Рішення № 6514862, 20.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/378 20.08.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «О’Кей Україна» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О. Представники:

Від позивача Микитчук Т.Ю. –предст.,

Від відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О’Кей Україна» про стягнення 100458,82 грн. заборгованості, 1548,55 грн. інфляційних втрат, 616,03 грн. –3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 434/12/08-ПТ від 23.12.2008 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» та Товариством з обмеженою відповідальністю «О’Кей Україна»укладено Договір поставки № 434/12/08-ПТ (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, та відповідно до Замовлень Відповідача поставляти Товар, вказаний у Специфікації, а Відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором приймати Товар і оплатити його вартість за цінами вказаними відповідній Специфікації.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 434/12/08-ПТ від 23.12.2008 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

У період з 27.12.2008 по 24.02.2009 Відповідачем отримано товару згідно з наступними видатковими накладними № 0001874-г від 27.12.2008, № 103-г від 20.01.2009, № 111-г від 21.01.2009, № 90-г від 27.01.2009, № 132-г від 29.01.2009, № 139-г від 03.02.2009, № 155-г від 10.02.2009, № 146-г від 12.02.2009, № 196-г від 17.02.2009, № 230-г від 17.02 2009, № 251-г від 24.02.2009.

З Акту звірки стану розрахунків за Договором № 434/12/08-ПТ від 23.12.2008 вбачається, що станом на 30.04.2009 заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений останнім товар складає 102317,74 грн. Відповідно до накладної на повернення № 0000028066355 від 12.05.2009 відповідачем повернуто товару на загальну суму 1855,92 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 100458,82 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 100458,82 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 100458,82 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції наданим Позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О’Кей Україна»(01032, м.Київ, бульв. Тараса Шевченка, б. 33, поверх 13, код 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни»(49000, м. Дніпопетровськ, наб. Леніна, 15А, код 32502453) 100458,82 грн. заборгованості, 1548,55 грн. інфляційних втрат, 616,03 грн. –3% річних від простроченої суми, 1026,23 державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 05.10.2009