Ухвала суду № 65125152, 01.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5941/16-ц

Провадження № 2-з/638/50/17

УХВАЛА

іменем України

01 березня 2017 року м. Харків

Дзержинський районний суду м. Харкова в складі головуючого судді Штих Т.В., секретаря Чаленко Н.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми , в порядку розгляду заяви про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми .

12 червня 2016 року від представника позивача за довіреністю, до суду надійшла заява, в якій він просить забезпечити позовні вимоги наступним шляхом: накладення арешту та заборони відчуження.

Вивчивши надані докази, суд вважає, що заява щодо забезпечення позову підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник серед іншого зазначає причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а саме можливість перешкод в реалізації ОСОБА_1 його прав, а також висуває припущення можливої поведінки відповідача, її недобросовісності. Крім вказаних підстав заявник інших підстав, які вказані в нормах ЦПК необхідних для забезпечення позову не вказує.

Відсутність необхідних відомостей у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Ч.3 ст. 152 ЦПК України вимагає щоб види забезпечення позову були співмірними із заявленими позивачем вимогами .

На разі, суду до заяви, не надано документів, які б свідчили про наявність прешкод в реалізації прав ОСОБА_1 Спосіб забезпечення позову, обраний позивачем є неконкретним, не визначає певні дії та конкретні обставини з приводу чого необхідно забезпечити позовні вимоги.

Станом на 01.03.2017 року представник позивача не надав до суду доказів існування майна на яке він просить накласти арешт. Крім заяви до суду не надано жодного доказу.

Суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ЦПК України, повертає її заявникові, з роз'ясненням можливості при усуненні недоліків повторно звернутися до суду з відповідною заявою.

Керуючись ст. ст.151,152 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Повернути заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, залишивши її без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Т.В. Штих.