Ухвала суду № 65139221, 07.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/954/17 07.03.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Войтовського С.А.

суддів -Фаріонової О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42016151020000159 за апеляційною скаргою прокурора Вітовського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Лісовця М.Ю. на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєа від 01 березня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вітовського ВП Корабельного ВПГУНП в Миколаївській області Жидика В.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

за участі:

секретаря - Чоботаренко Т.І.

прокурора - Лісовця М.Ю.

представника власника майна - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити свою ухвалу, якою накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

Провадження № 11-сс/784/108/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коновець М.С.

Категорія: накладення арешту Доповідач: Войтовський С.А.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що слідчим суддею не враховано, що в ході огляду місця події було оглянуто вантажний автомобіль марки "VOLVO", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом, державний реєстраційни1 номер НОМЕР_2, що був заповнений соняшниковою олією, вага якої була заздалегідь занижена. Зазначене підтверджується повторним зважуванням цього вантажного автомобіля, дані про який занесено до протоколу огляду та показаннями підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_5

Стверджує, що поза увагою слідчого судді залишено той факт, що за допомогою саме вказаного вантажного автомобіля з причіпом, заповненим олією необхідної ваги, ваговик підприємства ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 мали можливість штучно завищити вагу до необхідного кількісного показника в розмірі з 33000 кілограм фактичної ваги до 40 000 кілограм штучно завищеної ваги та в подальшому отримувати кошти за неіснуючу олію. Тобто, в сукупності причіп, заповнений олією необхідної ваги використовувався для вчинення даного злочину.

Прокурор зазначає, що на підставі здобутих слідством доказів, а саме протоколу огляду місця події з фіксуванням реальної ваги соняшникової олії завантаженої до причіпа, показань підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, товарно-трансопртної накладної, до якої ваговиком ОСОБА_5 власноруч було внесено штучно завищену вагу, а саме 40000 кілограм замість 33000 кілограм, даний причіп з олією є доказом вини не тільки ОСОБА_5 і ОСОБА_4, але й не встановлених на даний час осіб (що здійснювали завантаження олії за вказівкою ОСОБА_4) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Причіп та олія, яка в ньому знаходиться, відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор стверджує, що протокол огляду місця події від 26.02.2017 року, товаротранспортні накладні, протоколи допитів підозрюваних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, протоколи проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколи проведення НСРД та інше, свідчать, що вказаний речовий доказ - автомобіль з причепом та олією є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди та підтверджують обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення. На думку апелянта, вказані предмети є доказом факту штучного збільшення ваги соняшникової олії та підтверджують обставини злочинних намірів під час вчинення кримінальних правопорушень, були об'єктами кримінального правопорушення.

Прокурор просить взяти до уваги, що не накладення арешту на вказаний речовий доказ може звести на нівець зібрані по справі докази вини причетних осіб та обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню відповідно до статті 91 КПК України. Вважає, що речовий доказ має знаходиться за адресою Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 27.

3. Встановлені слідчим суддею обставини.

27.02.2017 року слідчий СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Жидик В.В. звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Відмовляючи, у задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на те, що слідчим не доведено, що вилучене під час огляду майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній; думку представника власника майна, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін; вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення , в тому числі, збереження речових доказів. Частиною 3 даної статті регламентовано, що в даному випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положення ч. 1 ст. 98 КПК України визначають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Колегія суддів вважає, що вказані вимоги слідчим суддею виконані не були.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що 01.12.2016 року до Миколаївської місцевої прокуратури № 2 за довіреністю звернувся представник ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» про виявлене кримінальне правопорушення.

Вказані відомості 01.12.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016151020000159 та підслідність в порядку ч. 7 ст. 214 КПК України визначено за СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, працюючи в ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина», з метою отримання матеріальної вигоди, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 Згідно домовленості, ОСОБА_5 приймав у водіїв, які привозили за вказівкою ОСОБА_4 на територію ТОВ МП «Термінал- Укрхарчозбутсировина», що розташоване за адресою: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул. Набережна, 27, олію соняшникову, товарно-транспортні накладні на вантаж та за допомогою програмного забезпечення «1- С» при зважуванні вантажу повинен був завищувати його вагу, за що мав отримувати від ОСОБА_4 грошову винагороду в сумі, залежної від кількості завищеної ваги соняшникової олії.

Так, 26.02.2017 року ОСОБА_5 отримав відповідну вказівку від ОСОБА_4 та отримав від водія товарно-транспортну накладну на вантаж соняшникової олії від постачальника, без зазначення кількості вантажу.

Під час заїзду автомобіля з причіпом на ваги, ОСОБА_5 за допомогою комп'ютерної програми обліку, на табло з даними автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_1, з причіпом д.н. НОМЕР_2, зафіксував значення ваги попередньо зваженого автомобіля, а саме брутто 40,200 кілограм, що не відповідало дійсності. Згідно з контрольним зважуванням вказаного автомобіля встановлено, що реальна вага брутто вказаного автомобіля з причепом складала 33000 кілограм. Таким чином, ОСОБА_5, за допомогою електронно обчислювальної техніки навмисно зробив розбіжність ваги вказаного вантажу в розмірі 7000 кілограм, за що в подальшому ОСОБА_4 повинен був отримати грошові кошти в сумі 147 тисяч гривень, частину яких передав би ОСОБА_5

Однак, довести свій намір до кінця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вдалось з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх дії були помічені співробітниками служби безпеки підприємства.

26.02.2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 27.02.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Також, 26.02.2016 року в ході проведення огляду місця події за адресою: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27 було виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки "VOLVO", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп "HENDRICKS", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9.

Сукупність доказів, зібраних в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а саме: дані протоколу огляду місця події від 26.02.2017 року, товаро-транспортні накладні, протоколи допитів підозрюваних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, протоколи проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколи проведення НСРД та інше, свідчать, що вказані речові докази - автомобіль з причепом та соняшниковою олією, були об'єктами даного кримінального правопорушення.

Доводи слідчого судді з приводу відсутності підстав для визнання вилученого автомобілю з причепом та соняшниковою олією речовими доказами, є неспроможними. Так, в томі 2 матеріалів кримінального провадження наявна постанова слідчого Жидика В.В. від 27.02.2017 року про визнання вказаних предметів речовими доказами, яка містить обґрунтований висновок слідчого з приводу того, що автомобіль з причепом та соняшниковою олією, є об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.

Тобто, з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, слід накласти арешт на автомобіль марки ""VOLVO" та причіп "HENDRICKS", які на праві приватної власності належать ОСОБА_9

В зв'язку з наведеним, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 173, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Вітовського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Лісовця М.Ю. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01 березня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Жидика В.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Жидика В.В. та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки ""VOLVO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та причіп "HENDRICKS" з державним реєстраційним номерном НОМЕР_2, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9, вага брутто вказаного автомобіля з причіпом складала 33 000 кілограм, та дозволити їх зберігання за адресою: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

Войтовський С.А. Фаріонова О.М. Чебанова-Губарєва Н.В.