Рішення № 6515748, 16.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/298 16.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОГМ - Будсервіс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія «Поліпласт»"

Про стягнення 4554,95грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Дунь В.В. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з»явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 3762,50 грн., 665,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 126,49 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2009 було порушено провадження у справі № 47/298, розгляд якої було призначено на 24.06.2009.

Ухвалою від 24.06.2009 у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 15.07.2009.

15.07.2009 року у зв»язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 04.09.2009, розгляд справи призначено на 16.09.2009.

Представник позивача у судове засідання 16.09.2009 з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача роботи (надано послуги) відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем вказані роботи були оплачені частково, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 12.06.2009 та від 24.06.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 24.06.2009 та 16.09.2009 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2007 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "ОГМ - Будсервіс", в якості виконавця та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія «Поліпласт»", в якості замовника, було укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого, виконавець (позивач) по заявці замовника (відповідача) зобов»язався надати необхідні послуги з роботи машин та механізмів, а замовник (відповідач) зобов»язався оплатити вартість наданих послуг.

Згідно з актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2007 року на суму 7762,50 грн. та Довідки Форми КБ-3 від 30.10.2007 року на суму 7762,50 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем робіт (наданих послуг) склала 7762,50 грн.

08.02.2008 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих.№3 від 08.02.2008 з вимогою про оплату заборгованості.

Відповідно до виписок банку з особового рахунку позивача відповідачем було перераховано позивачу: 24.03.2008 –1000 грн., 25.03.2008 –3000 грн., за надані позивачем послуги, а всього на загальну суму 4000 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач відповіді на претензію позивача не надав, свого обов’язку по повній оплаті наданих позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем) послуг не виконав, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3762,50 грн., 665,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 126,49 грн. та судових витрат.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідними документами: актом здачі - приймання робіт (надання послуг) та Довідкою форми КБ -3, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 7762,50 грн., а відповідач (замовник), свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, встановлений укладеним між сторонами договору не виконав, а лише частково оплатив за надані позивачем послуги у розмірі 40000 грн., що підтверджується відповідними виписками банку з особового рахунку позивача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв»язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 3762,50 грн. (7762,50 грн. за надані позивачем послуги –4000 грн. оплата відповідача).

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, 665,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 126,49 грн.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 3762,50 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за надані позивачем послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 126,49 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції –665,96 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3762,50 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 126,49 грн., 665,96 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі ст.47 ГПК України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення №199 від 15.05.2009 держмито у розмірі 4,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія «Поліпласт» (код ЄДРПОУ 30466728, юридична адреса: м. Київ, вул. А. Барбюса, 11/2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОГМ - Будсервіс" (код ЄДРПОУ 24916867, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Братиславська,52) 3762 (три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 49 коп., 665 (шістсот шістдесят п»ять) грн. 96 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 106 (сто шість) грн. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дв»анадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          На підставі ст.47 ГПК України, повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОГМ - Будсервіс" (код ЄДРПОУ 24916867, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Братиславська,52) зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення №199 від 15.05.2009 держмито у розмірі 4 (чотири) грн. 00 коп.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано: 02.11.2009