Рішення № 6515566, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/261 20.10.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Північна торгівельно-промислова група» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» про                     стягнення 95863 грн.96 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Шульга О.І., Веремієнко О.І.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Північна торгівельно-промислова група», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.», відповідача у справі, заборгованості в сумі 95863,96 грн.

Крім того, позивачем подана заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних, суми індексу інфляції та витрат, пов’язаних з послугами адвоката.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

За видатковою накладною № 3009/1П1 від 30.09.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв через свого представника Дерба Анатолія Віталійовича, який діяв за довіреністю ЯПИ № 356403 від 30.09.2008 року, товар, а саме:

- елемент твердості 8,5*26,5*36*26,5/1,4 в кількості 17820 метрів погонних за ціною 7,24 грн. за 1 м/п;

- елемент твердості 15*25*41,5*25*15/1,4(44) в кількості 5568 метрів погонних за ціною 11,35 грн. за м/п. Всього було поставлено товару на загальну суму 230691,96 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 02.09.2008 року та 25.09.2008 року з метою оплати поставленого товару перерахував на рахунок позивача 134828,00 грн.

Отже, станом на день звернення позивача до суду борг відповідача складає 95863 грн.96 коп.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи первинна вимога щодо сплати боргу відповідачеві була пред’явлена 25.11.2008 р.

Відповідач з наявністю заборгованості погодився, що відображено в акті звірки взаєморозрахунків станом на 14.08.2009 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин з відповідача додатково підлягає стягненню 3033,5 грн. –3% річних та індекс інфляції в сумі 13516,82 грн.

Крім того, згідно договору про надання адвокатських послуг та акту виконаних робіт сума послуг, наданих адвокатом позивачеві становить 9150,00 грн. та підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М.» (м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б; рахунок № 260019800772 в ВАТ «ТММ-Банк», МФО 300896; код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Північна торгівельно-промислова група»(м. Київ, вул. Бориспільська, 7-а; рахунок № 26003007127301 в Лівобережному відділенні АКБ «Ток-Комерцбанк»м. Київ, МФО 300164; код 34478035) 95863 (дев’яносто п’ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 96 коп. боргу, 3033 (три тисячі тридцять три) грн. 50 коп. пені, 13516 (тринадцять тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 82 коп. суму інфляційних, 9150 (дев’ять тисяч сто п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) грн. 64 коп. держмита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева