Рішення № 6515855, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/123 27.10.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/123                                                                                                    27.10.2009 За позовомАкціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»

простягнення 3673,72 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:

Від позивача:Чернова С.В. (пред за довір. від 02.09.2009 року)

Від відповідача:Не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»заборгованості за договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії №3/1/2006 від 03.01.2006 року у сумі 3673,72 грн. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача суму сплаченого державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання за договором перестрахування ризиків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 року порушено провадження у справі №23/123 та призначено її до розгляду на 15.09.2009 року.

14.09.2009 року через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача, про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути представнику у судове засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні 15.09.2009 року, надав витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 року матеріали та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.09.2009 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/123 було відкладено на 08.10.2009 року.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за двома адресами: за місцезнаходженням Відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.

У судове засідання 08.10.2009 року представник Позивача з’явився, але вимоги ухвали від 15.09.2009 року не виконав, витребувані судом документи не надав.

У судове засідання 08.10.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/123 від 12.08.2009 року та від 15.09.2009 року не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 08.10.2009 року у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи № 23/123 відкладено та призначено на 27.10.2009 року.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року, у зв’язку із необхідністю витребування доказів строк розгляду справи №23/123 продовжено.

У судовому засіданні 27.10.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 03 січня 2006 року було укладено генеральний договір про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії №3/1/2006, предметом якого є порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Пунктом 1.6 договору №3/1/2006 від 03.01.2006 року передбачено, що на підставі цього договору сторони укладають конкретні договори перестрахування (ковер-ноти), які є невід’ємною частиною цього договору.

Передані у перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах оригінальних договорів страхування (страхових полісів), якщо інше не обумовлено конкретними договорами факультативного перестрахування. (пункт 1.7 договору №3/1/2006 від 03.01.2006 року).

Сторони погодили, що пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення Перестраховику проекту договору (ковер-ноту), що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків та інші умови (пункт 2.1 договору №3/1/2006 від 03.01.2006 року). У випадку погодження з викладеними у проекті договору умовами, перестраховик підписує наданий йому документ та скріплює його своєю печаткою. За означеними умовами договори перестрахування, укладені сторонами за конкретними об’єктами, вважаються укладеними з дати їх підписання без заперечень стороною, яка виступає в якості перестраховика.

15 травня 2008 року сторонами відповідно до умов генерального договору № 3/1/2006 від 03.01.2006 року було укладено договір (ковер-нот) про факультативне пропорційне перестрахування №365-08/OS, за яким Позивачем було перестраховано ризик виконання власних зобов’язань за укладеним ним договором добровільного страхування транспортного засобу №02/51 від 25.04.2008 року. Виконання сторонами умов цього договору стало предметом позову.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статтею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Таким чином, законодавцем чітко визначено коло суб’єктів правовідносин в галузі перестрахування шляхом визначення вичерпного їх переліку. Сторонами у договорі перестрахування можуть виступати виключно страховики.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про страхування»страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Позивач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ № 330508 від 03.05.2007 року.

Відповідач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) відповідно до рішення комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №4194 від 24.06.2005 року.

Таким чином, судом встановлено, що договір №3/1/2006 від 03.01.2006 року та договір (ковер-нот) №365-08/OS від 15.05.2008 року відповідають вимогам чинного законодавства в частині суб’єктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою –вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.

Ковер-нотом №365-08/OS від 15.05.2008 року Позивач застрахував власні ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортного засобу № 02/51 від 25.04.2008 року, укладеним з Кобеняк Л.М. Предметом договору страхування №02/51 від 25.04.2008 року визначені майнові інтереси страхувальника (Кобеняк Л.М.), пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем AUDI A3, ідентифікаційний номер WAUZZZ8P37A141326, державний номерний знак ВІ 3132 АК. Пунктом 4.1 договору страхування № 02/51 від 25.04.2008 року страховим випадком, тобто подією, яка породжує обов’язок страховика здійснити страхову виплату на користь страхувальника, визначається пошкодження застраховано транспортного засобу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

22 лютого 2009 року застрахований транспортний засіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась в м. Кременчук по вул. О. Дундича, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Кременчук ГУ МВС України в Полтавській області вих. № 4123 від 24.03.2009 року.

25 лютого 2009 року Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення №183/П про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

Для встановлення характеру та розміру шкоди завданої власнику автомобіля AUDI A3, ідентифікаційний номер WAUZZZ8P37A141326, державний номерний знак ВІ 3132 АК, Позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку експерта №507 від 02.03.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A3 д.н. ВІ 3132 АК становить16936,72 грн.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України «Про страхування»виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника та акта, який складається страховиком чи уповноваженою ним особою.

01 квітня 2009 року Позивачем складено страховий №111/09-200/09, відповідно до якого було визнано вищеозначену подію страховим випадком. Відповідно до пункту 7.1 договору добровільного страхування транспортного засобу № 02/51 від 25.04.2008 року у Позивача виник обов’язок сплатити на користь страхувальника протягом 3-х робочих днів суму страхового відшкодування. Враховуючи, що договором не передбачена франшиза, сума страхового відшкодування у даному випадку дорівнює вартості відновлювального ремонту за мінусом 83,00 грн. сплачених Позивачем за довідку ДАІ про обставини ДТП.

Керуючись умовами договору добровільного страхування транспортного засобу № 02/51 від 25.04.2008 року Позивач сплатив Кобеняк Л.М. страхове відшкодування у сумі 16853,72 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №216 від 03.04.2009 року та видатковим касовим ордером №219 від 06.04.2009 року.

15 квітня 2009 року Позивач направив на адресу Відповідача письмову вимогу №394/П про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 3673,72 грн. відповідно до умов договору № 3/1/2006 від 03.01.2006 року та ковер-ноту №365-08/OS від 15.05.2008 року.

Відповідно до вимог пункту 3.3.3 договору № 3/1/2006 від 03.01.2006 року Відповідач зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування на користь Позивача протягом 15 банківських днів з моменту отримання повного пакету документів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Умовами договору (ковер-ноту) №365-08/OS від 15.05.2008 року передбачено відповідальність Відповідача у розмірі 50000 гривень (пункт 5.6). Таким чином, Відповідач повинен перерахувати Позивачу за вищеозначеним страховим випадком суму страхового відшкодування виходячи з наступного розрахунку: 16853,72 (сплачене відшкодування) + 410,00 грн. (витрати на визначення розміру збитку) х 21,28% (відповідальність Відповідача) = 3673,72 грн. Документів, які підтверджують сплату Відповідачем частково чи у повному обсязі означеної суми суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної та у повному обсязі сплати суми страхового відшкодування за ковер-нотом №365-08/OS від 15.05.2008 року, яке мало бути сплаченим до 01.05.2009 року у сумі 3673,72 грн.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов акціонерного товариства «Страхової компанії «Залізничні шляхи»до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа», задовольнити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Основа»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, ідентифікаційний код 33498417), на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 22523595) 3673,72 грн. (три тисячі шістсот сімдесят три гривні 72 коп.) страхового відшкодування; державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 02.11.2009 року