Рішення № 6514259, 26.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.09 р.                     Справа № 16/266                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Торгівельна компанія „Робінзон” м.Маріуполь

про стягнення 16055,69грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Турченко Є.І. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк до Приватного підприємства „Торгівельна компанія „Робінзон” м.Маріуполь про стягнення 16055,69грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 13212,49грн., суму пені в розмірі 507,33грн., 3% річних в розмірі 433,05грн., суму індексу інфляції в розмірі 1902,82грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 21.09.2009р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір комісії ТК-00004/07 від 15.11.2007р., накладні, платіжні банківські документи, претензію, лист № 07 від 10.06.2009р., аналіз продаж відповідача, акти звірок від 01.01.2009р. та від 12.06.2009р., неналежне виконання відповідачем умов договорів, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та штрафні санкції.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав до суду уточнення до позову від 26.10.2009р. та просить, у зв’язку з частковим погашенням суми заборгованості, стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 7919,11грн., 3% річних в розмірі 433,05грн., суму індексу інфляції в розмірі 1902,82грн., та відмовляється від позовних вимог щодо стягнення суми пені та просить в цій частині позову провадження припинити.

Позивачем були надані до суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями за № 11943442, № 12118640.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

15.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” (Комітент) та Приватним підприємством „Торгівельна компанія „Робінзон” (Комісіонер) був укладений договір комісії за № ТК-00004/07 (далі за текстом – договір), згідно розділу 1 якого Комітент зобов’язався передати на комісію товар в асортименті, кількості та за ціною, визначеній в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору, а Комісіонер зобов’язався за дорученням Комітента від свого імені та за рахунок Комітента укласти договори з третіми особами з продажу товару, переданого Комісіонеру на комісію.

Згідно п.8.2. договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2007р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. За умовами додаткової угоди № 1 від 31.12.2007р. строк дії договору був пролонгований до 31.12.2008р. на тих же умовах.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що згідно накладних № ТК-0000012 від 09.09.2008р., № ТК-00382 від 09.09.2008р., № ТК-000429 від 09.10.2008р., № ТК-000470 від 30.10.2008р. позивач за договором передав на комісію відповідачу товар на загальну суму 99162,10грн.

Відповідно до пункту 6.1. договору Комісіонер перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Комітента не пізніше двох банківських днів з моменту отримання оплати за проданий товар.

З аналізів продаж, які надані позивачем до матеріалів справи, вбачається, що відповідачем за період з 01.10.08р. по 31.10.08р. було реалізовано товар на суму 13967,12грн., за період з 01.11.08р. по 30.11.08р. було реалізовано товар на суму 1216,53грн., за період з 01.12.08р. по 31.12.08р. було реалізовано товар на суму 839,97грн.

Загальна сума реалізованого відповідачем товару складає 16023,63грн.

За даними позивача відповідачем була частково погашена сума заборгованості в розмірі 5293,38грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки станом на 16.09.2009р. та листами відповідача за № 07 від 10.06.2009р. та за № 22 від 23.07.2009р., а тому в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За уточненим розрахунком позивача сума заборгованості за договором, яка до теперішнього часу не погашена, становить 7919,11грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 7919,11грн. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 507,33грн., провадження в цій частині позову підлягає припиненню, відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від стягнення суми пені та відмова в цій частині позову прийнята судом.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 433,05грн. та індексу інфляції в розмірі 1902,82грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції становить 1902,82грн.

Однак, наданий позивачем розрахунок суми 3% річних суд визнав невірним та таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки, згідно аналізів продаж товар був реалізований у жовтні, листопаді та грудні 2008р., то 3% річних слід розраховувати з урахуванням положень пункту 6.1. договору , який передбачає порядок оплати, а саме: Комісіонер перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Комітента не пізніше двох банківських днів з моменту отримання оплати за проданий товар.

