Рішення № 6515332, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/258 13.10.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-АКВА» До                              Приватного підприємства «П’янкий світ» Про                              стягнення 3576,67 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Шумаков Д.В. –предст. (дов. б/н від 10.08.09 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «П’янкий світ»про стягнення заборгованості у розмірі 3576,67грн.(3243,94грн.-основний борг, 332,73 грн.- пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки продукції № 504 від 01.11.2007р.

Ухвалою суду від 17.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/258 та призначено розгляд справи на 18.08.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 18.08.2009 р. не направив.

Ухвалою суду від 18.08.09р. відкладено розгляд справи на 18.09.09р. в зв’язку нез’явленням в судове засідання представника відповідача, необхідністю витребуванням нових доказів.

18.09.09р. судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою від 21.09.2008р. судове засідання призначено на 13.10.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2009р. знову не з’явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між сторонами укладено Договір поставки продукції № 504- (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач продає та поставляє, а відповідач купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, визнаними в додаткових (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невід’ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.3.3 Договору відповідач зобов’язаний оплачувати кожну партію товару переданого позивачем, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

ПП «П'янкий світ»було отримано товар відповідно до накладних ТТН № ВЕА-000858 від 13.03.2009 року на суму 309,60 грн., ТТН № ВЕА-000499 від 07.03.2009 року на суму 1697,44 гри., ТТН № ВЕА-000160 від 03.03.2009 року на суму 2350,38 грн., що загалом становить 4357,42 грн. Частково за товар сплачено в сумі 1113,48 грн.

Таким чином, сума основного боргу становить 3243,94 коп.

Крім того, на підставі п. 5.3. Договору №504, позивач просить стягнути з відповідача пеню, що відповідно до розрахунку ціни позову складає 332,73 коп.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3243,94 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 332,73 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 332,73 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «П’янкий світ»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11, код 33395970, п/р 2600416563 ВАТ СЕББанк, МФО 300175, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-АКВА» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код 35333056 п/р 26007003107605 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539) 3 243 (три тисячі двісті сорок три) грн. 94 коп. основного боргу, 332 (триста тридцять дві) грн. 73 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко