Рішення № 6515565, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/258 15.10.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод металоконструкцій № 2» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпрофсервіс»

про                     стягнення 25475,87 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Мисник Н.В.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод металоконструкцій № 2», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпрофсервіс», відповідача у справі, про стягнення з останнього заборгованості з урахуванням індексу інфляції за договором оренди нежилого приміщення № КЗМ-07-019 від 12.10.2007 та пені.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський завод металоконструкцій № 2»(позивач у справі), уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпрофсервіс»(відповідач у справі) договір оренди нежилого приміщення від 12.10.2007 за № КЗМ-07-19.

За умовами даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 21,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 2.

Як вбачається з п.п.5.1. –5.4., орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату в розмірі, що складає 3272,4 грн. за місяць; орендар повинен сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 10 календарного дня поточного місяця за поточний місяць оренди без виставлення орендодавцем (відповідачем) відповідних рахунків-фактур.

Як свідчать матеріали справи, за період від початку дії договору до серпня 2008 року включно відповідач належним чином виконував свій обов’язок зі сплати орендної плати за договором. Проте починаючи з вересня 2008 року, відповідач почав порушувати умови договору, заборгувавши при цьому 21679,65 грн.

Крім цього, пунктом 8.2.1. договору передбачено, що в разі прострочення орендних платежів відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних в розмірі 1722,71 грн.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем, та підлягають задоволенню.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 49. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпрофсервіс» (м. Київ, вул. Рибальська, 2, кім. 215; код 34479389; рахунок № 26502300101745 в АКБ «СЄБ», МФО 322658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод металоконструкцій № 2»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 64; код 35076267; рахунок № 26009010784711 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ; МФО 322012) 21679 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят дев’ять) грн. 65 коп. боргу, 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 51 коп. пені, 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 71 коп. інфляційних, 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева