Рішення № 6511237, 20.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2009Справа №2-12/2751-2009 За позовом: Заступника прокурора АР Крим (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,21) в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим (м.Сімферополь, вул.Кечкеметська 114). До відповідача: Сімеїзської селищної ради (м. Ялта, смт.Сімеїз, вул. Зоряна, 2).

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –

1) Державне підприємство «Лівадія» (м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2);

2) Республіканський комітет АР Крим з лісового та мисливського господарства (м. Сімферополь, вул. Гавена, 2).

Про визнання недійсними рішень.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Савопуло Б.М. – представник, довіреність №02-14/3 від 08.01.2009р.

За участю третіх осіб: 1. – 2. з’явились.

За участю прокурора прокуратури АР Крим: не з’явився.

Сутність спору:

Заступник прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Сімеїзської селищної ради про визнання недійсними рішень Сімеїзської селищної ради від 06.06.08 № 61 «Про припинення права користування частиною земельної ділянки радгосп-заводу «Лівадія» та від 03.10.08 № 67 «Про внесення доповнень до рішення сесії Сімеїзської селищної ради».

Ухвалою господарського суду АР Крим до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені Державне підприємство «Лівадія» та Республіканський комітет АР Крим з лісового і мисливського господарства.

Прокурор та позивач до судового засідання не з’явились.

Однак, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю у зв’язку із його участю в іншому судовому засіданні в Севастопольському апеляційному господарському суді. При цьому в даному клопотанні представник позивача зазначив, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Сімеїзської селищної ради м.Ялта від 06.06.2008р. №61 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки площею 14,0547га в результаті добровільної відмови від права постійного користування землею ДП «Лівадія» на території с.Оползневе. Право користування вказаною ділянкою ДП «Лівадія» припинено.

Рішенням Сімеїзської селищної ради від 03.10.2008р. №67 до вищевказаного рішення від 06.06.2008р. внесені доповнення в частині зміни цільового призначення відчужених земель з лісогосподарських на землі житлової і громадської забудови.

На думку прокурора та позивача у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.84 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Сімеїзська селищна рада не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державного підприємства «Лівадія». Відсутність в органів місцевого самоврядування повноважень на розпорядження землями ДП «Лівадія» встановлено також постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-5/15024-2007р.

Крім того, при прийняття рішень Сімеїзської селищної ради від 03.10.2008р. №67 та від 06.06.2008р. №61 в частині переведення земель з категорії сільськогосподарських до житлової і громадської забудови порушено вимоги ст.20 Земельного кодексу України, відповідно до якої зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

За інформацією Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 04.04.2008р. №9576-1/10-25 та експлікації до технічної документації, до складу відчуженої ДП «Лівадія» земельної ділянки входить 6,7603га лісів, проте висновки органів охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства щодо зміни цільового призначення цих земель отримано не було.

З огляду на вищенаведені обставини на думку позивача та прокурора рішення Сімеїзської селищної ради від 06.06.2008р. №61 та від 03.10.2008р. №67 підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Представник відповідача згідно до відзиву на позовну заяву проти позовних вимог заперечує. При цьому представник відповідача посилається на те, що у разі задоволення позовних вимог повинні наступити певні правові наслідки, а саме: повернення земельної ділянки із земель комунальної власності ДП «Лівадія», що є неможливим, оскільки Сімеїзська селищна рада вже передала спірну земельну ділянку певним фізичним особам. Відповідно, вказані землі вже не відносяться до земель комунальної власності і Сімеїзська селищна рада не може ними розпоряджатись.

Крім того, на думку представника відповідача до участі у справі мають бути залучені громадяни, що отримали земельні ділянки зі складу спірної земельної ділянки у власність.

Також представник відповідача посилається на наявність згоди Міністерства аграрної політики України на вилучення земель у ДП «Лівадія».

Суд не знаходить підстав для залучення до участі у справі осіб, яким була надана у власність чи користування земельні ділянки зі складу спірної земельної ділянки, оскільки представником відповідача суду не було надано жодних доказів (як то відповідних рішень ради) щодо передачі спірної земельної ділянки або її частини у власність або користування певним особам. Більш того, на думку суду прийняття рішення по даної справі не вплине на права та інтереси осіб, які навіть не визначені відповідачем.

Треті особи явку своїх представників до судового засідання не забезпечили. Про причини нез’явлення суд не повідомили. Письмових пояснень по суті позовних вимог до суду не надсилали.

Третя особа – ДП «Лівадія» неодноразові вимоги суду щодо надання суду копії правовстановлюючого документу на землю - державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою; технічної документації по встановленню меж земельної ділянки площею 14,0547 га, затверджену рішенням Сімеїзської селищної ради №61 від 06.06.2008р. виконавчому комітету Сімеїзської селищної ради в результаті добровільної відмови від права постійного користування землею радгоспу-заводу «Лівадія» для потреб територіальної громади на території Сімеїзської селищної ради за адресою: Україна, м.Ялта, с.Оползневе, не виконала.

Крім того, ухвалою господарського суду АР Крим від 28.09.2009р. суд зобов’язував Ялтинське міське управління земельних ресурсів надати суду належним чином посвідчену документацію з землеустрою щодо земельної ділянки орієнтованою площею 14,0547га, розташованої за адресою: м.Ялта, с.Оползневе, що знаходилась в постійному користуванні ДП «Лівадія» та щодо якої Сімеїзською селищною радою було прийняте рішення №61 від 06.06.2008р. «Про припинення права користування частиною земельної ділянки радгоспу-заводу «Лівадія».

До дня судового засідання до суду надійшла відповідь Ялтинського міського управління земельних ресурсів, згідно до якої надати витребувані судом документи не є можливим у зв’язку із відсутністю останніх у Ялтинському міському управлінні земельних ресурсів.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2008р. ДП «Лівадія» добровільно відмовилось від права постійного користування земельною ділянкою орієнтованою площею 15,27га за адресою: м.Ялта, с.Оползневе Сімеїзської селищної ради, в районі санаторію «Зорі України», що знаходиться у постійному користуванні підприємства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у складі земельної ділянки загальною площею 560,99га (державний акт на право постійного користування землею II – КМ №002300 від 13.01.2000р.), про що повідомило Сімеїзську селищну раду листом за вих.№01-07/522 (а.с.12).

Рішенням 31 сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради від 06.06.2008р. №61 «Про припинення права користування частиною земельної ділянки радгоспу-заводу «Лівадія», що було прийняте на підставі ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України, Сімеїзською селищною радою було, зокрема, вирішено затвердити технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки площею 14,0547га виконавчому комітету Сімеїзської селищної ради в результаті добровільної відмови від права постійного користування землею радгоспу-заводу «Лівадія» для нужд територіальної громади на території Сімеїзської селищної ради за адресою: м.Ялта, с.Оползневе; припинити право постійного користування радгоспу-заводу «Лівадія» земельною ділянкою площею 14,0547га і передати до земель запасу для соціальних потреб територіальної громади на території Сімеїзської селищної ради в межах с.Оползневе за адресою: м.Ялта, с.Оползневе; внести зміни до державного акту на право постійного користування землею радгоспу-заводу «Лівадія» серії II – КМ №002300, виданого Сімеїзською селищною радою; Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів доручено внести зміни до земельно-кадастрової документації і повідомити орган державної реєстрації про факт припинення права користування земельною ділянкою (а.с.10).

Рішенням 34 сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради від 03.10.2008р. №67 Сімеїзською селищною радою було, зокрема, вирішено внести доповнення до рішення №61 31 сесії Сімеїзської селищної ради 5-го скликання від 06.06.2008р. «Про припинення права користування земельною ділянкою радгоспу-заводу «Лівадія» за адресою: АР Крим, с.Оползневе» п.2 додати словами: «… і віднести земельні ділянки до категорії земель «землі жилої і громадської забудови» (а.с.11).

Вважаючи вказані рішення Сімеїзської селищної ради такими, що прийняті із порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням наданої раді компетенція, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Лівадія», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 27.01.2006р. №05, зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 27.01.2006р. №718-05-01/2006, Державне підприємство «Лівадія» було створено як державне підприємство радгосп-завод «Лівадія». Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 26.12.2005р. №747 «Про перейменування державних підприємств «державне підприємство радгосп-завод «Лівадія» перейменовано в державне підприємство «Лівадія». Державне підприємство «Лівадія» є правонаступником майнових прав і обов’язків державного підприємства радгоспу-заводу «Лівадія». Підприємство на добровільних началах входить до складу Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра». Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно до ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 р. у редакції щодо діяла на час прийняття спірного рішення до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Відповідно до п.п.3,4 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних рішень) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, оскільки ДП «Лівадія» є державним підприємством, то припинення його права постійного землекористування згідно до вищенаведених норм права здійснюється власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені обставини суд доходить висновку, що при прийнятті спірного рішення від 06.06.2008р. №61 Сімеїзська селищна рада перевищила надані їй повноваження, а тому останнє підлягає визнанню недійсним.

Щодо рішення Сімеїзської селищної ради №67 від 03.10.2008р., то останнє також підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.

Згідно до довідки про склад земельних угідь, наданої Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів 04.04.2008р., до складу земельної ділянки ДП «Лівадія» орієнтованою площею 15,27 га, розташована в с.Оползневе, входять, зокрема, угіддя, покриті лісною (деревинною і чагарниковою) рослинністю (а.с.9).

Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною 4 ст.20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Таким чином, з огляду на вищенаведену норму права суд також доходить висновку про те, що рішення №67 від 03.10.2008р. було прийняте Сімеїзською селищною радою у порушення норм чинного законодавства та із перевищенням наданих останній повноважень.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Проте, представником відповідача суду не було надано будь-яких доказів, що підтверджували б законність прийняття спірних рішень та не було наведено жодних норм права в обгрунтування правомірності прийняття спірних рішень радою.

При цьому суд не приймає твердження відповідача щодо того, що задоволення позовних вимог по даної справі безпосередньо вплине на права та інтереси третіх осіб – фізичних осіб, якім вказана спірна земельна ділянка була надана у власність (користування). Суд виходить з того, що в межах даної справи суд вирішує законність та правомірність прийняття Сімеїзською селищною радою рішень саме про припинення права постійного користування ДП «Лівадія» певної земельної ділянки та переведенням такої земельної ділянки до іншої категорії земель та не вирішує питання щодо повернення спірної земельної ділянки із земель комунальної власності ДП «Лівадія».

З огляду на викладене суд також не знаходить підстав для залучення до участі у справі осіб, яким спірна земельна ділянка була надана у власність (користування), оскільки представником відповідача не наведено конкретних обставин, яким чином визнання рішень Сімеїзської селищної ради №61 від 06.06.2008р. та №67 від 03.10.2008р. недійсними може вплинути на права та інтереси інших осіб, а саме – невизначених відповідачем осіб, яким начеб то спірна земельна ділянка була надана у власність (користування). Більш того, представником відповідача суду не було надано жодних доказів передачі спірної земельної ділянки певним особам у власність або користування.

Враховуючи вищенаведені обставини суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення Сімеїзської селищної ради №61 від 06 червня 2008р. «Про припинення права користування частиною земельної ділянки радгоспу-заводу «Лівадія» та рішення Сімеїзської селищної ради №67 від 03 жовтня 2008р. «Про внесення доповнень до рішення сесії Сімеїзської селищної ради».

3.          Стягнути з Сімеїзської селищної ради (м. Ялта, смт.Сімеїз, вул. Зоряна, 2, код ЄДРПОУ 04367559) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) держмито в сумі 85,00 грн.

4.          Стягнути з Сімеїзської селищної ради (м. Ялта, смт.Сімеїз, вул. Зоряна, 2, код ЄДРПОУ 04367559) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (п/рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, код отримувача 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 312,50 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.