Рішення № 6514860, 20.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/373 20.08.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Програми» про стягнення 18 100,77 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Гужва М.І. –предст.,

Від відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аромат»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Програми»про стягнення 16651,03 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1288,66 грн. пені, 161,08 грн. –3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 219 від 01.10.2007 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аромат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Програми» укладено Договір № 219 (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався передавати партіями згідно заявок Відповідача у власність останнього косметичну та парфумерну продукцію, асортимент якої зазначен в Специфікації (далі –Товар), а Відповідач –прийняти та оплатити Товар.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 219 від 01.10.2007 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 6.1 Договору Сторони обумовили, що Договір вступає в силу з 01.10.2007 та діє до 31.12.2008, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.

Відповідно до п. 1.3 Договору на кожну партію Товару на підставі Специфікації та заявки Відповідача складається накладна, яка є невід’ємною частиною Договору. В накладній в обов’язковому порядку вказується кількість та асортимент партії Товару, ціна за одиницю Товару та загальна сума партії Товару, що поставляється. Загальна кількість та ціна Товару, який поставлений згідно з цим Договором, визначається сумарно на підставі накладних.

На виконання умов Договору Позивачем було здійснено поставку косметичної продукції Відповідачу. Про отримання Відповідачем Товару свідчать видаткові накладні № Аро-004089 та №Аро-004090 від 13.10.2008 на загальну суму 15431,92 грн., товарно-транспортна накладна № 08 від 13.10.2008, довіреність виписана на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно накладних серія НБЛ № 193585 від 15.10.2008.

Пунктом 2.1 Договору з урахування змін, внесених Додатковою угодою б/н від 05.01.2008 до Договору № 219 від 01.10.2007, Сторони обумовили спосіб оплати поставленої Позивачем продукції, а саме: оплата за Товар здійснюється Відповідачем на умовах відстрочки платежу в 60 календарних днів, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Оплата отриманого Відповідачем Товару в сумі 15431,92 грн. не здійснена. Доказів повної оплати Товару, про які заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 15431,92 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 згаданого Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 5.2 Сторони обумовили, що у випадку порушення строків оплати Товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за поставлений Товар, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача 1288,66 грн. пені.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції наданим Позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 161,08 грн. і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Програми»(код 32909325, 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б. 7-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромат»(код 30226021, 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Жовтнева, 101/2) 16651,03 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1288,66 грн. пені, 161,08 грн. –3% річних від простроченої суми, 181,01 державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 05.10.2009