Рішення № 6515229, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/69-30/44 15.10.09 За позовом До Треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ПроЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»

1) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

звільнення земельної ділянки

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури Рибалка Ю.В. –посв. № 218 від 16.10.08.

Від позивача Ткаченко А.Т. –представник за довіреністю № 225-КР-1017 від 05.10.09.

Від відповідача Тимофєєва Т.В. –представник за довіреністю № б/н від

01.12.08.

Від третьої особи-1 не з’явився

Від третьої особи-2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На новий розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»повернути земельну ділянку площею 0,27 га, яка використовується під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі міста Києва, Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель, спору шляхом знесення та вивезення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.08. у справі № 36/69 позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.08. у справі № 36/69 рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.08. у справі № 36/69 було залишено без змін.

11.11.08. на виконання рішення суду від 15.09.08. у справі № 36/69 Господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.08. у справі № 36/69 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.08. та рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.08. у справі № 36/69 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 16.01.09. справу № 36/69 передано на новий розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.09. суддею Ващенко Т.М. прийнято до свого провадження справу № 36/69 та присвоєно їй № 36/69-30/44; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію; розгляд справи призначено на 12.02.09. о 11-20.

В судове засідання 12.02.09. представники позивача, відповідача, третіх осіб не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.09. у справі № 36/69-30/44 не виконали, про час місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Представником відповідача до канцелярію суду було надіслано телеграму з клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з хворобою повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.09. розгляд справи № 36/69-30/44 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 10.03.09. о 12-00.

Представник позивача в судове засідання 10.03.09. повторно не з’явився, але через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Київська міська рада підтримує позов та просить суд його задовольнити.

Крім того, позивач просить суд здійснювати розгляд справи № 36/69-30/44 без участі представника Київської міської ради.

Представник третьої особи-1 в судове засідання 10.03.09. не з’явився, але через канцелярію суду третя особа-1 подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить суд позов задовольнити повністю та здійснювати розгляд справи без участі представника Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.09. розгляд справи № 36/69-30/44 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.04.09. о 15-15.

В судовому засіданні 09.04.09. представником Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації було подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-2 підтримує позов та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи-2.

09.04.09. представником відповідача через канцелярію суду було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД» проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

В судовому засіданні представниками відповідача та прокуратури подано заяву про продовження стоку вирішення спору у справі № 36/69-30/44.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.09. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 36/69-30/44; оголошено в судовому засіданні перерву та призначено розгляд справи на 12.05.09. о 11-00.

Судове засідання, призначене на 12.05.09., не відбулось з технічних причин, про час і місце проведення наступного судового засідання –09.06.09. о 10-15 сторін було повідомлено належним чином –письмовим повідомленням від 12.05.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.09. розгляд справи відкладено на 27.08.09. о 11-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.09. розгляд справи № 36/69-30/44 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.10.09. о 10-00.

У судове засідання, призначене на 15.10.09. представники третіх осіб не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 15.10.09. підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.10.09. за згодою представників прокуратури, позивача та відповідача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників прокуратури позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Положеннями п. 2 ст. 121 Конституції України встановлено, що на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Аналогічні положення містяться також і Господарському процесуальному кодексі України, відповідно до ст. 2 якого, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури наділені повноваженнями представляти в суді інтереси держави.

Підставою для представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в результаті перевірки, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області щодо дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що станом на 12.02.07. Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»використовує земельну ділянку площею близько 0,27 га під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська 13-А) у Дніпровському районі міста Києва.

За результатами такої перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області складено акт № А 3942/46 від 12.12.07., у якому зазначається, що у відповідача відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокуратура посилається на ст. 125 Земельного кодексу України, якою встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що 10.12.97. між Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»на підставі розпорядження № 842 від 09.10.97. укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Дніпровська районна державна адміністрація міста Києва надала відповідачу в оренду строком до 09.10.00. земельну ділянку площею 2672 кв. м, яка знаходиться у місті Києві на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської для експлуатації та обслуговування двох павільйонів.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 164/885 від 08.06.00. «Про передачу окремих повноважень районним у місті Києві радам з питань земельних відносин», загальна площа земельної ділянки, що передається у короткострокову оренду на підставі рішення районної у місті Києві ради не повинна перевищувати 42 кв. м, зокрема, площа малих архітектурних форм не повинна перевищувати 20 кв.м.

Отже, разом з прийняттям Київською міською радою зазначеного рішення Дніпровська районна у місті Києві рада та Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація втратили повноваження щодо передачі в оренду відповідачу земельної ділянки площею 2672 кв. м, яка була предметом договору на право тимчасового користування землею від 10.12.97.

Також судом встановлено, що за дорученням Київської міської державної адміністрації у 2003 році Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація розглядала лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»про оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська 13-А при умові дотримання чинного законодавства України.

Таким чином, у зв’язку зі зверненням відповідача стосовно оформлення права користування земельною ділянкою, відсутні підстави вважати, що договір на право тимчасового користування землею від 10.12.97. був автоматично продовжений на підставі ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст.. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», саме до виключної компетенції відповідних рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами прийняття Київською міською радою, в межах наданих їй законодавством повноважень, рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська 13-А та укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки, а матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає спірну земельну ділянку, суд вважає, що зазначені дії порушують інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області № А 3942/46 від 12.12.07. спірна земельна ділянка використовується відповідачем під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів.

Відповідачем не надано суду документального підтвердження законності встановлення на вказаній земельній ділянці автостоянки та двох павільйонів (договір оренди зазначених об’єктів, дозволи на їх встановлення тощо).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»без дозволу Київської міської ради самовільно займає спірну земельну ділянку та володіє нею без законних підстав, з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю. Договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладався.

У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги прокуратури є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»(02183, м. Київ, вул. Ватутіна, 26-В, кв. 100; м. Київ, Азербайджанська, 13-А, код ЄДРПОУ 21475457) звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею приблизно 0,27 га, яка знаходиться на розі вул. Бакинських комісарів та вул. Гродненської (вул. Азербайджанська, 13-А) у Дніпровському районі міста Києва під розміщення автостоянки та експлуатації двох павільйонів, та привести її в придатний для використання стан в 10-денний термін з дня набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена ЛТД»(02183, м. Київ, вул. Ватутіна, 26-В, кв. 100; м. Київ, Азербайджанська, 13-А, код ЄДРПОУ 21475457) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М.Ващенко