Рішення № 6515700, 16.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/303 16.09.09 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства "Іскра" до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Вест" про                     стягнення 853,15 грн. Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                     не з’явився

від відповідача           не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Іскра" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Вест" про стягнення 760,00 грн. боргу за поставку товару неналежного асортименту, 82,04 грн. інфляційних втрат та 11,15 грн. процентів річних.

Ухвалою суду від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/303, розгляд справи призначено на 16.09.2009 р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, у поданому клопотанні просив розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана 03.09.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07995389.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь Вест" направило Відкритому акціонерному товариству "Іскра" рахунок-фактуру № ФФ 1440 на оплату товару –Круг 8 ст У8А серебро (далі –товар) на суму 760,00 грн.

Платіжним дорученням № 3104 від 25.09.2008 р. позивач перерахував відповідачеві відповідно до зазначеного вище рахунку 760,00 грн. з призначенням платежу "За круг зг. рах № ФФ 1440 від 24.07.2008 р.".

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Відповідь особи про прийняття пропозиції (акцепт) згідно зі ст. 642 ЦК України повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Виставлений відповідачем рахунок-фактура № ФФ 1440 від 24.07.2008 р. містить всі істотні умови договору, як-то: найменування та асортимент товару, його кількість та вартість. У рахунку вказано, що він дійсний до оплати до 26.07.2008 р. Виходячи з цього, суд дійшов висновку про направлення відповідачем позивачеві оферти із зазначенням строку для відповіді. Позивач, як акцептант, перерахував відповідачу кошти у зазначеному у рахунку розмірі, що свідчить про прийняття пропозиції відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 645 ЦК України, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Як свідчить акт про поставку неналежного асортименту товару від 01.10.2008 р., підписаний представниками перевізника та одержувача, відповідачем було поставлено товар "Круг 9 ст. У9А серебро", тобто інший товар, ніж зазначений у рахунку.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару передбачені ст. 672 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 зазначеної статті якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У зв’язку з невідповідністю асортименту поставленого товару умовам договору, зазначений товар був повернутий відповідачу, що підтверджується Вантажною декларацією ЛД3672 від 01.10.2008 р.

07.10.2008 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернення суми оплати за товар. Однак відповідач відповіді на претензію не надав, сплачені позивачем кошти не повернув.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 11,15 грн. трьох процентів річних та 82,04 грн. інфляційних втрат за період з 20.10.2008 р. по 16.04.2009 р.

Згідно нижченаведеного розрахунку суду розмір інфляційних втрат становить 81,32 грн., процентів річних –11,18 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

20.10.2008 - 16.04.2009760,001793 %11,181,10781,32

Оскільки позивачем не заявлялось клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню у сумі 11,15 грн. за розрахунком позивача.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 81,32 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повернення сплачених позивачем коштів та не навів підстав для звільнення його від обов’язку їх повернути.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 852,47 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Вест" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 8, ідентифікаційний код 34715735, п/р 26004306488301 у КРУ КБ "Фінанси і кредит", МФО 300937, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Іскра" (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244, п/р 26000013891980 у Філії "Західне РУ" ВАТ "Банк Фінанси та кредит", МФО 325923) 760 (сімсот шістдесят) гривень 00 коп. боргу, 81 (вісімдесят одну) гривню 32 коп. інфляційних втрат, 11 (одинадцять) гривень 15 коп. процентів річних, 101 (сто одну) гривню 91 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) гривень 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Т.С. Демченко