Рішення № 6515889, 29.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/494 29.10.09 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова» про стягнення заборгованості за кредитним договором                                                                                            Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Герета І.М. (довіреність № 58 від 15.10.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 29.10.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Євробанк»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова»(надалі ТОВ «Дизайн-Центр «Сова», відповідач) суми заборгованості за договором кредитної лінії № ЮЛ-03/2008-КЛ від 04.02.2008р. (зі змінами та доповненнями), яка складає 268066, 44 грн..

У зв’язку з частковим погашенням суми боргу відповідачем позивачем подані уточнення позовних вимог згідно з якими на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 263106, 44 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем згідно укладеного договору кредитної лінії № ЮЛ-03/2008-КЛ рахується прострочена заборгованість по основному боргу, строкова заборгованість по процентах, яку у зв’язку з невиконанням умов договору відповідачем, позивач просить стягнути в судовому порядку. Посилаючись на положення Цивільного кодексу України та умови договору позивачем заявлено до стягнення також суму нарахованої пені за несвоєчасно сплачену суму основного боргу.

В судовому засіданні представником позивача повідомлено про зміну назви товариства у зв’язку із прийняттям Закону “Про акціонерні товариства”.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Євробанк»є правонаступником ТОВ КБ «Євробанк»зареєстровано за одним кодом в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідно є підставою для заміни позивача його правонаступником.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 28.10.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.09.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2008 року між ТОВ «Дизайн-Центр «Сова»та ТОВ КБ «Євробанк»укладено договір кредитної лінії № ЮЛ-03/2008-КЛ згідно з яким банк зобов’язувався відкрити відновлювальну відкличну кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з лімітом кредитування 500000 грн. строком до 02.02.2009р., сплатою 19 процентів річних.

За умовами договору (п. 7.3, 7.1) договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань; усі додатки, зміни та доповнення до договору мають бути вчинені в письмовій формі, підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов’язковим посиланням на договір.

Так, в порядку передбаченому договором між сторонами було укладено 2 додаткових угоди: № 1 від 12.02.2008р., № 2 від 20.05.2008р., та зокрема згідно з додатковою угодою № 2 від 20.05.2008р. починаючи з 22.05.2008р. встановлено плату за кредит в розмірі 23 проценти річних; укладено три договори про внесення змін: № 1 від 31.10.2008р., № 2 від 02.02.2009р., № 3 від 21.04.2009р., та згідно з договором про внесення змін № 2 від 02.02.3009р. продовжено термін дії договору кредитної лінії на строк до 27.04.2009р. зі сплатою 35 процентів річних.

Строк виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів закінчився 27.04.2009р., однак умови договору щодо повернення грошових коштів відповідачем у повному обсязі не виконані, відповідач мав заборгованість по сплаті основного боргу станом на 17.07.2009р. в сумі 248860 грн., яка з урахуванням проведених оплат 21.07.2009р., 24.07.2009р., 20.08.2009р., 08.10.2009р. залишилась непогашеною в сумі 243900 грн., а також з урахуванням положень договору (п. 2.7) позивачем визначено суму строкової заборгованості по відсотках за період з 01.07.2009р. по 17.07.2009р. в розмірі 3903, 43 грн..

Виписки з рахунку підтверджують існування та несплату суми основного боргу за кредитним договором в розмірі 243900 грн., непогашення нарахованих на 17.07.2008р. суми відсотків в розмірі 3903, 43 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

          В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 1.1 договору згідно з договором про внесення змін № 2 від 02.02.2009р., строк виконання зобов’язань щодо повернення суми кредиту є таким, що настав 27.04.2009р..

Згідно з п. 2.6, 2.7 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щомісячно останнього робочого дня поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі; нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360); при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Вказані строки відповідачем були порушені, оскільки сума основного боргу у повному обсязі не повернута, заборгованість становить 243900 грн., сума нарахованих відсотків складає 3903, 43 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту в розмірі 243900 грн. та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом в розмірі 3903, 43 грн., вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як про те погоджено сторонами у п. 4.2 договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту визначених пп. 1.1.1, 1.1.2, 2.4, 2.14.3, 3.2.5, 4.4, 5.4 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов’язань за договором.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості у періоді прострочення станом на 17.07.2009р., за обліковими ставками встановленими листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12%), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.) –в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 15303, 01 грн. (розрахунок заборгованості є додатком до позовної заяви).

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту відповідачем у повному розмірі та у строки встановлені договором № ЮЛ-03/2008-КЛ від 04.02.2008р., суду не представлено у зв’язку з чим, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 2631, 06 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова»(юрид. адреса: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна 5; адреса: 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі 38-Б, п/р 260030142001 в ТОВ КБ «Євробанк», МФО 380355, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30178963) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк»(01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка 35; к/р 32009176001 в ГУ НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 321024, ідент. код 33305163) 243900 грн. (двісті сорок три тисячі дев’ятсот гривень) заборгованості по договору кредитної лінії № ЮЛ-03/2008-КЛ від 04.02.2008р., 3903, 43 грн. (три тисячі дев’ятсот три гривні 43 копійки) строкової заборгованості по процентах, 15303, 01 грн. (п'ятнадцять тисяч триста три гривні 01 копійку) пені, 2631, 06 грн. (дві тисячі шістсот тридцять одну гривню 06 копійок) витрат по сплаті державного мита та 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 02.11.2009