Ухвала суду № 65161920, 06.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

06 березня 2017 р.Справа № 541/1319/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2016р. по справі № 541/1319/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій неправомірними та покладення зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2016р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та покладення зобов'язання вчинити певні дії.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 19.07.2016 року.

На зазначену постанову суду Миргородське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016р. зазначена апеляційна скарга була повернута відповідачу.

Миргородським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області повторно було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2016 року.

Заявник, звернувшиь повторно з апеляційною скаргою 27.01.2017 року, про що свідчить штамп Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, порушує строки звернення до суду із апеляційною скаргою.

У відповідності до ч. 2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апелянтом ставиться питання щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та подано клопотання з наведенням причин пропуску строку, а саме: відсутність у пенсійного органу, на час оскарження рішення суду першої інстанції коштів для сплати судового збору. Та зазначає, що у зв'язку із набранням чинності змін до Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2017 року територіальні органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Слід зазначити, що вказані апелянтом обставини не можуть слугувати підтвердженням об'єктивної неможливості сплати судового збору у встановлений законом термін, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про майновий стан заявника, та апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що повязані зі сплатою судового збору.

Крім того, щодо посилань апелянта на ту підставу, що з 01.01.2017 року органи Пенсійного фонду звільнені від сплати судового збору, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішенням від 09.02.1999 р. у справі N 1-7/99 Конституційний Суд України конкретизував зазначений принцип, вказавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо "незворотності" дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

При цьому суд зазначив, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може передбачатися шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Для процесуального закону це означає, що діє в часі той процесуальний закон, на момент та час дії якого вчиняється процесуальна дія.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів вказує, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" Миргородське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області не було наділене пільгами щодо сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини не звільняють апелянта від обов'язку дотримання процесуальних строків, встановлених КАС України.

Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду заявником не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про визнання неповажними підстави поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст. ст. 100-102, 160, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними, вказані у клопотанні, причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Миргородським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2016р. по справі № 541/1319/16-а за позовом ОСОБА_1 до Миргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та покладення зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4