Отже за розрахунком суму розмір 3% річних за прострочення оплати реалізованого товару у жовтні 2008р. слід нараховувати з 05.11.2008р. по 15.07.2009р. (день складання позовної заяви), за прострочення оплати реалізованого товару у листопад 2008р. слід нараховувати з 03.12.2008р. по 15.07.2009р., за прострочення оплати реалізованого товару у грудні 2008р. слід нараховувати з 05.01.2009р. по 15.07.2009р., виходячи з наступного розрахунку:

період нарахування : з 05.11.08р. по 15.07.09р. – 253 дні прострочки

13967,12грн. * 3% : 365 * 253 дні прострочки = 290,44грн.;

період нарахування : з 03.12.08р. по 15.07.09р. – 225 днів прострочки

1216,53грн. * 3% : 365 * 225 днів прострочки = 22,50грн.;

період нарахування : 05.01.09р. по 15.07.09р. – 192 дні прострочки

839,97грн. * 3% : 365 * 192 дні прострочки = 13,26грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних становить 326,20грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 326,20грн. та індекс інфляції в розмірі 1902,82грн.

Оскільки на момент звернення позивача до суду (28.08.2009р. – штамп канцелярії суду на позові) до розрахунку суми позовних вимог не була врахована сума 5293,38грн., яку відповідач у листах за № 07 від 10.06.2009р. та за № 22 від 23.07.2009р. просив врахувати у рахунок погашення суми заборгованості, витрати позивача з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, без урахування проведеної оплати суми 5293,38грн., яка сплачена до подачі позову до суду, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем при зверненні до суду було заявлено майнові вимоги на суму 16055,69грн., а тому державне мито повинно бути сплачене у розмірі 1 відсоток від заявленої суми, тобто 160,56грн.

Оскільки позивачем за платіжним дорученням за № 240665 від 10.07.2009р. було сплачено державне мито у розмірі 170,58грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк довідки про повернення державного мита у розмірі 10,02грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

          Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України за № 825 від 05.08.2009р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00грн.

Оскільки позивачем платіжним дорученням за № 240666 від 10.07.2009р. були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн. (позовні вимоги заявлені до суду 28.08.09р.), тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк довідки про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00грн., відповідно до п.13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005р., у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.п. 1-1, 4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Припинити провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення суми заборгованості в розмірі 5293,38грн., відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з частковим погашенням суми заборгованості.

Припинити провадження у справі стосовно позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 507,33грн., відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від стягнення суми пені.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк до Приватного підприємства „Торгівельна компанія „Робінзон” м.Маріуполь про стягнення суми заборгованості в розмірі 7919,11грн., 3% річних в розмірі 433,05грн., суми індексу інфляції в розмірі 1902,82грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Торгівельна компанія „Робінзон” м.Маріуполь (пр.Металургів, 35/41, м.Маріуполь, Донецька область, 87500; ЄДРПОУ 33560579; р/р 26006900177710 в МФ ПУМБ м.Маріуполь, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк (вул.Сінцова, 1, м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 35484762; р/р 26008051803902, МФО 335496 в Донецькому РУ ПриватБанка) суму заборгованості в розмірі 7919,11грн., 3% річних в розмірі 326,20грн., суму індексу інфляції в розмірі 1902,82грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 101,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 149,17грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк (вул.Сінцова, 1, м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 35484762; р/р 26008051803902, МФО 335496 в Донецькому РУ ПриватБанка) довідку на повернення державного мита у розмірі 10,02грн., сплаченого платіжним дорученням за № 240665 від 10.07.2009р. на суму 170,58грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року, у зв’язку зі сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „ТК „Євроінструмент” м.Донецьк (вул.Сінцова, 1, м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 35484762; р/р 26008051803902, МФО 335496 в Донецькому РУ ПриватБанка) довідку про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00грн., сплачених платіжним дорученням за № 240666 від 10.07.2009р. на суму 315,00грн., відповідно до п.13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005р., у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 26.10.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/266

Вик. Єрохіна В.В.