Рішення № 6515886, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/380 26.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЗЖК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Імпекс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Гриньов Є.О. (довіреність № 25/03-01 від 25.03.2009р.);

від відповідача не з’явились;

26.10.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЗЖК»(надалі ТОВ «Торговий дім «ЗЖК», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Імпекс»(надалі ТОВ «Контракт Імпекс», відповідач) заборгованості в розмірі 157044, 32 грн..

Згідно з поданою завою про уточнення позовних вимог (вих. 12/10/09-01 від 12.10.2009р.) на розгляд суду в межах заявленого позову передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 02/12-02 від 12.02.2007р., що складає 101466, 17 грн., 3% річних за час прострочки виконання грошових зобов’язань, що складають 3586, 06 грн., інфляційних збитків в розмірі 23632, 30 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних винною стороною обов’язків за 6 місяців, що складає 12003, 45 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 02/12-02 від 12.02.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 09.09.2009р. наявна у матеріалах справи). Позовна заява та заява про уточнення позовних вимог направлені відповідачу згідно ухвали суду від 14.09.2009р. за юридичною адресою зазначеною у довідці (докази направлення –поштовий чек № 6467 від 20.10.2009р. з описом-вкладенням з відміткою пошти в оригіналі наявні у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.08.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 14.09.2009р..

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2007р. між ТОВ «Контракт Іпмекс» та ТОВ «Торговий дім «ЗЖК»укладено договір № 02/12-02 за умовами якого останнє зобов’язувалось поставити а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти і оплатити будівельні матеріали.

Згідно з п. 1.2 договору ціна товару визначається сторонами протоколом узгодження цін, який додається до договору і є його невід’ємною частиною (додаток № 1); асортимент і кількість товару вказуються в накладних.

Поставка товару, з приводу оплати якої виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № ЗЖК-РН-0028547 від 07.12.2007р. на суму 22382 грн., № ЗЖК-РН-0028548 від 12.12.2007р. на суму 22382 грн., № ЗЖК-РН-0028555 від 16.12.2007р. на суму 22382 грн., № ЗЖК-РН-0028554 від 19.12.2007р. на суму 22382 грн., № ЗЖК-РН-0028557 від 24.12.2007р. на суму 21793 грн., № ЗЖК-РН-0000025 від 15.01.2008р. на суму 2162, 56 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до положень п.13.1, 13.2 договору сторони погодились, що договір діє до 31.12.2007р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору; і у випадку якщо ні одна із сторін договору протягом 20-ти календарних днів до закінчення строку дії договору не виявила в письмовому вигляді наміру про розірвання договору, такий вважається пролонгованим на один календарний рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

В силу положень договору (п. 2.1) покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу протягом трьох банківських днів з дати поставки товару покупцю.

Оплату товару поставленого по договору відповідачем у повному обсязі не здійснено, загальна заборгованість складає 101466, 17 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 2.1. Договору № 02/12-02 від 12.02.2007р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних № ЗЖК-РН-0028547 від 07.12.2007р., № ЗЖК-РН-0028548 від 12.12.2007р., № ЗЖК-РН-0028555 від 16.12.2007р., № ЗЖК-РН-0028554 від 19.12.2007р., № ЗЖК-РН-0028557 від 24.12.2007р. на суму 21793 грн, № ЗЖК-РН-0000025 від 15.01.2008р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснених відповідачем протягом 3 банківських днів після отримання товару за накладними.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з претензією у якій просив повернути постачальнику заборгованість в сумі 101466, 17 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підприємства. Претензія відповідачу направлена 19.01.2009р., що підтверджується поштовим чеком № 1041 та описом-вкладенням до цінного листа які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 101466, 17 грн. свідчить, зокрема акт звірки за період з 01.01.2008р. по 29.09.2008р., доказів здійснення проплат на користь позивача після підписання вказаного акту суду не надано, сума зазначена в акті заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню. Акт звірки підписаний представниками обох сторін, засвідчений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 11.1 Договору № 02/12-02 від 12.02.2007р. у випадку порушення своїх зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність визначену договором та діючим законодавством України і винна сторона зобов’язується сплатити потерпілій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних винною стороною зобов’язань за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки додані до позовної заяви судом встановлено що пеня нараховувалась без врахування встановлених законом обмежень по строку нарахування, а також без врахування діючої у періоді за який проводився розрахунок облікової ставки НБУ у зв’язку з чим відповідні обґрунтування були витребувані від позивача ухвалою про порушення провадження у справі.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалою суду від 03.08.2009р. позивача зобов’язано надати письмове обґрунтування щодо здійсненого розрахунку пені з урахуванням обмежень по строку нарахування встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України із зазначенням підстав нарахування пені більше ніж за півроку, при цьому судом було зобовязано позивача здійснити розрахунок пені з урахуванням діючої облікової ставки НБУ встановленої згідно Постанови НБУ від 29.12.2007р. № 492 у періоді до 30.04.2008р..

          Зазначені вимоги суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем виконані частково, представлений розрахунок до заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2009р. здійснений без врахування вимог суду щодо встановленої Постановою НБУ від 29.12.2007р. № 492 облікової ставки, у зв’язку з чим не відповідає чинному законодавству та не може бути прийнятий судом.

Нарахування пені позивачем проводилось за період з 20.01.2008р. по 20.07.2008р. в розмірі подвійної облікової ставки 12%, тоді як згідно Постанови НБУ від 29.12.2007р. № 492 облікова ставка встановлена на рівні 10% в періоді нарахування пені по 29.04.2008р..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за договором № 02/12-02 від 12.02.2007р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 23632, 30 грн. здійсненим за період прострочення з лютого 2008р. по лютий 2009р., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3586, 06 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 02/12-02 від 12.02.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 101466, 17 грн. основного боргу, 23632, 30 грн. інфляційних збитків, 3586, 06 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1570, 44 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1527, 20 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Імпекс»(юрид. адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової 19, р/р 26003301010113 в ТОВ КБ «Столиця»м. Київ, МФО 380623, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22914663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЗЖК»(61102, м. Харків, вул. Достоєвського 1, р/р 26003000122642 у ХФ ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харків, МФО 351618, ідент. код 32028912) 101466, 17 грн. (сто одну тисячу чотириста шістдесят шість гривень 17 копійок) основного боргу, 23632, 30 грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять дві гривні 30 копійок) інфляційних збитків, 3586, 06 грн. (три тисячі п’ятсот вісімдесят шість гривень 06 копійок) 3% річних, 1527, 20 грн. (одну тисячу піт сот двадцять сім гривень 20 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 02.11.2009