Рішення № 6515754, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/369 28.10.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ІНВЕСТ» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Консалтингова Група» про стягнення 36 483,72 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача Гончаров Д.В. по довіреності № 4 від 13.01.2009р.

Від відповідача          не з’явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ІНВЕСТ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Консалтингова Група» 36 483,72 грн. у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № 170 від 01.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2009р. порушено провадження у справі № 36/369, розгляд справи призначено на 21.09.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.10.2009р.

В судовому засіданні 28.10.2009р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2009р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 20.08.2009р. та від 21.09.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказані в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ, № 986979, наданій представником позивача, та 25.09.2009р. отримано представником відповідача, що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 7287112.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ-ІНВЕСТ»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська Консалтингова Група» (далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 170 від 01.12.2008р.

Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення (ЛВК-2, 4 поверх. Офіс №№ 405, 406) загальною площею 76,36 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, з метою розміщення офісу.

На виконання умов договору позивач за актом прийому-передачі від 01.12.2008р., підписаним представниками сторін, передав відповідачу обумовлені договором приміщення.

Сторони дійшли згоди (пункт 12.1 договору), що договір вступає в силу з 01.12.2008р. та діє до 30.11.2009р.

Відповідно до п. 3.3 договору щомісячна орендна плата становить 11490,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з умовами п. 4.1.1 договору орендодавець надає до 10 числа кожного місяця рахунок за оренду приміщення за поточний місяць, а орендар вносить щомісячно орендну плату не пізніше 5 банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Сторони 31.03.2009р. уклали зміни до договору оренди, якими дійшли згоди зменшити площу орендованих приміщень, та , відповідно, розмір орендної плати, встановивши його в розмірі 3435,00 грн., з ПДВ. Зміни щодо розміру та порядку оплати орендної плати вступають в силу з 01.04.2009р. та діють до 01.08.2009р.

Також, за умовами договору оренди № 170 від 01.12.2008р. (п. 6.1.18, п. 6.1.19 договору) орендар зобов’язався сплачувати, згідно наданого рахунку, за організацію кожної телефонної лінії, наданої орендодавцем, відшкодовувати орендодавцю абонентну плату за телефон та телефонні рахунки в установленому розмірі (згідно діючих тарифів).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу рахунки-фактури по сплаті орендної плати та по оплаті абонентської плати за телефон та оплаті телефонних розмов за період з грудня 2008 року по травень 2009 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди в частині сплати орендної плати за період з грудня 2008 року по травень 2009 року виконав неналежним чином, розрахувався лише частково, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем по орендній платі та по оплаті абонентської плати за телефон та оплаті телефонних розмов становить 36483,72 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заявлену позивачем претензію № 160 від 25.05.2009р. з вимогою оплатити заборгованість відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди нежилого приміщення № 170 від 01.12.2008р. в частині сплати орендної плати, оплати абонентської плати за телефон та оплати телефонних розмов за період з грудня 2008 року по травень 2009 року становить 36483,72 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди нежилого приміщення № 170 від 01.12.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 36483,72 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Консалтингова Група» (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, код ЄДРПОУ 33599192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ІНВЕСТ»(03113, м. Київ, вул. Шутова, 9-А, код ЄДРПОУ 34353197) 36 483 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 72 коп. заборгованості, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 84 коп. державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.