Рішення № 6515564, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/236 20.10.09 За позовом           Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна» про                     стягнення 136940,89 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не з’явився          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Державне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна», відповідача у справі, заборгованості за оренду приміщення, пені, штрафу та інфляційних донарахувань за договором оренди від 01.12.2008 року № КР/09-0126.

За заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог, що подав позивач, останній просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 10.09.2009 р. в сумі 132519,2 грн., пені в сумі 11066,14 грн., штраф в розмірі 35629,78 грн. та суму індексації в розмірі 2238,22 грн.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі 01.12.2008 року було укладено договір оренди № КР/09-0126 нерухомого майна.

За умовами п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 163,10 кв.м., яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 23.

У відповідності з умовами вищевказаного договору, відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Так, пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який орендар не пізніше п’ятого числа поточного місяця повинен отримати у позивача. Несвоєчасне отримання позивачем рахунку-фактури у позивача не звільняє відповідача від зобов’язання вчасно сплачувати орендні платежі.

Отже, заборгованість відповідача станом на 10.09.2009 р. становить 132519,20 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського процесуального кодексу України та статті 256 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися у встановлений в ньому строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання чи неналежне виконання зобов’язання є його порушенням. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та статей 216-218 і 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно статті 551 Цивільного кодексу України і статті 231 Господарського кодексу України розмір неустойки встановлюється договором або актом законодавства, а розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Як вбачається з договору, за невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, та відповідно до п.п. 9.1 та 9.2 договору до нього повинні бути застосовані санкції (зобов’язання зі сплати пені та штрафу), щодо сплати яких сторони домовились в договорі. Так, загальна сума грошових санкцій становить 11066 грн.14 коп. пені та 35629 грн. 78 коп. штрафу.

Крім того, згідно статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач за прострочення виконання грошового зобов’язання сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. На підставі зазначеної норми відповідачеві нараховані інфляційні в сумі 2238 грн.22 коп.

Виходячи з вище6викладеного, вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на чинному законодавстві, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; код 14330356) на користь Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»(м. Київ, вул. М. Раскової, 23; код 33298371) 132519 (сто тридцять дві тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 40 коп. боргу, 11066 (одинадцять тисяч шістдесят шість) грн. 14 коп. пені, 35629 (тридцять п’ять тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 78 коп. штрафу, 2238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 22 коп. інфляційних, 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 53 коп. держмита та 312 (триста дванадцять) грн.. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева