Рішення № 6511274, 02.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2009Справа №2-29/5103-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехніка - Турсервис» (98400, Бахчисарайський район, вул. Гордієнко, буд. 3, код ЄДРПО України 30800342). До відповідача – Малого приватного підприємства «Таврія» (98400, м. Бахчисарай, вул. Маяковського, 10, код ЄДРПО України 30800334).

Про припинення зобов’язання та стягнення 3 090,55 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шутікова О. В., довіреність б/н від 10.08.2009р., представник.

Від відповідача – Хачатуров С. В., директор.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транстехніка - Турсервис» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Малого приватного підприємства «Таврія» в якій просить суд, припинити зобов’язання ТОВ «Транстехніка - Турсервис» перед МПП «Таврія» на суму 3841,55 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та прийняти рішення і видати наказ про стягнення з МПП «Таврія» суму проведених невід’ємних покращень приміщень в розмірі 3090,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час дії договору оренди на підставі якого позивач користувався нежитловим приміщення, він за згодою з відповідача здійснив поліпшення об’єкту оренди, вартість товарів для проведення поліпшень склала 6932,10 грн.

Позивач посилається на те, що він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією здійснити взаємозалік вимог, однак відповідач на вказану пропозицію не відповів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилається на те, що доводи проведені позивачем не обґрунтовані та не відповідають дійсності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін по справі, суд –

встановив:

01 липня 2008р. між Малим приватним підприємством «Таврія» - далі (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Транстехніка - Турсервис» (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень за адресою вул. Кооперативна, 8 у м. Бахчисарай.

Згідно п.2.1 договору оренди - оплата за оренду склала 55 грн. за один кв. метр. і 1 грн. за кв. метр демонстраційного майданчика.

Загальна сума оренди склала 5000 грн. на місяць.

Пунктом 2.2 договору визначений термін оплати за договором - 20 число кожного місяця.

Відповідно до п. 2.3 договору, крім орендної плати, орендар зобов'язався відшкодовувати вартість електроенергії і комунальних платежів.

Позивач посилається на те, що 27.03.2009р. він припинив господарську діяльність та звільнив приміщення, якими користувався за договором оренди.

30 березня 2009р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 30.03.2009р. заборгованість позивача складає 6241,55 грн.

Позивач посилається на те, що 27.03.2009р. директору відповідача були передані кошти в сумі 2400,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по орендній платі та враховуючи це платіж сума заборгованості на думку позивача склала 3841,55 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що у період використання приміщеннями, сторони досягли угоди про проведення поліпшень приміщення, що орендується, за грошові кошти орендатора, що підтверджується актом здачі-приймання робіт. Також, позивач посилається на те, що він придбав всі необхідні товари для проведення поліпшення приміщення на загальну сум 6932,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 294 від 15.08.2008р., № 281 від 30.07.2008р., № 238 від 07.07.2008р., № 83 від 02.10.2008р., п/п № 13 від 06.08.2008р.

Відповідно до ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, позивач не представив суду жодного належного доказу того, що проведення поліпшень було узгоджено з відповідачем. Також не надано доказів проведення саме поліпшення об’єкту оренди.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.08.2008р. (а.с. 18) доказом проведення позивачем угоджених поліпшень бути не може, оскільки цей акт не містить у собі вид робіт, їх об’єм та вартість.

Платіжні доручення на які посилається позивач також не є доказами проведення поліпшень на об’єкті оренди.

В матеріалах справи також відсутні належні докази отримання відповідачем грошових коштів в сумі 2400,00 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарські кодекси України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог закону.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому слід зазначити, що за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Виходячи з конституційних положень, законодавцем встановлено у статті 12 Господарського кодексу України, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають не лише при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а й з інших підстав, зазначених у законодавстві. Тобто диспозитивна норма статті 12 Господарського кодексу України конкретизує конституційну норму в розрізі господарського судочинства та водночас кореспондується, наприклад, з приписами статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якими одним із способів захисту цивільних прав є припинення господарських правовідносин.

Аналогічну позицію виклав Вищій господарський суд України у постанові від 22.07.2004 р.

У справа N 15-03/186 (а.с. 43-44).

Враховуючи викладене та те, що ані ст. 16 ЦК України ані ст. 20 ГК України не передбачають такий спосіб захист як: припинення зобов’язання, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено в судовому засіданні – 02.11.2009р.

Повний текст рішення оформлено та підписано – 03.11.2009р.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.