Рішення № 6515895, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/393 09.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М., розглянувши справу№ 14/393 за позовом Дочірнього підприємства „КОНРІЛ”

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-С”

простягнення 304030,23 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Голуб І.М. від відповідача- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: В серпні 2009 року Дочірнє підприємство „КОНРІЛ” (надалі –ДП „Конріл”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-С” (надалі –ТОВ „Гарт-С”) про стягнення 304030,23 грн. В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором поставки № 01/06 від 15.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2009 р. суд відклав розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, за наслідком останніх від 08.10.2009 р. № 185 просить суд стягнути з відповідача 114054,66 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 5738,83 грн. пені, 3367,64 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте подав до господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти відкладення заперечив. Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Враховуючи сплив строку вирішення спору у даній справі, суд відхиляє заявлені клопотання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2008 року між ДП „Конріл” (Постачальник) та ТОВ „Гарт-С” (Покупець) укладений договір поставки № 01/06 (надалі –Договір). Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язався у зумовлені цим Договором строки передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1).

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання умов Договору позивач поставив та передав у власність відповідача за видатковими накладними товар на суму 238301,48 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків по Договору, який підписаний сторонами.

Крім того, після підписання акту звірки взаєморозрахунків позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 030006102 від 13.05.2009 р. загальну суму 33691,68 грн.

Тобто, загалом позивач поставив відповідачу за видатковими накладними товар на загальну суму 291254,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється кожні тридцять днів.

В порушення умов Договору, відповідач не розплатився за поставлений товар в повному обсязі у встановлений строк.

В процесі розгляду справи відповідач частково оплатив позивачу за поставлений товар, в зв’язку з чим заборгованість зменшилась і становить суму 112254,92 грн.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 112254,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5738,83 грн. пені, 3367,64 грн. 3% річних, 1799,74 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 5738,83 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача відсотки річних в розмірі 802,70 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 1799,74 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-C” (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, код 24654657) на користь Дочірнього підприємства „КОНРІЛ” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201, код 23703164) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 112254,92 грн. основного боргу, 5738,83 грн. пені, 1799,74 грн. інфляційних нарахувань, 802,70 грн. 3 % річних, 2999,02 грн. державного мита, 310,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 26.10.2009 р.