Рішення № 6513070, 13.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.09 р.                     Справа № 36/216                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тапфло” м.Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк

про: стягнення 750208грн. 20коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Бірсан Є.В. по дов.;

від відповідача:           Животов О.А. про дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Тапфло” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 750208грн. 20коп., яка складається з основного боргу в сумі 637414грн. 14коп., 3% річних в сумі 15455грн. 39коп., суми інфляції 97338грн. 67коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 5000грн., а також витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №13428дс від 01.03.07р., додаткові угоди до нього, видаткові накладні, довіреності, листи, розрахунки, рахунок-фактуру, банківські виписки, договір №14-ю/о від 24.04.09р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідач надав суду відзив №17/17-693юр від 25.08.09р. в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач в порушення п.7.3 договору не врегулював всі спори в претензійному порядку, а також не передав відповідачу документів, передбачених п.3.2 договору. В подальшому, позивач надав суду письмові пояснення від 01.10.09р. №17/17-760юр, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Покровське”. В заявленому клопотанні суд відповідачу відмовляє у зв”язку з недоцільністю, оскільки п.2 Специфікації №8 до договору сторони визначили вантажоотримувача – ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”, а оплату товару за приписами 3.1, 3.2 договору повинен здійснювати відповідач. При цьому у своїх поясненнях відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього з вимогою про оплату товару в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України. Крім того, 13.10.09р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить надати розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці, а також підтвердив факт отримання від позивача рахунку №Т-00000605 10.09.08р.

Позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

01.03.07р. сторони уклали договір №13428дс, згідно якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення.

До означеного договору сторонами був укладений ряд додаткових угод: №1 від 01.03.07р., №2 від 17.07.07р., №3 від 10.12.07р., №4 від 15.01.08р., №5 від 05.02.08р., №6 від 10.04.08р., №8 від 12.08.08р., №10 від 29.09.08р., якими визначені найменування продукції, її кількість та вартість, умови поставки та вантажоотримувач.

Так, згідно додаткової угоди №8 від 12.08.08р., позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити обладнання та продукцію виробничого призначення: насос мембранний TXS 420 CNN з комп.ЗИП №1 у кількості 21шт. на суму 837413грн. 89коп. з урахуванням ПДВ, вантажоотримувач - ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”.

На виконання умов договору та Специфікації №8 позивач передав вантажоотримувачу – Відкритому акціонерному товариству „Шахтоуправління „Покровське” на підставі довіреностей НБК №059209 від 19.09.08р., НБК №058631 від 03.09.08р., продукцію за видатковими накладними №Т-00000434 від 22.09.08р. на суму 518399грн. 23коп., №Т-00000409 від 05.09.08р. на суму 319014грн. 91коп., а всього на суму 837414грн. 14коп.

У своїх поясненнях від 01.10.09р. №17/17-760юр відповідач також підтвердив, що продукція була поставлена згідно видатковим накладним та довіреностям на отримання товарно-матеріальних цінностей на адресу ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” і була отримана по обмінним довіреностям у відповідності з вимогами п.4 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих на використаних довіреностей на отримання цінностей”, затверджених наказом Міністерства фінансів від 16.05.1996р. №99.

Відповідно до п.3.1 договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок позивача на підставі рахунку в наступному порядку: 50% від вартості партії товару перераховуються у формі передоплати, а 50% від партії товару перераховуються протягом 10 днів з дати готовності товару до відвантаження.

Таким чином, оскільки сторони у договорі чітко не встановили строки оплати відповідачем товару, господарський суд застосовує до спірних правовідносин положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України для оплати поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №Т-00000605 від 03.09.08р. на суму 837414грн. 14коп.

Даний рахунок був отриманий відповідачем 10.09.08р., про що ним вказано у клопотанні від 13.10.08р.

Таким чином, свій обов’язок по оплаті продукції відповідач повинен був виконати у строк до 17.09.08р. включно, однак отриманий товар оплатив лише частково в сумі 200000грн., про що вказано позивачем у позовній заяві, а також підтверджено банківською випискою за 01.06.09р. на суму 100000 грн. із вказанням прямого призначення платежу „...оплата за насос мембранный согл. дог. 13428ДС от 01.03.07, сч.Т-605 от 03.09.08...”.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 637414грн. 14коп.

Неодноразові звернення позивача з листами №317 від 21.10.08р., №20 від 05.02.09р., №278 від 12.09.08р., №57 від 25.03.09р. про оплату боргу відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Доказів погашення боргу в сумі 637414грн. 14коп. відповідач не представив, у зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на день розгляду спору залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений належним чином, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та письмових поясненнях судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідно до ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 18.09.08р. по 01.06.09р. в сумі 15455грн. 39коп. та суми інфляції 97338грн. 67коп. за період з жовтня по травень 2009р. включно, суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні втрати в сумі 97228грн. 94коп. та 3% річних в сумі 15437грн. 99коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом. Між позивачем та адвокатом Большаковим Євгеном Володимировичем (свідоцтво №1229 від 10.02.04 року) 24.04.09 року був укладений договір №14-ю/о про юридичне обслуговування.

Пунктом 4.1 означеного договору встановлено розмір витрат за послуги адвоката у сумі 5 000грн., які оплачуються позивачем протягом 2-х днів з моменту підписання договору.

На виконання вищевказаних умов договору та на підставі рахунку №13 від 27.04.09р., позивач перерахував адвокату Большакову Є.В. 5 000грн. 00коп., що підтверджується банківською випискою від 07.05.09р.

Таким чином, витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються судом на відповідача, оскільки спір виник через неправильні дії останнього.

Разом з цим, враховуючи наявність тяжкого фінансового становища, яке склалося у теперішній час на підприємстві відповідача, яке може ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим, господарський суд керуючись п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, заявлене відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення вважає таким, що підлягає задоволенню, та надає розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці шляхом оплати грошових коштів рівними частинами до 25 числа місяця починаючи з жовтня 2009 року.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Тапфло” м.Київ до Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк про стягнення 750208грн. 20коп. задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул. І Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 30939178, р/р26006198028081 в Донбаській філії ЗАТ „Кредитпромбанк” МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тапфло” (04050, м.Київ, вул. Пимоненка, 5, ЄДРПОУ 32671251, р/р26004030283930, АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) основний борг в сумі 637414грн. 14коп., суму інфляції 97228грн. 94коп., 3% річних в сумі 15437грн. 99коп., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5000грн., витрати по оплаті держмита в сумі 7500грн. 81коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн. 44коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          Розстрочити виконання рішення на 3 місяці згідно графіку:

-до 25.10.2009р. – 254298грн. 10коп.

-до 25.11.2009р. – 254298грн. 10коп.

-до 25.12.2009р. – 254298грн. 10коп.

В судовому засіданні 13.10.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 13.10.2009р.

Суддя