „Максимум” (позивач, постачальник) та Приватним підприємством „Делом” (відповідач, покупець) 05.06.2008 був укладений договір поставки № 1338 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов’язується передати товар у зумовлені строки, а покупець зобов’язується прийняти поставлений товар та оплатити його.

Кількість, асортимент, комплектність та ціна кожного виду товару вказуються в накладній на кожну партію товару (п.3.1 договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару згідно до видаткових накладних № 17045 від 1604.2009, № 17051 від 16.04.2009, № 17041 від 16.04.2009, № 17042 від 16.04.2009, № 17965,7 від 28.05.2009 та № 17991,7 від 29.05.2009 на загальну суму 11504,48 грн. (а.с.12-17, 66-67), що підтверджено актом звірення взаєморозрахунків станом на 31.05.2009 (а.с.18).

Відповідно до п.4.1 договору плата за партію товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, або готівковий розрахунок, шляхом внесення грошових коштів у касу підприємства за погодженням сторін з відстрочкою платежу на 14 календарних днів.

У разі, коли за договором має місце відстрочення платежу, за згодою постачальника допускається плата за партії товару частками до закінчення відстрочки платежу (п.4.2 договору).

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 1945,45 грн., що підтверджується фіскальними чеками (а.с.49-53), тобто за ним утворилась заборгованість у сумі 9559,03 грн. (№ 17045, № 17051, № 17041, № 17042 від 16.04.2009).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 25.06.2009 була вручена відповідачу претензія вих. № 39 від 18.06.2009 з вимогою сплатити заборгованість (а.с.42), але відповідач належного заперечення не надав та оплати отриманого товару не здійснив.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.5.1 договору передбачена відповідальність покупця у разі несвоєчасної оплати товару у вигляді сплати постачальнику суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі даного пункту позивачем обгрунтовано нарахована пеня за період з 01.05.2009 по 08.10.2009, але при розрахунку допущена помилка, оскільки кількість за цей період облікова ставка НБУ змінювалась декілька раз, тобто сума пені за зазначений період буде складати 928,40 грн. (9559,03х(2х12%)х45/365;9559,03х(2х11%)х58/365; 559,03х(2х10,25%)х58/365), яка і підлягає до стягнення.

Також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані інфляційні витрати, які складають 200 грн. 74 коп. та 3% річних від суми заборгованості, що складає 126 грн. 50 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін, пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 „Про внесення змін в Постанову Кабінету Міністрів від 21.12.2005 № 1258”. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах встановлено: для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів –за ставкою 236 грн. Тобто зайві кошти, сплачені на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 00 коп. підлягають поверненню.

У судовому засіданні 23.10.2009 за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Делом”, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Горького, б.49, код 32616145 на користь Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, б.2, код 31673200 заборгованість за договором поставки № 1338 від 05.06.2008 у сумі 9559 грн. 03 коп., пеню у сумі 928 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 126 грн. 50 коп., інфляційні витрати у сумі 200 грн. 74 коп., державне мито у сумі 108 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213 грн. 03 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, б.2, код 31673200 зайве сплачені 115 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за платіжним дорученням № 1718 від 11.08.2009.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 28.10.2009.

Суддя                                                             Т.В.Косенко