Рішення № 6514861, 19.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/370 19.08.09 За позовомВідділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» Простягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін: не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться позовні вимоги Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»про стягнення 5781,33 грн. основного боргу та 12,03 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань, взятих на себе за укладеним між сторонами договором, в частині перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів від реалізації арештованого майна.

Відповідач надав відзив на позовну заяву відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»позов визнає в розмірі 4988,00 грн., в частині вимог Позивача про стягнення з Відповідача 793,33 грн. основного боргу та 12,03 грн. пені Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»просило відмовити.

В судове засідання, призначене на 19.08.2009, представники сторін не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови Позивача від позову або ж відомостей про повну оплату суми, заявленої до стягнення, Відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008 між Відділом державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції (далі –Відділ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(далі - Спеціалізована організація) укладено Договір № 8181145 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі –Договір).

Предметом вказаного Договору є здійснення Сторонами дій, пов’язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 2 від 11.04.2008 (Генеральних договір) з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанню рішень суддів та інших органів (посадових осіб) (п. 1.1 Договору). За цим Договором Відділ передає Спеціалізованій організації для реалізації арештоване державним виконавцем нерухоме майно, а Спеціалізована організація здійснює його реалізацію на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 і зареєстрованим в Мін’юсті України 02.11.1999 за № 745/4038 (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору № 8181145 на прилюдні торги передається рухоме майно за наступною характеристикою: нерухоме майно арештоване при примусовому виконанні виконавчого документа (зведеного виконавчого провадження) Постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2003. Загальна сума стягнення 69190,14 грн. Акт опису й арешту майна від 25.02.2003 АА № 408620. Найменування майна: будівля корівника № 3, що є власністю ТОВ «Жовтневе»(Тернопільський р-н, с. Жовтневе), код 30249709, технічний паспорт від 19.03.2008; стягував Грега О.І. Ціна майна складає 4800,00 грн.

Аукціон з реалізації вищевказаного арештованого майна був проведений 13.08.2008, про що складено протокол № 8181145 проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ТОВ Жовтневе, Тернопільський район, с. Жовтневе. Сума реалізації майна становила 5800,00 грн.

Відповідно до умов Договору № 8181145 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 16.07.2008 винагорода Спеціалізованої організації за цим Договором, з урахуванням податку на додану вартість, становить 14 відсотків від суми реалізації арештованого нерухомого майна (п. 3.1 Договору). Кошти, одержані Спеціалізованою організацією від переможців торгів за придбане ним нерухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної у п. 3.1 цього Договору, перераховуються на відповідний рахунок Відділу у термін 5 банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Спеціалізованої організації (п. 3.2 Договору).

Таким чином, в силу положень Договору сума коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок Позивача, становить 4988,00 грн. за відрахуванням 14% винагороди Спеціалізованої організації.

Вказану заборгованість Відповідач визнає.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач доказів повного перерахування Позивачу грошових коштів від реалізації арештованого майна до суду не надав.

Таким чином, Відповідачем не дотримано порядку проведення розрахунків, передбачених п. 3.2 Договору та порушено вимоги Наказу Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 і зареєстрованим в Мін’юсті України 02.11.1999 за № 745/4038.

Стосовно вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 12,03 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

          Однак, суд зазначає, що Позивачем у заявлених позовних вимогах не визначено строк, за який нараховується пеня, яка на думку Позивача підлягає стягненню з Відповідача, а також не надано до матеріалів справи обгрунтвоаного розрахунку пені.

          Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7, літ. А, код 25635917) на користь Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції (46003, м. Тернопіль, вул. Нечая, 27, код 34905338) 4 988,00 грн. заборгованості.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7, літ. А, код 25635917) до Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 05.10.2009