Ухвала суду № 65162121, 01.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р.Справа № 818/1689/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2017р. по справі № 818/1689/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Шосткинський завод хімічних реактивів" (далі по тексту - ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів", позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просило суд:

- скасувати рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 27.09.2016 р. №0008081301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені;

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.10.2016 р. №11027/10/18-28-10-01-05-33;

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 р. №25806/6/99-99-11-02-02-25.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін .

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Товариства.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 01.03.2017р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.09.2016 р. Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Сумській області винесено рішення №0008081301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" застосована штрафна санкція в сумі 75252,72 грн. за період з 21.04.2016 р. по 12.08.2016 р. та нарахована пеня у розмірі 20331,09 грн. (а.с.5).

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" оскаржило його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 27.10.2016р. №11027/10/18-28-10-01-05-33 залишено без змін рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області від 27.09.2016 р. №0008081301 (а.с.7).

За результатами розгляду скарги ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів", 30.11.2016 р. Державною фіскальною службою України прийняте рішення №25806/6199-99-11-02-02-25, яким рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області від 27.09.2016 р. №0008081301 та рішення за результатами розгляду первинної скарги від 27.10.2016 р. залишено без змін, а скарга ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" від 08.11.2016 р. без задоволення (а.с.8-9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

За приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами ч.6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Частиною 15 статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 р. № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до п. 1 розд. VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом № 2464 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464.

Згідно з пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників, визначених підпунктами 1 - 4 п. 1 розд. II Інструкції № 449, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Підпунктом 5 п. 2 розд. VII Інструкції № 449 визначено, що за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 5 розд. VII Інструкції № 449).

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Під час розгляду справи встановлено, що ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" згідно зі звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, поданим до Шосткинської ОДПІ від 15.04.2016р., узгодило єдиний внесок за березень 2016 року в сумі 186362,20 грн. по строку сплати до 20.04.2016р.

Недоїмка в сумі 186362,20грн. сплачена згідно з платіжними дорученнями від 27 травня 2016 року №928 в сумі 43029,38 грн., від 30 травня 2016 року №935 в сумі 273,29 грн., від 3 червня 2016 року №966 в сумі 67100,0 грн., від 13 червня 2016 року №1020 в сумі 22,0 грн., від 30 червня 2016 року №1103 в сумі 28000,0 грн., №1104 в сумі 4891,0 грн., №1099 в сумі 791,22 грн., від 11 липня 2016 року №1177 в сумі 2110,0 грн., №1175 в сумі 40145,31грн.

Крім того, ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" згідно із звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів реєстраційний №1610200195 Шосткинської ОДПІ від 06.05.2016р. узгодило єдиний внесок за квітень 2016 року в сумі 190001,26 грн. по строку нарахування та сплати 20.05.2016р.

Проте, по строку сплати була зарахована лише сума у розмірі 99,87грн. за рахунок зменшення недоїмки минулого року відповідно до рішення про коригування сальдо.

Залишок недоїмки в суми 189901,39 грн. сплачено згідно з платіжними дорученнями: від 11 липня 2016 року №1175 в сумі 186854,69 грн., від 12 липня 2016 року №1189 в сумі 273,29 грн., від 19 липня 2016 року №1250 в сумі 1820,49 грн., від 5 серпня 2016 року №1358 в сумі 300,00 грн., від 12 серпня 2016 року №1401 в сумі 652,92 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем самостійно узгодженої суми єдиного внеску за березень та квітень 2016 року Шосткинською ОДПІ здійснено розрахунок, на підставі якого прийнято рішення від 27.09.2016 року №0008081301 про застосування до ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" штрафних санкцій в розмірі 20% у сумі 75252,72грн. та нарахування пені в сумі 20331,09 грн.

В оскаржуваному рішенні від 27.09.2016 року №0008081301 вказаний період з 21.04.2016 р. по 12.08.2016 року, який визначає: 21.04.2016 року - перший день виникнення недоїмки зі сплати самостійно узгодженої суми єдиного внеску за березень 2016 року, оскільки Закон № 2464-VI визначає граничний строк сплати - до 20 числа кожного місяця; з 22.04.2016 року по 12.08.2016 року - період, протягом якого позивач здійснював сплату самостійно узгодженої суми єдиного внеску за березень - квітень 2016 року.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, рішенням Шосткинської ОДПІ від 20.07.2016р. №0006151301 до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за лютий 2016 року, а тому відсутнє подвійне нарахування штрафних санкцій за один і той же період.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що безпідставним є твердження позивача щодо повторного нарахування штрафних санкцій за період з 21.04.2016р. по 12.08.2016р., з огляду на наступне.

Так, рішенням Шосткинської ОДПІ від 27.09.2016р. №0008081301 були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску за квітень 2016 року не на повну суму сплаченої недоїмки в розмірі 190001,26грн., а на її частину в розмірі - 188948,47грн.

ГУ ДФС у Сумській області рішенням про результати розгляду скарги ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" від 09.09.2016р. №9565/10/18-28-10-01-05-24/89/ск скасовано рішення Шосткинської ОДПІ від 11.08.2016р. №0007001301 про застосування до ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" штрафних санкцій та нарахування пені.

Отже, рішення Шосткинської ОДПІ від 11.08.2016р. №0007001301 вважається відкликаним з дня прийняття рішення про результати розгляду скарги від 09.09.2016р. №9565/10/18-28-10-01-05-24/89/ск.

При цьому, було зобовязано Шосткинську ОДПІ видати та направити ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на повну суму погашеної недоїмки за квітень 2016 року, на суму 189901,39грн.

Після одержання рішення ГУ ДФС у Сумській області про результати розгляду скарги від 09.09.2016р. №9565/10/18-28-10-01-05-24/89/ск та повного погашення ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" недоїмки зі сплати єдиного внеску за квітень 2016 року, Шосткинською ОДПІ було прийнято рішення від 27.09.2016 р. №0008081301 про застосування до ПАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" штрафних санкцій у розмірі 75252,72грн. та нарахування пені у розмірі 20331,09грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску без надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) є необґрунтованими, оскільки відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вказаним рішенням встановлюються заходи впливу за окреме правопорушення і його надсилання платнику не ставиться в залежність від видання іншого виконавчого документа.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення від 27.09.2016р. №0008081301 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Щодо оскарження позивачем рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.10.2016 р. №11027/10/18-28-10-01-05-33 та рішення Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 р. №25806/6/99-99-11-02-02-25, колегія суддів зауважує на таке.

Частиною першою статті 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних та фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У частині першій статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з абзацем 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

У свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.

Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не вказує на те, які саме його права були порушені прийняттям Головним управлінням ДФС у Сумській області рішення від 27.10.2016 р. №11027/10/18-28-10-01-05-33 та Державною фіскальною службою України рішення від 30.11.2016 р. №25806/6/99-99-11-02-02-25, а лише зазначає про вимогу про їх скасування.

Враховуючи вищенаведені приписи процесуального Закону, а також те, що оскаржені рішення самі по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на його суб'єктивні права та обов'язки, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення позову в цій частині.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2017р. по справі № 818/1689/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.