Рішення № 6515861, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/244 27.10.09

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/244 27.10.2009

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю"ОКЕЙ УКРАЇНА"

Про стягнення 180103,36 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (пред. за довір. від 25.09.2009 року)

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»заборгованості за договором поставки №2 від 11.11.2008 року у сумі 180103,36 грн. (у тому числі 173190,91 грн. основної заборгованості, 811,39 грн. 3% річних, 207,83 грн. інфляційних втрат та 5893,23 грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/244 та призначено її до розгляду на 15.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 року у звязку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/244 було відкладено на 27.10.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 27.10.2009 року представник Відповідача повторно не зявився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/244 від 23.09.2009 року та від 15.10.2009 року не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом документу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, про поважність причин зазначених обставин суд не повідомив.

За цих обставин, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.10.2009 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 11.11.2008 року було укладено договір поставки №2, відповідно до якого Позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень Відповідача поставляти товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість.

Пунктом 8.1. Договору №2 від 11.11.2008 року передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Позивача. Сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 14 днів з моменту поставки товару, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00грн. (п.8.2 Договору №2 від 11.11.2008 року).

На виконання умов договору №2 від 11.11.2008 року, Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 234104,24 грн., що підтверджується наданими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Судом не взяті до уваги надані Позивачем видаткові накладні № БІ-0000052 від 28.01.2009 року на суму 1435,03грн. та № РН-0000200 від 07.04.2009 року на суму 1254,00 грн. як належний та допустимий доказ поставлення товару, оскільки останні не підписані уповноваженою особою Відповідача та не містять штампеля.

Таким чином, факт поставки Відповідачу товару на суму 234104,24 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростований.

Однак, всупереч умовам Договору №2 від 11.11.2008 року, Відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково у сумі 63302,36 грн., заборгованість останнього складає 170501,88 грн.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 170501,88грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 8.2 Договору №2 від 11.1.2008 року), проте Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар вчасно не розрахувався, тобто порушив строки виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних відповідає чинному законодавству України.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 798,79 грн., у звязку з не доведенням Позивачем поставки Відповідачу товару на суму 2689,03грн.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 207,83 грн. за червень та липень 2009 року такими, що є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляції застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує Ѕ кількості днів у даному місяці (лист Верховного суду України від 03.04.1997 року N 62-1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів при інфляції при розгляді судових справ»).

Таким чином, Позивачем помилково нараховано інфляційні втрати за червень 2009 року оскільки прострочення Відповідача почалось з 25.06.2009 року, тобто після 15 числа липня місяця. В той же час, у липні 2009 року інфляція становила менше одиниці, що свідчить про відсутність інфляційних втрат.

Крім того, суд не може погодитись із заявленою позовною вимогою про стягнення пені. Договором №2 від 11.11.2008 року, додатком №1 та додатком №2 до цього договору не передбачено нарахування пені у випадку прострочки виконання чи невиконання зобовязань Відповідача в частині оплати отриманого товару.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобовязань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати отриманого товару не має правового підґрунтя. За таких обставин, позовна вимога про стягнення не передбаченої договором пені не підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «О`КЕЙ УКРАЇНА»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13; код ЄДРПОУ 34356884) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р№НОМЕР_2 в Донецькій обл. філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) 170501,88 грн. (сто сімдесят тисяч пятсот одну гривню 88 копійок) заборгованості за поставлений товар, 798,79грн. (сімсот девяносто вісім гривень 79 копійок) 3% річних, 1 713,00грн. (одну тисячу сімсот тринадцять гривень 00 копійки) державного мита та 224,46 грн. (двісті двадцять чотири гривні 46 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення 29.10.2009 року.